Справа № 366/1363/25
Провадження № 2-а/366/52/25
13 червня 2025 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі судді Ткаченка Ю. В., за участю секретаря судового засідання Морозової Я.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №1277 від 25.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП,
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач), через свого представника - адвоката Харитончук Євгенію Валеріївну (далі по тексту Представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту Відповідач), у якому просить суд:
-поновити строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №1277 від 25.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;
-визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №1277 від 25.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;
-провадження у справі - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу ОСОБА_1 взагалі нічого не було відомо про надходження до поштового відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» в селищі Іванків (за місцем його постійного проживання та реєстрації) повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 №458273, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про його вручення, про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 19.10.2024 року.
Позивач ОСОБА_1 , постійно з 23.02.1999 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Уповноваженим працівником відділення АТ «Укрпошта» в селищі Іванків про надходження до поштового відділення відправлення (повістки) від ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я останнього в телефонному режимі не повідомлявся, до абонентської поштової скриньки за місцем його проживання повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка РТК» не надходило.
Крім того, як вбачається з копії конверту, яку надано на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 , поштове відправлення направлене останніми позивачу відправлено 04.10.2024 року, повернуто його із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 06.10.2024 року, про що свідчить відповідний штамп проставлений на довідці про причини повернення поштового відправлення, що свідчить про порушення працівниками поштового відділення АТ «Укрпошта» в селищі Іванків абз. 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, так як повістку могло б бути повернуто відправнику лише після спливу трьох днів з дня її направлення.
Крім того, в позові позивач посилається на те, що його не було повідомлено жодним чином про розгляд відносно нього 25.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ніби вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Жодної повістки чи повідомлення про необхідність явки 25.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи позивач не отримував, на адресу за місцем його постійного проживання та реєстрації вони не надходили, що свідчить про те, що фактично у порушення вимог ст. 280 КУпАП. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення не виконав обов'язку з'ясувати чи було повідомлено позивача про день, час та місце розгляду відносно нього справи та розглянув справу за відсутності позивача, що позбавило останнього права бути присутнім під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.
Рух справи.
09.05.2025 року адміністративний позов надійшов до суду.
Ухвалою суду від 09.05.2025 року позивачеві було поновлено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судовий розгляд справи призначено на 13.06.2025.
Позиції сторін у справі.
Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити у повному обсязі.
13.06.2025 року до суду надійшли письмові пояснення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , з яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк 19.10.2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 08.10.2024 року, яку було направлено через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та було повернуто 26.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з довідкою про причину повернення в якій було зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Щодо того, що позивачу не направлялась постанова, то 26 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 було направлено постанову № 1277 від 25.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Доказами такого направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення є копія конверту поштового відправлення №060099254660. 26 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , конверт було повернено.
Крім того, окрім письмових пояснень начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 було надано суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі яких було винесено постанову №1277 від 25.11.2024 року, а саме: копію титульного аркушу справи №1277; копію опису справи №1277; копію вмісту поштового відправлення №0600294544370: копію поштового відправлення №0600294544370 у вигляді повістки; копію постанови №1277 від 25.11.2024 року: копію поштового відправлення №0600992546600 про направлення постанови: копію опису вкладення про направлення постанови №1277; копію листа до ВДВС про направлення для примусового виконання постанови №1277 від 25.11.2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Встановлені судом обставини та застосовані норми права.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі статтею 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до частини першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1277 від 25.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 25 000 грн. /а.с. 5/.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 25.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, а саме 19.10.2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 08.10.2024 №458273 для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервісті, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно, 19.10.2024 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП /а.с. 5/.
Разом з тим, позивач із вказаною постановою не погоджується, зазначаючи, що повістку за №458273 від 08.10.2024 року, про яку йдеться у постанові, він не отримував.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.
Так, частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період
Відповідно до частини 1 вказаної статті КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12 1991).
Особливий період почав діяти в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/214 від 17.03.2014.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який, в подальшому, неодноразово продовжувався та продовжує діяти до цього часу.
Враховуючи те, що починаючи з 24.02.2022 та станом на день розгляду справи судом триває введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні та згідно з Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX триває оголошене проведення загальної мобілізації, тому суд констатує, що спірні правовідносини відбулись під час дії особливого періоду.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу (далі - Указ №65/2022).
Згідно з пунктом 79 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (в редакції від 30.12.2022) (далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Вимогами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.ч. 3,5 вказаної статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
-військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
-резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
-військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
-військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
-особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з абз. 2 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацом 2 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.0.2009 (далі - Правила) передбачено, що Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Відповідно до абз. 4 п. 82 Правил, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних та відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що представник позивача посилається на те, що на копії конверту, який було надано на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 поштове відправлення, у вмісті якого знаходилась поштова повістка, направлене останніми позивачу було відправлено 04.10.2024 року, повернуто його із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» було 06.10.2024 року, що відповідає штампу проставленому на довідці про причини повернення поштового відправлення та свідчить про порушення працівниками поштового відділення АТ «Укрпошта» в селищі Іванків абз. 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270, так як повістку могла б бути повернуто відправнику лише після спливу трьох днів з дня її направлення, з 04.10.2024 року.
Поряд з цим як вбачається з листа опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення з трекінг-номером 0600294544370 в якому містилась повістка №458273 від 08.10.2024 року, яка направлялась ОСОБА_1 08.10.2024 року та згідно довідки про причини повернення поштового відправлення, яка наявна на відповідному конверті, копію якого було надано суду, 26.10.2024 року було повернуто відправнику із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що прямо спростовує доводи представника позивача, на які вона посилалась у адміністративному позові та свідчить про те, що були наявні достатні дані про належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 19.10.2024 року згідно повістки №458273.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивача ОСОБА_1 не було повідомлено жодним чином про розгляд відносно нього 25.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ніби вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Жодної повістки чи повідомлення про необхідність явки 25.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи позивач не отримував, на адресу за місцем його постійного проживання та реєстрації вони не надходили.
На спростування даної інформації відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували протилежне та надавали б можливість суду дійти до переконання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 викликався для розгляду 25.11.2024 року справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Фактично доведеним є той факт, що у порушення вимог ст. 280 КУпАП третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення не виконав обов'язку з'ясувати чи було повідомлено позивача про день, час та місце розгляду відносно нього справи та розглянув справу за відсутності позивача, що позбавило останнього права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення і т.д., що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ОСОБА_1 постанови.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим позов слід задовольнити, рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було подано відзив на позовну заяву та не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення. Таким чином, справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно останнього підлягає закриттю, згідно з вимогами пункту 1 статті 247 КУпАП.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статтею 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви до суду, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 605, 60 грн., що підтверджується копією квитанції яка наявна в матеріалах справи.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд присуджує стягнути з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №1277 від 25.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 1277 від 25.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (13.06.2025).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2
Представник позивача - адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №№11740/10, видане 04.11.2024 року Радою адвокатів Київської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридична адреса:
АДРЕСА_4 ретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_4 .
Суддя Юрій ТКАЧЕНКО