Справа № 711/6920/25
Номер провадження 3/711/1982/25
18 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 334541), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
20.07.2025 близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 460 по вул. Гоголя в м. Черкаси, вчинив сварку із співробітниками ОМТЦК, пошкодив скло автомобіля «Фольксваген Т4», своїми діями перешкоджав несенню служби співробітникам ОМТЦК, а також голосно висловлювався нецензурною лайкою в їх бік, чим порушував громадський порядок та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Представник ОСОБА_1 адвокат Слободянюк А.І. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину свою не визнає та просить закрити провадження відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що у протоколі про адмінправопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян. А в протоколі не наведено мотивів висловлювання грубою нецензурною лайкою та вчинення сварки, спосіб вчинення зазначених діянь, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян. Саме лише зазначення про висловлювання ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою та вчинення сварки без настання наслідків, не наведення мотивів вчинення таких діянь не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Крім того, у справі жодним чином та доказом не підтверджено вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства. А сам рапорт, який є частково нечитабельним не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Інші докази, надані до протоколу взагалі є нечитабельними, що перешкоджає встановити їх зміст, а тому не можуть бути належними і допустимими доказами. В частині фотозображень № 1-11 як доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то слід зазначити, що вони також жодним чином не підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, на фотозображеннях відсутня особа ОСОБА_1 , відсутні будь-які дії, що містять в собі ознаки дрібного хуліганства. Крім того, фотозображення № 1-11, що долучені до справи не мають накладеного на них електронного цифрового підпису, що свідчить про неналежне їх оформлення та передання до суду як доказу у справі. Також є невідомою обставиною факт появи у матеріалах справи паспорту громадянина України, виданого ОСОБА_1 , в той час як останній не надав ніяких документів, що посвідчують його особу, що свідчить про нелегальний спосіб появи документу у справі, отриманого із неофіційного джерела. Тому вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та є підставою для закриття провадження у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши адвоката Слободянюка А.І., суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Опосередковано громадські місця також визначаються у ст. 178 КУпАП (вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші заборонені законом місця.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
З електронного рапорту від 20.07.2025 встановлено, що по прибуттю на місце події виявлено групу працівників ОМТЦК та СП, котрі повідомили, що під час перевірки військово-облікових документів, невідомий чоловік підійшов до їх транспортного засобу Фольксваген Транспортер, р.н. НОМЕР_2 та розбив праве бокове скло. З місця події зник. Про подію повідомлено чергового ЧРУП, на місце події викликано СОГ, котрі займаються опрацюванням виклику. Також відібрано пояснення та передано СОГ.
В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.07.2025 зазначено, що ОСОБА_2 заявив про те, що 20.07.2025 близько 10.45 год. невідома особа пошкодила авто марки «VOLKSWAGEN T4», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору, а саме наніс удар рукою в праве пасажирське скло.
З письмових пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 20.07.2025 о 10.45 по АДРЕСА_2 під час відпрацювання за вказаною адресою було виявлено двох невідомих осіб чоловічої статі, під час встановлення цих осіб, а саме останні були без документів, до їх автомобіля «VOLKSWAGEN T4», р.н. НОМЕР_2 підійшла третя особа чоловічої статі та перешкоджала руху вищевказаного автомобіля, після чого перейшовши на другу сторону авто невідома особа здійснила удар рукою в переднє праве пасажирське скло автомобіля та розбила його, після чого зник у невідомому напрямку. Даний ТЗ належить ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З письмових пояснень ОСОБА_3 від 20.07.2025 встановлено, що 20.07.2025 близько 10.45 ними було здійснено оповіщення населення неподалік адреси вул. Гоголя, 477 в м. Черкаси, було зупинено двох чоловіків, які не мали при собі ніяких документів, що засвідчують їх особи. Після чого останніх було запрошено до транспортного засобу «VOLKSWAGEN T4», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору, для встановлення їх даних. В подальшому через деякий час до авто підійшла невідома особа чоловічої статі та завдала один удар з руки в праве пасажирське скло, чим розбила його вщент.
З письмових пояснень ОСОБА_4 від 20.07.2025 встановлено, що 20.07.2025 близько 10.45 год. за адресою м. Черкаси, вул. Гоголя, 453 вона помітила як особи у військовій форма та особа в поліцейській формі грузили особу до транспортного засобу «VOLKSWAGEN T4», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору. Після чого вона помітила, як відомий їй чоловік, ОСОБА_5 , став перед машиною з мобільним телефоном. В подальшому машина почала їхати, після чого ОСОБА_6 почав відбігати від авто, у нього все було в крові і він побіг до свого під'їзду № 1. В подальшому вона помітила, як працівники у військовій формі бігли за ним та не встигли. Через деякий час вона дізналась від його дружини ОСОБА_7 , що у нього поранення руки та він знаходиться у лікарні на операції.
З письмових пояснень ОСОБА_8 від 20.07.2025 встановлено, що 20.07.2025 о 10.45 вона перебувала вдома за адресою АДРЕСА_3 та почула шум з вікна. Після чого, виглянувши у вікно вона помітила, як біля під'їзду ходять працівники поліції та під'їхала бригада ШМД. В подальшому до неї зателефонувала знайома та повідомила, що хтось сів до машини з перев'язаною рукою та кудись поїхав. Через деякий час вона дізналась, що ОСОБА_6 розбив скло автомобіля ймовірно працівників ТЦК.
З письмових пояснень ОСОБА_9 від 20.07.2025 встановлено, що 20.07.2025 він перебував на своєму робочому місці в КНП ЧМЛ ШМД. Цього ж дня близько 10.50 год. по самозверненню прийшов ОСОБА_1 та у травмпункті йому була надана перша медична допомога. Зі слів ОСОБА_10 травма була отримана вдома з власної необережності, впав на скло. Під час ревізії пацієнта виявлено різано-рубану рану правого передпліччя з наявністю скляних уламків. Проведено хірургічну обробку, гемостаз, часткове відновлення м'язів, ушиття рани, накладено гіпс.
З письмових пояснень ОСОБА_11 від 20.07.2025 встановлено, що 20.07.2025 близько 10.30 год. її співмешканець ОСОБА_5 разом із собакою пішов до магазину і повернувся близько 10.45 год., у нього була порізана права рука і сильно текла кров. Вона запитала, що трапилось, проте він не пояснив, сказав, що вона йшла шукати собаку, а коли повернулася то побачила, як він вийшов з під'їзду і повідомив, що поїхав до лікарні. Зазначила, що швидку і поліцію вона не викликала та як ОСОБА_6 отримав травму їй невідомо.
Також, в матеріалах справи є власноруч написана заява ОСОБА_1 від 20.07.2025 про те, що він просить подальший розгляд подій стосовно тримання ним тілесних ушкоджень припини ти, оскільки отримав їх самостійно з власної необережності, претензій ні до кого не має.
Таким чином, зафіксовані у протоколі відомості про вчинене правопорушення, за умови їх підтвердження іншими об'єктивним даними, можуть бути оцінені судом як доказ у справі щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів захисника, щодо не засвідчення електронних доказів ЕЦП, тобто фотокарток, суд зазначає наступне, що працівники поліції, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП,до протоколу про адміністративне правопорушення долучили фотокартки, на яких зафіксовано розміщення автомобіля, пошкодження скла автомобіля та фрагменти речовини бурого кольору в місці розбитого скла автомобіля, що відповідає обставинам вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених в ході розгляду справи. Крім того, відповідно до ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Оскільки адміністративний матеріал та фотокартки, які приєднані до нього не є електронними документами, відповідно і електронного підпису вони не потребують. За таких обставин, суд визнає долучені до протоколу фотокартки належними та допустимими доказами.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, і вина його в цьому доведена.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 280,283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова