Справа № 592/8246/25
Провадження № 2/592/2082/25
12 серпня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого - судді Шияновської Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,
розглянувши заяву позивачки про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матіральної компенсації,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , в якому вона просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну компенсацію за одноособове володіння та користування часткою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві власності в розмірі 100 000 грн.
11.08.2025 позивачка ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просила в порядку ст.116 ЦПК України забезпечити докази у справі шляхом звернення до Національної поліції про встановлення факту здачі відповідачкою спільної квартири в оренду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Згідно з вимогами пунктів 4, 5 ч. 1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
Надаючи юридичну оцінку заяві ОСОБА_3 про забезпечення доказів, з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що остання не відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.116 ЦПК України.
Так, заявниця підставу звернення з такою заявою фактично зводить до встановлення органом Національної поліції факту здачі в оренду квартири, тим самим перекладає обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи, та надання таких доказів на підтвердження заявлених нею вимог на орган виконавчої влади, до повноважень якого здійснення таких функцій не входить; що, в свою чергу, не є підставою для забезпечення доказів у розумінні ст.116 ЦПК України.
Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено підстав для забезпечення доказів у порядку статей 116-118 ЦПК України.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.116 -118, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_3 про забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 18.08.2025.
Суддя Т.В. Шияновська