Справа № 372/1665/24
Провадження 1-кс-995/25
ухвала
Іменем України
01 серпня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю представника володільця майна ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, а саме вилучених 03.12.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: готівкові грошові кошти в кількості 160 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній сумі 16 000 доларів США.
Обґрунтовуючи скаргу зазначив, 05.12.2024 року ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1665/24 клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна, задоволено, накладено арешт на вилучене 03.12.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: готівкові грошові кошти в кількості 160 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній сумі 16 000 доларів США., із забороною користування та розпорядження вказаним майном ОСОБА_6 та будь-яким особам, які можуть діяти від імені та за дорученням ОСОБА_6 . Вказані кошти належать ОСОБА_5 , тому подальше збереження арешту майна порушуватиме її права власника.
Представник володільця майна ОСОБА_3 в судовому засідання вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що вилучені кошти належать не його клієнту ОСОБА_6 , а його дружині ОСОБА_5 , що підтверджується деклараціями.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 в судовому засідання проти вимог клопотання заперечила.
Слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Перевіривши та дослідивши подані письмові докази, приймає до уваги наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Під час розгляду скарги встановлено наступні обставини.
СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №42024112340000095 від 19.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.190,ч.3 ст.358,ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України.
03 грудня 2024 року на підстави ухвали слідчого судді Обухівського районного суду від 25.11.2024 року було проведено обшук за місцем проживання державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Київської області ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмети схожі на бойові набої в кількості 60 штук та готівкові грошові кошти в кількості 160 банкнот номіналом по 100 доларів США.
Відповідно до постанови слідчого Обухівського РУП від 03.12.2024 року вказані кошти визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів справи.
05.12.2024 року ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1665/24 клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна, задоволено, накладено арешт на вилучене 03.12.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: готівкові грошові кошти в кількості 160 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній сумі 16 000 доларів США., із забороною користування та розпорядження вказаним майном ОСОБА_6 та будь-яким особам, які можуть діяти від імені та за дорученням ОСОБА_6 .
Відповідно до п.п. 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Обгрунтовуючи клопотання представник посилався на те, що вилучене під час обшуку майно має статус тимчасово вилученого, що не знайшло об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.
Натомість, з матеріалів справи, зокрема ухвал слідчих суддів, постанови слідчого, вбачається, що зазначене у клопотанні майно має правовий статус речового доказу, його збереження до закінчення досудового розслідування має суттєве значення для досягнення мети кримінального провадження.
Враховуючи викладене, вважаю, що фактичних підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна не має.
Аналізуючи правові підстави клопотання слід прийняти до уваги, що з його змісту вбачається, що станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.
При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В межах цього судового розгляду не доведено обставини, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба.
З огляду на викладене, скасування арешту майна та повернення вилученого майна до закінчення проведення досудового розслідування може зашкодити досягненню мети кримінального провадження.
Окрмі того, слід визнати непереконливими доводи представника володільця майна щодо належності вилучених по місцю проживання її чоловіка під час обшуку коштів саме їй, оскільки подані докази прямо не підтверджують право власності та не спростовують доводи сторони обвинувачення щодо можливої належності їх ОСОБА_6 , тобто особі, стосовно якої правомірно вживались заходи забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.п. 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Факт наявності порушень прав чи законних інтересів особи, що звернулась із цим клопотання і які б підлягали судовому захисту, під час судового розгляду не доведено. Вимоги клопотання не ґрунтуються на законі.
Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог клопотання, доводи клопотання не були підтверджені належними і допустимими доказами, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024112340000065 від 19.03.2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1