Справа № 530/949/24
2/530/54/25
11.08.2025 року м.Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Бедюх Н.І. , Стрілець Л.Г., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Йовдій Дмитра Васильовича в режимі відеоконференції , відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Черкасова Миколи Андрійовича розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
06.05.2024 року адвокат Йовдій Дмитро Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом про встановлення факту проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначив про те, що починаючи з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали разом проживати однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу та вести спільний побут, спільний бюджет , мали взаємні права та обов'язки ,які притаманні членам сім'ї. Фактично проживали у будинку АДРЕСА_1 , разом з сином позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 до червня 2018 року проходив службу як співробітник поліції у Національній академії внутрішніх справ МВС України та перебував на квартирному обліку за місцем роботи у кімнаті гуртожитку №2 Національної академії внутрішніх справ за адресою : м. Київ ,вулиця Ушинського,34-а ,яку він оплачував. З серпня 2020 року по серпень 2022 року ОСОБА_3 працював ( вже як цивільний громадянин) на посаді інспектора відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ України. З 10.07.2021 року ОСОБА_3 було звільнено з посади у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом. У зв'язку з робочим графіком в період з 2017 року по серпень 2021 року ОСОБА_3 орендував кімнату за адресою: АДРЕСА_2 , де вони також проживали однією сім'єю. ОСОБА_3 брав участь у вихованні сина. З серпня 2021 року з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_3 брав участь у бойових діях із захисту Батьківщини на Запорізькому напрямку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини на запорізькому напрямку. Позивачка зазначає, що до дня смерті була з ним на зв'язку , спілкувалася по телефону ,вела листування в месенджері ,а у березні 2022 року взагалі була єдиною людиною ,яка тримала контакт із ОСОБА_3 та передавала інформацію його матері та рідному брату. ОСОБА_3 систематично здійснював грошові перекази на користь позивачки, також ОСОБА_1 здійснювала перекази на користь ОСОБА_5 та оплачувала послуги мобільного зв'язку. У 2021 році ОСОБА_3 була заключена декларація із сімейним лікарем за місцем надання послуг с. Серби Одеської області та зазначенням ОСОБА_1 , як довірену особу. Оскільки постало питання про отримання соціальної допомоги як сім'ї військового, який загинув ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Ухвалою судді від 27.05.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та відкрито провадження у справі ( т.1 а.с.110).
Ухвалою суду від 29.10.2024 року призначено по справі судовий розгляд та виклик свідків( Т.1 а.с.183)
В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Йовдій Д.В. позовні вимоги підтримали, послалися на обставини викладені в позовній заяві .
Позивачка ОСОБА_1 допитана за її клопотанням в якості свідка та пояснила, що з 2017 року по день загибелі ОСОБА_3 , останній проживав з нею АДРЕСА_1 ,багато часу проводив з нею, вони вели спільне господарство , у неї маються оригінали його документів, ОСОБА_1 здійснювала перекази за проханням ОСОБА_3 на рахунок дружини його рідного брата ОСОБА_6 , листувалися у месенджері , мають спільні фотографії , оскільки він був співробітник поліції і працював у Національній академії внутрішніх справ України та перебував на квартирному обліку за місцем роботи у кімнаті гуртожитку № НОМЕР_1 зазначеної академії за адресою : м. Київ ,вулиця Ушинського,34-а ,яку він оплачував. Коли була пандемія вони разом проживали у м. Київ, вважає, що вона входить до кола осіб, які мають право на отримання грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей".
На запитання адвоката Черкасова М.А., ОСОБА_1 відповіла, що познайомилася з ОСОБА_3 в жовтні 2016 року. З початку 2017 року почали планувати спільне проживання. У 2021 році він служив в академії внутрішніх справ і вона там працювала у м. Києві . За ним була закріплена кімната в гуртожитку, але гуртожиток не був сімейним. Більше проживали в селі ,все літо, а восени переїздили в м. Київ, у нього був стабільний графік роботи 5 денний, а ще були чергування, на чергування він міг з напарниками домовлятися і чергував підряд декілька суток, а потім брав вихідні на пару днів і приїздив у с. Серби до неї. Бюджет у них був спільний. ОСОБА_1 не працювала, оскільки у неї була травма ,а потім ОСОБА_7 не дозволяв їй працювати, коли він захворів вона була поруч . У них невеликий участок у селі, між ОСОБА_8 та дітьми ОСОБА_9 були гарні відносини , він купляв дітям подарунки, проводив з ними вільний час. З травня 2021 року ОСОБА_10 робив значні перекази на рахунок ОСОБА_9 , коли він був на заробітках за кордоном ,робили ремонт в будинку у селі Серби , ОСОБА_9 також здійснювала перекази на рахунок чоловіка. Приїздила до нього додому звідки він родом разів три , зазначила ,що поряд є школа ,ходили до неї на вайфай та і вказала, що мати ОСОБА_11 також це може підтвердити , що вони приїздили разом.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Черкасов М.А. в судове засідання з'явилися ,послалися на відзив, який приєднано до матеріалів справи ( а.с.т.1 а.с. 147-154) та суду пояснили ,що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 ,який працював у поліції, у зв'язку з робочим графіком та службовою необхідністю проводив багато часу в м. Києві. В період з 2017 року по серпень 2021 року проживав у м. Києві в гуртожитку. ОСОБА_12 його лише використовувала ,спільно вони не проживали, він цілими днями був на роботі ,жодного разу ОСОБА_2 ОСОБА_12 не бачила, зустрілася з нею лише на похороні. Коли в нього було поранення вона навіть не повідомила. Щодо акту обстеження факту проживання особи на території Кодимської міської ради № 13-15/1/137 від 23.01.2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 , як чоловік та дружина однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та вели спільне господарство, а також довідка від 19.08.2022 року № 457, яка видана старостою с. Серби, то відповідач зазначила, що акт складений вже після смерті ОСОБА_3 ,спільного господарства вони не вели та зазначені документи не можуть бути належними доказами по справі, оскільки складені зі слів самої позивачки. ОСОБА_3 своїм місцем проживання сприймав свій рідний дім в с. Першотравневе Полтавського району Полтавської області. Щодо їх спільних фотографій зазначила, що період вказаних фотографій не великий, він не охоплює вказаний позивачкою період проживання однією сім'єю у шлюбі починаючи з 2017 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ,тому не може свідчити про беззаперечний факт проживання однією сім'єю з 2017 по 2022 рік позивача з померлим. Що стосується банківських виписок про рух коштів по рахунку ОСОБА_13 , що в період з травня 2021 по липень 2022 року ОСОБА_3 систематично здійснював на користь ОСОБА_1 грошові перекази ,то зазначила, що даний період здійснення грошових переказів не охоплює вказаний позивачкою період проживання однією сім'єю у шлюбі починаючи з 2017 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просила відмовити в задоволенні позову за відсутністю доказів.
На запитання суду відповідач ОСОБА_2 відповіла, що ОСОБА_3 був зареєстрований в с. Першотравневе Полтавського району Полтавської області. Навчався та працював в академії внутрішніх справ, у зв'язку з цим йому надали кімнату в гуртожитку. Передавала йому передачі ,навчання було платне, про те що він з кимось проживає він не говорив, про те що зустрічається з кимось говорив, зазначав ,що жінка за нього старша, з дітьми одного разу приїжали разом в гості, садити картошку, ну це було ще до початку війни, які між ними були відносини не знає, але серйозних не було , може якісь періодичні , бо він проживав у м.Києві , також він працював тривалий час за кордоном , їй син не представляв позивачку як свою чи кохану чи дружину , не було такого , адвокат прохав звернути увагу на той факт , що у витягу з Наказу командира по особовому складу солдата ОСОБА_3 вказана тільки мати - ОСОБА_2 , інших осіб не вказано .
Третя особа представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився ,надіслав до суду письмові пояснення ( т.1 а.с.127-132) в яких заперечував стосовно позову та пояснив, що позивач не зверталася до Міністерства оборони України через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з метою отримання одноразової грошової допомоги. Відповідачем по справі є мати загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка має право на отримання одноразової грошової допомоги. Крім цього звернув увагу на те, що для отримання соціальної допомоги недостатньо довести факт спільного проживання у будь-який довільний період часу ,а необхідно щоб таке спільне проживання однією сім'єю відбувалось безперервно і саме не менше 5 років до часу смерті іншої особи.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Йовдій Д.В., відповідача ОСОБА_14 та її представника адвоката Черкасова М.А. , допитавши свідків , пояснення третьої особи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
В свою чергу, за положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, заяви, анкети, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи /служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання. Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком і жінкою та реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.
Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №524/10054/16), від 30 листопада 2022 року (справа №757/23617/15-ц), 7 червня 2023 року (справа№509/3416/18), від 17 серпня 2023 року (справа №348/1829/16), 4 грудня 2023 року (справа №543/563/22 та інших.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.14-16). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_2 ( т.1 а.с.158). Згідно довідки Національної академії внутрішніх справ МВС України від 21.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 перебував на посаді інспектора відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ з 13.08.2020 року по 13.08.2022 року .З 10.07.2021 року його було увільнено з прийняттям на військову службу за контрактом . Відповідно до правил внутрішнього розпорядку національної академії внутрішніх справ введених в дію наказом НАВС від 19.04.2021 року № 429 із восьмигодинним робочим днем з 08:00 до 16:30 з перервою на обід з 13:00 до 13:30. Місце дислокації відділу автотранспортного забезпечення: Київська область, Фастівський район с. Віта Поштова ( т.1 а.с.157).
Згідно повідомлення начальника Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 22.08.2021 року вбачається ,що наявність актового запису про смерть № 284 від 18.08.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 складений Зіньківським відділом ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми) ( а.с.13).
Відповідно до акту №13-15/1/137 від 23.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 ,як чоловік та жінка однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ,вели спільне господарство ( Т.1 а.с.18). Згідно довідки старости с. Серби Кодимської міської ради Одеської області від 19.08.2022 року вбачається про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно проживав разом з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2017 року до мобілізації за адресою АДРЕСА_1 , ( Т.1 а.с.19).
Згідно банківських виписок АТ КБ "Приват-Банк" про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 в період з травня 2021 року по липень 2022 року ОСОБА_3 здійснював грошові перекази ОСОБА_13 ,а саме : 28.04.2021 року - 6,500 грн, 28.05.2021 року - 100 грн, 29.06.2021 року-0 18000 грн,29.07.2021 року -800 грн,30.08.2021 року-17000 грн,30.08.2021 року - 4300 грн,14.09.2021 року - 10000 грн, 29.09.2021 року - 12600 грн,13.10.2021 року -12500 грн, 30.10.2021 року - 16000 грн,15.11.2021 року- 10500 грн,14.12.2021 року-10000 грн,25.12.2021 року- 16000 грн, 08.03.2022 року-13000 грн, 16.02.2022 року- 2500 грн, 31.03.2022 року-6000 грн, 01.04.2022 року -24000 грн, 15.04.2022 року -15000 грн, 28.04.2022 року- 84000 грн, 28.04.2022 року - 84000 грн, 12.05.2022 року - 10000 грн, 18.05.2022 року - 90000 грн, 26.05.2022 року -13000 грн, 14.06.2022 року- 11000 грн, 22.06.2022 року - 26000 грн, 23.06.2022 року- 50000 грн, 27.06.2022 року-15000 грн,22.07.2022 року 38000 грн.
З банківських виписок АТ КБ "Приват Банк" про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 в період з травня 2021 року по липень 2022 року ОСОБА_1 перераховувала кошти ОСОБА_3 ,а саме : 06.05.2021 року- 201,01 грн, 05.07.2021 року- 301,51 грн, 06.07.2021 року -2010,05 грн,08.07.2021 року-502,51 грн, 09.07.2021 року -502,51 грн, 17.07.2021 року -201,01 грн,19.07.2021 року -120,60 грн, 21.07.2021 року - 502,51 грн, 22.10.2021 року - 603,02 грн, 22.10.2021 року-201,01 грн, 03.11.2021 року -100,50 грн,18.11.2021 року - 301,51 грн, 04.12.2021 року -2010,05 грн,15.01.2021 року-100,50 грн, 20.02.2022 року -301,51 грн, 23.02.2022 року -170,85 грн, 24.05.2022 року -1005,03 грн, 09.06.2022 року - 603,02 грн, 12.06.2022 року -502,51 грн, 20.06.2022 року -251,26 грн,16.07.2022 року-1507,54 грн ( т.1 а.с.25-51)
Щодо вищезазначених банківських виписок про рух грошових коштів, суд зазначає ,що період перерахування коштів з травня 2021 року по липень 2022 року не охоплює вказаний ОСОБА_1 період проживання однією сім'єю у шлюбі з ОСОБА_3 починаючи з 2017 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 ,також суд зазначає, що в цей період ОСОБА_1 використовує свою платіжну картку в селі Серби та Кодими Одеської області , також в м. Києві платіжна картка використовувалась ОСОБА_1 з 28 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року , потім 6 і 7 травня 13 травня 2022 року , що підтверджує той факт , що позивачка проживала в селі Серби Одеської області , а ОСОБА_3 відповідно до копії довідки відділу персоналу Національної академії внутрішніх справ ( а.с. 157) з 13 серпня 2020 року по 10 липня 2021 року перебував на посаді інспектора відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ , місце дислокації відділу автотранспортного забезпечення Фастівський район Київська область село Віта Поштова , графік п'ятиденний робочий тиждень із восьмигодинним робочим днем з 8 годин до 16 годин 30 хвилин та перервою на обід з 13 години до 13 годин 30 хвилин. , з 10 липня 2021 року його було увільнено у зв'язку з прийняттям на службу за контрактом , наказ від 12.07.2021 року . Тобто період який зазначений у виписках , а саме 2021 рік та той факт , що ОСОБА_3 переказував кошти позиачці, а вона йому вказує на те, що вони навпаки проживали в цей період окремо до його контракту та не підтверджують про сталі сімейні стосунки з 2017 по 2022 рік.
Судом допитані свідки , які були заявлені стороною позивача
Свідок ОСОБА_16 , , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рідна сестра ОСОБА_1 ,їй роз'яснено ст. 63 Конституції , проживає за адресою АДРЕСА_3 суду показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились у кінці 2016 року мабуть у грудні через соціальну мережу інтернет, ОСОБА_10 жив у м. Києві, згодом приїхав до них у село ,вони зустрічалися, потім стали проживати разом, охарактеризувала ОСОБА_11 з позитивної сторони, зазначила , що це була сім'я ,вони жили у м. Києві, а літом у селі. У яких саме період по роках вони проживали не сказала ,зазначила лише що проживали разом в селі до війни, у м. Києві вони знімали квартиру та у гуртожитку винаймали кімнату, з ними проживав син ОСОБА_17 . ОСОБА_9 була знайома з матір'ю та братом ОСОБА_18 , але відносини були не дуже гарні.
На запитання адвоката ОСОБА_19 свідок відповіла, що вони познайомилися у кінці 2016 року. У 2017 році вони зустрічались, а потім ОСОБА_9 звільнилась з роботи і переїхала до ОСОБА_11 , точних дат назвати не може, десь пів року зустрічались. Коли ОСОБА_10 був за кордоном ОСОБА_9 була в селі ,жили вони спільно. Вже коли ОСОБА_10 пішов служити військова частина у якій ОСОБА_7 служив за контрактом була в м. Кудима це від с. Серби близько 7 км. Бачились з ОСОБА_8 у с. Серби ,пили по чарці ,дружили, він пересилав гроші ОСОБА_9 ,це була сім'я . Вона є сестрою позивачки, коли ОСОБА_10 їздив за кордон десь після 2019 року дуже похудав ,а коли приїхав, розказував що з ним не розрахувались ,потім знову повернувся в академію.
На запитання суду, свідок відповіла ,що з ОСОБА_21 та ОСОБА_9 раз в місяць спілкувалися. ОСОБА_10 виховував меншого сина ОСОБА_9 , ходили з ним на рибалку. Про загибель ОСОБА_18 дізналась від ОСОБА_9 , яка подзвонила і сказала, що зателефонував їй командир частини, представився і сказав 200. ОСОБА_9 дуже важко перенесла цю втрату.
Свідок ОСОБА_22 , 1994 року народження , військовослужбовець, проживає за адресою АДРЕСА_4 , йому роз'яснено ст. 63 Конституції , суду показав, що з ОСОБА_8 познайомився у 2019 році у м. Києві і товаришували . ОСОБА_1 є матір'ю його дружини ,тобто позивачка це теща його . Спочатку ОСОБА_9 та ОСОБА_7 жили у квартирі, а потім переїхали до гуртожитку ,він зі своєю дружиною також там проживали ,але на різних поверхах, відносини були гарні ,спілкувались як родичі ,він разом з дружиною допомагали клеїти їм шпалери, разом проводили час, під час відпуски ,разом відпочивали , вони жили як сім'я ,у них було спільне все. У селі робили ремонт в будинку ,садили огород, ОСОБА_23 деякий час працювала ,а потім отримала травму і не працювала.
На запитання адвоката ОСОБА_19 свідок відповів, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у Києві проживали травень-червень 2019 року , у гуртожитку приблизно пів року 2020 року, а потім переїхали в с. Серби, проживали десь у 2020 -2021 році , бачив ОСОБА_24 як був у відпустці ,бувало що запрошували у гості, конкретну адресу не пам'ятає .
Свідок ОСОБА_25 , попереджений про кримінальну відповідальність та приведений до присяги , ІНФОРМАЦІЯ_9 , житель АДРЕСА_3 , суду показав ,що він є військовослужбовцем, його дружина ОСОБА_26 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ОСОБА_7 з ОСОБА_9 познайомилися в кінці 2016 року в той час він познайомився з своєю дружиною і так час від часу спілкувалися , з ОСОБА_8 разом їздили хотіли влаштуватись в прикордонний завод, але не вийшло і ОСОБА_7 підписав контракт не звільняючись з академії в якій працював. Часто з ним зустрічались в с. Серби Подільського району Одеської області, проживали вони цивільним шлюбом ,вели спільне господарство ,жили в м. Києві, винаймали квартиру , ОСОБА_7 знімав кімнату у гуртожитку ,спочатку вони жили в Солом'янському районі міста, а потім в Індустріальному районі м. Києва ,кімната в гуртожитку була для того щоб отримати житло, бачились з ним у Києві, пили по чарці, ,товаришували, ОСОБА_7 пересилав ОСОБА_9 гроші, вони мали спільний бюджет та побут, планували купити машину, купляли речі. ОСОБА_7 неодноразово пропонував ОСОБА_9 одружитися ,але шлюб так і не уклали ,займався вихованням дітей ОСОБА_9 ,стверджував що це була сім'я . Про загибель дізнався від ОСОБА_9 , після чого зв'язався з командиром його частини і він підтвердив даний факт. ОСОБА_9 важко перенесла втрату ,це розтягнулося на декілька років , вона замкнулася в собі ,стреси були і нервові зриви .
На запитання адвоката Черкасова М.А. свідок ОСОБА_25 відповів , що ОСОБА_7 їздив за кордон у 2019 року - 2020 році, точно не міг сказати коли , після заробітків він дуже похудав, коли приїхав говорив ,що з ним не розрахувались ,служив в поліції, тоді поїхав на заробітки, потім знову вернувся в академію і не звільняючись підписав контракт, на заробітки їздив сам без ОСОБА_9 .
На запитання суду, свідок ОСОБА_25 відповів ,що з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зустрічались раз в місяць, їздили один до одного в гості, заїжджали в гуртожиток, вони ремонт робили , ходили з ним на рибалку, був навіть одного разу у нього вдома звідки він сам родом, адресу де проживали в Києві не пам'ятає .
Свідок ОСОБА_1 , вона ж і позивачка, попереджена про кримінальну відповідальність та приведена до присяги , проживає за адресою: с. Серби Одеської області, суду пояснила , що познайомились з ОСОБА_8 в жовтні 2016 року, а проживати разом почали з нового 2017 року, вирішили питання як вести спільний бюджет , з 2017 по 2021 рік проживали, він на той момент служив в академії в Києві і вона там теж пів року працювала, потім звільнилася і він звільнився, їздив на заробітки за кордон, але коли повернувся влаштувався знову в академію, винаймали квартиру спочатку на вулиці Борщагівській і була кімната в гуртожитку, але вона для одиноких спільно проживати там було не можливо, він не хотів там жити , вона взагалі більше знаходилася в селі, садили огород, садок, ОСОБА_7 приїздив до них, а коли холодно то разом проживали в місті Києві ,режим його роботи був графік п'ятиденка , але крім цього вони ще на полігоні біля курсантів чергували і наступний день давали день відпочинку і раз в тиждень припадали ці сутки , то він так вибирав в четвер на сутки і п'ятниця ,субота і неділя були вільні ,бюджет був спільний ,вона більше не працювала після травми, у неї була картка, планували спільні покупки , на той момент вона була найближчою людиною, скрізь були вдвох ,в їх невеликий участок, за яким ОСОБА_7 доглядав, з дітьми дружні були відносини , вдома був портфель для документів і там збиралися документи і її і ОСОБА_18 , коли був за кордоном то кошти перекидалися на картку ,вона їх використовувала на ремонт та меблі , якусь частину відкладала , оскільки він мав приїхати в відпустку і купити автомобіль ,коли отримував зарплату всі гроші переказував їй на картку. За весь період три рази була в його матері , раз садили огород , раз убирали і коли його бабуся в тяжкому стані ,пам'ятаю. що поряд є школа не працююча, там є столова, люди зал знімали, туди ходили на вайфай. є магазин, хотів багато помогти мамі. оскільки приїздили на два дні , великий будинок, чотири кімнати, коридор, кухня і веранда ,коли попав в оточення з пораненням, тримали зв'язок через ватсап ,місяць його підліковували щоб перевезти дзвонила його мамі, але вона не знала що було, бо ОСОБА_7 просив нічого їй не казати що був в оточенні і поранення мати не знала, брат знав , в нього було запалення легень, його лікували місцеві люди щоб переправити на Запорізький напрямок. Перераховувала кошти ОСОБА_27 , це дружина його брата, вони позичали гроші на яди кропити поля. ОСОБА_7 пропонував неодноразово укласти шлюб, це було і до війни і під час уже бойових дій, про його загибель дізналася від командира.
На запитання адвоката ОСОБА_19 свідок пояснила, що підтверджуючі документи про місце проживання у м. Києві відсутні , оскільки комунальні послуги сплачувала власниця квартири , договір не укладався ,у гуртожитку проживав поки не з'їхалися проживати разом ,з 2017 року по 2021 рік були перекази ,але не значні ,заключив контракт у 2021 році, робили ремонт , купляли побутові речі обирала меблі , скидала ОСОБА_28 фото, він дивився, одобрював і так купляли , також з нами проживали діти позивачки, донька поки не вийшла заміж, а син проживав постійно.
На запитання суду, свідок ОСОБА_1 пояснила , що офіційного листа про загибель не приходило, вона дзвонила брату, спілкувалася з побратимами, проживання в м. Києві було з 2017-2021 роки, поки не заключив контракт, жили на два місця АДРЕСА_5 орендована квартира і Одеська область. В теплу пору вона жила в селі ,а в холодну в м. Києві ,працювала у 2018 року ,потім отримала травму і більше не працювала. ОСОБА_7 їздив за кордон десь у 2019 році на три місяці, всі його документи та нагороди знаходяться у неї.
Суд заслухавши пояснення свідків зазначає, що всі свідки є зі сторони позивача , та її родичами їх показання не підтверджують того що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 безперервно спільно проживали як члени сім'ї,спільно харчувалися ,придбавали спільне майно для спільного користування ,брали участь у витратах на утримання житла ( зі слів свідків навпаки вбачається, що за винаймання квартири та кімнату в гуртожитку сплачував особисто ОСОБА_10 ), рух коштів по рахунку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в АТ КБ "Приват Банк" не підтверджує, що в них був спільний бюджет , перекази коштів не може бути доказом про сталі сімейні стосунки, спільного господарства не вели, а також відсутні інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Пояснення свідків носять узагальнений характер стосуються здебільшого констатації факту спілкування , зустрічей , романтичних відносин та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю. Про проживання у м. Києві спільно сім'єю із ОСОБА_3 позивачкою не надано доказів .
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України та п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Відповідно до статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
У статті 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Крім цього позивачкою до позову додано роздруківку листування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( Т. а.с.57-81) ,а також їх спільні фотографії, де вони разом проводять час ( а.с.82-101), то суд зазначає ,що їх спільні фотографії та показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 та самої позивачки ОСОБА_1 не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки свідки є родичами позивача та заінтересованими особами у справі (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19).
Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18).
Спільна присутність на святах та пересилання коштів не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18).
Усні покази свідків які за своїм змістом у цій справі фактично нічого не підтверджують та не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту саме перебування позивача із померлим у фактичних шлюбних відносинах, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19).
Під час судового розгляду позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї, зокрема, що позивач ОСОБА_1 постійно спільно проживала з ОСОБА_3 , мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з ОСОБА_3 . В свою чергу суд встановив, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були романтичними, а не спільним безперервним проживанням, тобто не мали ознак фактичного шлюбу.
Романтичні стосунки - це стосунки між двома особами, які мають емоційний та/або сексуальний характер, але не обов'язково включають спільне проживання та ведення спільного господарства.
Спільне проживання: (фактичний шлюб) - це коли чоловік та жінка проживають разом як сім'я, ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, але не зареєстрували свій шлюб.
Суд критично відноситься до наданого позивачем акту обстеження по факту проживання особи на території Кодимської міської ради від 23.01.2024 року № 13-15/1/137 та довідки старости с. Серби від 19.08.2022 року , оскільки вони складені зі слів самої позивачки, носить узагальнений характер, стосується здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, оскільки вони не підтверджують вказаних ознак, властивих для проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та є очевидно недостатнім доказом, за відсутності сукупності інших доказів.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Враховуючи вищевикладене ,суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, встановив, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Посилання позивача на показання свідків, які підтверджували факт спільного проживання сторін у с. Серби та м. Києві , зокрема тим, що неодноразово відпочивали, не можуть бути покладені судом в основу рішення, безпосередньо не підтверджують наявність спільного побуту сторін, ведення спільного господарства або обопільну участь у витратах. Суд оцінює такі свідчення як загальні, поверхові та емоційно забарвлені, що не містять достатнього обсягу об'єктивної інформації, необхідної для встановлення даного факту, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі відмовлення у позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.ст.3,60,74 СК України, 76, 81, 82, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України , -
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 який поданий в її інтересах адвокатом Йовдій Дмитром Васильовичем про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Першотравневе Зіньківського району Полтавської області та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в період січень 2017 року по день його смерті , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити в повному обсязі.
Сторони по справі : позивачка ОСОБА_1 місце проживання село Серби Подільський район Одеська область , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3
відповідачка ОСОБА_2 місце проживання АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 18 серпня 2025 року
Суддя Зіньківського
районного суду Полтавської області О.В. Ситник