Справа № 362/1723/24
"15" травня 2025 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Калинівська селищна рада як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, призначеня опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини, -
13.03.2024 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
10.04.2024 р. ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М. відкрито провадження у справі.
29.10.2024 р. підготовче провадження закрито.
11.03.2025 р., в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 , проведено повторний автоматизований розподіл та судову справу передано судді Кравченко Л.М.
11.03.2025 р. суддеюВасильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, зроблено запит до Центру надання адміністравних послуг Калинівської селищної ради щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2
08.05.2025 р. від старости Данилівського старостинського округу Калинівської селищної ради надійшла інформація про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю, актовий запис № 49 від 03.03.2025 р.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 р. у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 р. у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 р. у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 р. у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 р. у справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186 св 23) та багатьох інших.
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
За таких обставин, встановивши, що відповідач ОСОБА_2 померла до відкриття провадження у справі (актовий запис № 49 від 03.03.2025), і на момент смерті вона не набула статусу учасника справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255ЦПК України, суд,
Закрити провадження у даній цивільній справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення її копії особі.
Суддя Кравченко Л.М.