04 серпня 2025 рокуСправа №: 695/765/25
Номер провадження 3/695/633/25
04 серпня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М.,
за участю: секретарів судового засідання - Варданян Л.А., Демченко Л.О.,
прокурорів - Циганника А.В., Скиртача О.М.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Сизька Д.Б.,
розглянувши матеріали, які надійшли з УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП,
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією № 96/2025 від 10.02.2025, № 95/2025 від 10.02.2025, № 93/2025 від 10.02.2025, № 94/2025 від 10.02.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення № 59-19/VIII «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» на 59 сесії Гельмязівської сільської ради Черкаської області від 18.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 1727 КУпАП., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КупАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення № 59-20/VIII «Про умови оплати праці сільського голови у 2025 році» на 59 сесії Гельмязівської сільської ради Черкаської області від 18.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 1727 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії при наявності у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення № 59-19/VIII «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» на 59 сесії Гельмязівської сільської ради Черкаської області від 18.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 1727 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії при наявності у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення № 59-20/VIII «Про умови оплати праці сільського голови у 2025 році» на 59 сесії Гельмязівської сільської ради Черкаської області від 18.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 1727 КупАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, не визнала. Просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень з підстав, зазначених у письмовому клопотанні про закриття справи від 05.08.2025, яке приєднано до матеріалів справи.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сизько Д.Б. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Зазначив, що у справі відсутні докази, на підставі яких можна прийти о висновку, що дії ОСОБА_1 призвели до поблажливого відношення до неї з боку сільського голови ОСОБА_2 . Посилання особи, уповноваженої на складання протоколів про адміністративні правопорушення, про вчинення дій ОСОБА_1 в інтересах сільського голови Тітаренка І.М. з власних корисливих мотивів та вказівки на подальше відношення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яке може виражатися у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим, так і немайновим способом є неспроможними. Відміною потенційного від реального конфлікту є не лише наявності суперечності між приватним інтересом та службовим повноваженням, а насамперед, що така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Формулювання суті адміністративного правопорушення, викладене у протоколах про адміністративне правопорушення, передбачає виключно припущення. У цій справі відсутні фактичні дані, на підставі яких можливо прийти до висновку, що дії ОСОБА_1 призвели до поблажливого відношення до неї з боку сільського голови, що останній їй віддячив майновим чи немайновим способом, про що йде мова у протоколах про адміністративне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, посилаючись на наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП. Просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що він обіймає посаду голови Гельмязівської сільської ради. До визначення розміру премії головного спеціаліста фінансового відділу ОСОБА_1 не має відношення. Такі функції належать керуючому справами сільської ради. Після вказаних у протоколах голосуваннях, його відношення до ОСОБА_1 не змінилося. Будь-якого поблажливого відношення, чи підвищення заробітної плати після голосування також не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона працює на посаді начальника фінансового відділу Гельмязівської сільської ради. Вона, як керівник відділу, оцінює роботу своїх працівників за місяць, після чого готує подання на преміювання, яке надає керуючій справами для підготовки проекту розпорядження щодо преміювання, яке повинен підписати голова. Голова сільської ради ОСОБА_2 не впливає на розмір премій працівників. Про якийсь майновий інтерес ОСОБА_1 після голосування на сесії сільської ради свідку невідомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона працює на посаді головного бухгалтера фінансового відділу Гельмязівської сільської ради. Начальник фінансового відділу Гельмязівської сільської ради визначає розмір премії працівникам сільської ради, формує подання, на підставі якого у відділі кадрів формується розпорядження, яке підписує голова сільської ради.
Секретар міської ради ОСОБА_5 не має відношення до визначення розміру премії ОСОБА_6 .. Такі функції належать керуючому справами міськвиконкому та бухгалтерії. В.О. голови ОСОБА_5 лише підписує подане їй розпорядження про преміювання працівників. ОСОБА_5 не впливала на свідка щодо визначення розміру премії ОСОБА_6 .. Про якісь позаслужбові відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідку не відомо.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Сизька Д.Б., позицію прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції цих норм за своїм змістом є бланкетними адміністративно-правовими нормами, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм спеціального антикорупцїйного закону, зокрема, ст.ст. 1, 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норми ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є депутатом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Крім того, відповідно до витягу з розпорядження Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №108 від 15.06.2021 «Про переведення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 переведено з 16.06.2021 з посади спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на посаду головного спеціаліста фінансового відділу Гельмязівської сільської ради.
Відповідно до рішення Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №59-19/VІІІ від 18.12.2024 «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» сільська рада вирішила: виплатити ОСОБА_2 , сільському голові Гельмязівської сільської ради, премію з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування, у розмірі посадового окладу; відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету здійснити нарахування та виплату премії згідно з чинним законодавством; контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва.
Згідно результату поіменного голосування 59 сесії сільської ради від 18.12.2024 за питання «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» депутат ОСОБА_1 голосувала голосом «ЗА» за основу та в цілому. Відповідно до підсумків голосування: за - 12; проти - 1; утрималися -1; не голосували - 1; відсутні - 7; рішення прийнято.
Відповідно до протоколу 59 сесії Гельмязівської сільської ради від 18.12.2024, результати голосування: «за» - 12 осіб; «проти» - 1 особа; «утримались» - 1 особа; «не голосували» -1 особа ( ОСОБА_2 повідомив про конфлікт інтересів). Вирішили: «Рішення сільської ради «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» прийнято і додається».
Відповідно до рішення Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №59-20/VІІІ від 18.12.2024 «Про умови оплати праці сільського голови у 2025 році», сільська рада вирішила: встановити та виплачувати сільському голові ОСОБА_2 у 2025 році надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки за вислугу років, взяти до відома, що ОСОБА_2 має 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавку за вислугу років 10 відсотків, стаж роботи в органах місцевого самоврядування станом на 18.12.2024 - 4 роки 29 днів; премії до професійних та державних свят у розмірах, що не перевищує середньомісячної заробітної плати; матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки в розмірі середньомісячної заробітної плати; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати; щомісячну премію в розмірі 100 відсотків посадового окладу; виплати здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці на 2025 рік, фонду бюджетних асигнувань, затверджених у бюджеті на 2025 рік; контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва.
Згідно результату поіменного голосування 59 сесії Гельмязівської сільської ради від 18.12.2024 року за питання «Про умови оплати праці сільського голови у 2025 році» депутат ОСОБА_1 голосувала голосом «ЗА» за основу та в цілому. Відповідно до підсумків голосування - за - 12; проти - 1; утрималися -1; не голосували - 1; відсутні - 7; рішення прийнято.
Відповідно до протоколу 59 сесії Гельмязівської сільської ради від 18.12.2024 року всього депутатів - 21, присутніх на сесії - 16 (один депутат запізнився), сільський голова. Результати голосування: «за» - 12 осіб; «проти» - 1 особа; «утримались» - і особа; «не голосували» -1 особа ( ОСОБА_2 повідомив про конфлікт інтересів). Вирішили: Рішення сільської ради «Про умови оплати праці сільського голові на 2025 рік» прийнято і додається.
На підставі аналізу протоколів сесій Гельмязівської сільської ради встановлено, що голос депутата ОСОБА_1 під час голосування за зазначені рішення не був вирішальним. ОСОБА_1 брала участь у голосуванні як депутат сільської ради та голосувала за рішення, які були попередньо погоджені депутатською комісією з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не була ініціатором вказаних рішень, не розробляла одноособово їх проект та не вносила їх для прийняття на сесію сільської ради.
Особа, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, встановила, що ОСОБА_1 при прийнятті вказаних рішень, діяла у власних інтересах, тому що розмір її премій, виплат залежить від ОСОБА_2 .. Також у протоколах про адміністративні правопорушення є вказівка на відношення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яке може виражатися у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим, так і немайновим способом.
Відповідно до Положення про встановлення надбавок до заробітної плати та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на 2022-2025 роки, затвердженого Рішенням сільської ради від 23.12.2021 № 20- 97/VІІІ зі змінами, внесеними рішенням сільської ради від 27.04.2023 № 34-13/VIІІ, текст якого міститься на офіційному сайті (https://gelmyazivska-gromada.gov.ua/20-sesiya-viii-sklikannya-1-plenarne-09-18-14-25-12-2021/), процедура преміювання працівників Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не передбачає можливості сільському голові самостійно визначати розмір премії, яка буде виплачуватись ОСОБА_1 ..
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією, характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань, і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Таким чином, ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови наявності саме реального конфлікту інтересів, а за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень саме в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Аналогічне визначення понять «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією».
Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Виходячи з аналізу загальних положень Закону України Про запобігання корупції, суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Закону України «Про запобігання корупції», суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоч і ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» про порушення вимог якої ОСОБА_7 зазначено в адміністративних протоколах, передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за частинами 1 та 2 статті172-7 КУпАП настає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів.
Проаналізувавши зміст протоколів про адміністративні правопорушення судом не встановлено факту наявності суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив під час голосування голосом «за» рішення № 59-19/VIII «Про надання премії сільському голові з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування» та рішення № 59-20/VIII «Про умови оплати праці сільського голови у 2025 році».
Окрім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що після голосування розмір премій ОСОБА_1 був завищеним, вона отримала додаткові матеріальні заохочення чи мала лояльне ставлення голови сільської ради.
Суду не надано доказів щодо наявності реального впливу, що призвів до отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, чи інших можливостей, з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, в порівнянні з іншими працівниками сільської ради.
Крім цього, суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом і особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов'язкового елементу складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, як вина у формі прямого чи непрямого умислу.
З врахуванням викладеного вище вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1,2 статті 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винною у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було.
Сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме - не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Суд вважає, що посадовою особою УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ не доведено існування реального та потенційного конфлікту інтересів, оскільки у ОСОБА_1 не було приватного інтересу та суперечності між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконливого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП є недоведеною, а факт наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, про який би вона була зобов'язана повідомити у встановленому законом порядку, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 172-7, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя
провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.
Повний текст постанови буде виготовлено та оголошено о 08.00 год. 08.08.2025.
Суддя К. М. Ушакова