Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5515/24
Провадження № 2/650/218/25
12 травня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участі секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Кибало Андрія Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Херсоні ради Орган опіки та піклування-Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав,-
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Херсоні ради Орган опіки та піклування-Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 13 жовтня 2006 року проживав з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народилася дитина: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.10.2016 року рішенням Скадовського районного суду Херсонської області шлюб було розірвано.
Після повномаштабного вторгнення рф на територію України, мати дитини ОСОБА_2 в червні 2022 року покинула територію України, на даний час проживає в м. Філадельфія, штат Пенсільванія, США.
На даний період син проживає з батьком ОСОБА_1 , саме батько займається утриманням сина, допомагає з навчанням, забезпечує та виховує сина ОСОБА_4 .
У відповідача ОСОБА_2 в США вже своя родина, народилася дитина, і повертатися відповідач в Україну не буде. Відповідач втратила інтерес до дитини та не спілкується з нею тривалий час, більше двох років.
Позивач разом із сином як ВПО з 06.01.2023 року проживають у АДРЕСА_1 . Дитина навчається у Херсонській ЗОШ № 41 у 9А класі.
Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в школі, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною взагалі, не говорячи про мінімальний обсяг необхідний для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, наполягають на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчать оголошення на веб-сайті «Судова влада».
Представник Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради Орган опіки та піклування-Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 13 жовтня 2006 року проживав з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 .
17.10.2016 року рішенням Скадовського районного суду Херсонської області шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з батьком.
Позивач ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_1 як ВПО з 06.01.2023 року проживають у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.01.2023 року № 6522-5002499695 та № 6522-5002499738.
ОСОБА_2 у червні місяці 2022 року виїхала за межі території України, в США вже своя родина, народилася дитина. Із сином ОСОБА_4 відповідач не спілкується більш ніж три роки.
Відповідачка у порушення вимог ст.150 Сімейного кодексу України злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умови для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення матері від виховання дитини, свідомого нехтування нею батьківськими обов'язками.
Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
Гр. ОСОБА_2 взагалі не бачиться та не спілкується з дитиною.
Відповідно до висновку Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради від 10.04.2025 року вбачається за недоцільне позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому у висновку зазначено, що ОСОБА_2 дійсно більш як три роки з сином не спілкується, не надає ні матеріальну, ні моральну допомогу дитині.
Згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою позбавлення їх батьківських прав.
Спірні відносини між сторонами у справі виникли з приводу невиконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, тому до неї мають бути застосовані норми Сімейного кодексу України, що регулюють питання прав та обов'язків батьків щодо їх дітей.
Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Верховний Суд України у своїх роз'ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, сукупністю усіх доказів у справі, суд приходить до переконання, що відповідачка не цікавиться вихованням своєї дитини та її духовним розвитком, не надає належного матеріального забезпечення, яке б забезпечувало дитині належне утримання, не бере участь у вихованні дитини, що свідчить про втрату інтересу відповідача до дитини, суд вважає доцільним позбавити відповідачку батьківських прав.
Пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх та неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до Закону або міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служба у справах дітей, тому з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, п.14 ч.2 ст.3 закону України «Про судовий збір», суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Херсоні ради Орган опіки та піклування-Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, а саме з 05.11.2024 року і до повноліття дитини.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК