Справа 362/4374/25
Провадження 3/362/1813/25
12.08.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтями 122-4, 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
07 червня 2025 року о 17 год. 00 хв. в селі Діброва Фастівського району Київської області по вул. Щастя, 1а водій ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки SUZUKI GSR750, номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг не надавав переваги в русі електросамокату, який виїхав на перехрестя з вул. Садова, з правого боку, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 серії ЕПР1 № 354527, його дії кваліфіковано за статтею 124 КУпАП.
Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 серії ЕПР1№ 354540 водій ОСОБА_1 , керуючи 07 червня 2025 року о 17 год. 00 хв. в селі Діброва Фастівського району Київської області по вул. Щастя, 1а мотоциклом марки SUZUKI GSR750, номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), залишив місце події, чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.10 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 122-4 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354553 від 07.06.2025, складеного інспектором відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області, капітаном поліції Юждою О.С., 07 червня 2025 року в селі Діброва Фастівського району Київської області по вулиці Щастя, 1а водій ОСОБА_1 керував мотоциклом SUZUKI GSR750, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу "Drager" № 3545, результат огляду 0.44 проміле, що є порушенням вимог підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, а саме заборони керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло три окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 362/4374/25 (провадження № 3/362/1813/25), № 362/4373/25 (провадження № 3/362/1812/25) та № 362/4372/25 (провадження № 3/362/1811/25), присвоївши їм спільний № 362/4374/25 (провадження №3/362/1813/25).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав, щодо скоєння ДТП пояснив, що рухався по головній дорозі, електросамокат виїхав з-за повороту раптово, ОСОБА_1 його не бачив та не міг побачити, оскільки на тому перехресті доріг поганий огляд, не встиг зреагувати як електросамокат в'їхав в його мотоцикл. Після того, як відбулось ДТП ОСОБА_1 попросив перехожих, щоб викликали швидку для неповнолітнього ОСОБА_2 , який керував самокатом. Після цього ОСОБА_1 побачив, що з його мотоцикла витікає бензин, для уникнення загоряння товариш ОСОБА_1 відкотив мотоцикл на СТО, сам водій в цей час залишався на місці події до приїзду працівників поліції. Після усунення протікання бензину товариш ОСОБА_1 повернув мотоцикл на місце ДТП і далі поліцейські почали складати протокол про адміністративне правопорушення. Тому вважає, що правопорушення щодо залишення місця ДТП він не вчиняв, навпаки залишався на місці до приїзду поліцейських, ніяких дій щодо його розшуку поліцейські не проводили. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечив факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, поставлений йому в провину. Пояснив, що був впевнений в своїй тверезості, а тому погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці ДТП за допомогою газоаналізатора "Drager". З отриманим результатом - 0,44 проміле не погодився. Однак працівники поліції не реагували, до медичного закладу проїхати не запропонували, направлення відповідного не надали та склали протокол за частиною першою статті 130 КУпАП, пояснили, що якщо ОСОБА_1 хоче, то може самостійно пройти огляд в лікарні. В протоколі ОСОБА_1 власноручно зазначив, що з протоколом не згоден, оскільки Drager працює некоректно. Просив суд закрити провадження у справі щодо нього з огляду на те, що після оформлення протоколів самостійно звернувся до лікарні та пройшов огляд, надав суду висновок КНП "Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", в якому зафіксовано відсутність у нього ознак сп'яніння. Пояснив, що спочатку намагався пройти огляд у Васильківській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування, але там його не хотіли приймати без направлення поліцейських. Тоді він як військовослужбовець звернувся за місцем служби, щоб йому видали таке направлення (копію надав суду), але й після пред'явлення направлення з військової частини у Васильківській лікарні йому відмовили у проходженні огляду. Тому йому довелось проїхати в Глеваху, але оскільки там не проводили відповідних оглядів на стан сп'яніння, проїхав до Фастівської лікарні, де йому й провели відповідний огляд. Все це можуть підтвердити свідки з його місця служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких просив викликати в судове засідання для надання пояснень.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. підтримав позицію свого підзахисного, просив суд закрити провадження у справах про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Стосовно вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП заперечив, оскільки ОСОБА_1 рухався по головній дорозі прямо, нікуди не повертав, долучив до матеріалів справи фото дороги за 400 м до місця зіткнення в селі Діброва з дорожнім знаком "Головна дорога". Що стосується ставлення у провину його підзахисному залишення місця ДТП, вважає це правопорушення надуманим, оскільки ОСОБА_1 не залишав місця ДТП, очікуючи приїзду поліцейських, що чітко зафіксовано на відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученому до матеріалів справи. Стосовно відведення з місця ДТП мотоциклу, то це було тимчасовим заходом, необхідним для уникнення небезпеки для оточуючих, оскільки мотоцикл міг вибухнути та завдати шкоди життю та здоров'ю інших осіб. Після усунення протікання бензину в мотоциклі він був повернутий на місце ДТП, що усуває будь-який умисел на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП. Що стосується звинувачень ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, то звернув увагу суду на порушення порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого статтею 266 КУпАП, а саме вимоги щодо застосування поліцейським технічних засобів відеозапису, які обов'язково долучаються до протоколу, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. В той же час на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, взагалі не зафіксовано ні факту виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, ні самого проходження огляду на стан сп'яніння, ні дій поліцейських за результатами такого огляду. Свідки не залучались. В протоколі про адміністративне правопорушення його підзахисний однозначно написав, що з протоколом не згоден, оскільки Drager працював некоректно. Водночас поліцейські не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому медичному закладі, не видали йому відповідного направлення (оскільки оригінал цього направлення міститься в матеріалах справи), чим порушили встановлену законом процедуру, що робить усі звинувачення в бік його підзахисного безпідставними. Просив викликати в судове засідання поліцейського для надання пояснень щодо складених щодо його підзахисного протоколів, а також підтримав клопотання ОСОБА_1 щодо виклику свідків в наступне судове засідання. Для підтвердження позитивної характеристики ОСОБА_1 просив долучити до матеріалів справи копії документів, що підтверджують статус учасника бойових дій, а також нагородження відзнакою Міністра оборони України "Залізний хрест" та Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Викликаний з ініціативи сторони захисту в судове засідання поліцейський ОСОБА_5 пояснив суду, що протокол за статтею 124 КУпАП був складений на водія ОСОБА_1 тому що останній порушив вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху, оскільки на перехресті рівнозначних доріг ОСОБА_1 зобов'язаний був дати дорогу електросамокату, що наближався праворуч. Щодо фото, наданого стороною захисту, на якому зображено дорожній знак "Головна дорога" заперечив, повідомив, що цей знак стоїть напочатку села по вул. Центральній, яка уходить в іншу сторону. На місці, де сталось ДТП, було перехрестя рівнозначних доріг, і водій ОСОБА_1 мав дати дорогу електросамокату. Якщо в нього був поганий огляд дороги, він як водій з метою уникнення зіткнення мав зменшити швидкість, пересвідчитись, що праворуч немає транспортних засобів і лише тоді починати рух через перехрестя. Щодо складення протоколу за статтею 122-4 КУпАП підтвердив суду, що дійсно ОСОБА_1 перебував на місці ДТП, коли він прибув на виклик, але транспортного засобу - мотоцикла поруч не було. Як пояснив водій ОСОБА_1 , мотоцикл відкотили на СТО з метою усунення несправностей щодо протікання баку з бензином, через деякий час мотоцикл справді повернули на місце ДТП. Що стосується проходження огляду на стан сп'яніння водієм ОСОБА_1 , зауважив, що у випадку ДТП працівники поліції завжди перевіряють водіїв на стан сп'яніння. Повідомив суду, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проходив на місці ДТП, за допомогою газоаналізатора Drager, з результатом огляду водій спочатку погодився, тому в медичний заклад не направлявся. Про свою незгоду повідомив пізніше, коли вже був складений протокол. Зазначив, що свідки не залучались, бо все фіксувалось на нагрудну камеру, проте оглянуті в засіданні відеозаписи були зроблені не на його нагрудну камеру, а іншого поліцейського, причин відсутності в матеріалах справи відеозаписів саме з його нагрудної камери пояснити не зміг.
Свідок ОСОБА_3 , який прибув в судове засідання з ініціативи сторони захисту, повідомив, що є безпосереднім керівником ОСОБА_1 . Підтвердив, що того дня, 07.06.2025, отримав дзвінок від ОСОБА_1 , який повідомив, що потрапив в ДТП, оскільки поліцейські відмовились відвезти його для проведення огляду на стан сп'яніння до лікарні, то планує пройти огляд з власної ініціативи. В подальшому ОСОБА_3 прибув до Васильківської лікарні, де вже перебував ОСОБА_1 . В лікарні ОСОБА_1 відмовили в проходженні огляду на стан сп'яніння без відповідного направлення поліції, також не підійшло й направлення на проходження огляду на стан сп'яніння від військової частини. Тоді ОСОБА_1 поїхав проходити огляд в іншій лікарні. Далі з ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не поїхав, а повернувся у військову частину. З ОСОБА_1 постійно перебував інший військовослужбовець ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_4 , який прибув в судове засідання з ініціативи сторони захисту, повідомив суду, що в той день, 07.06.2025, ОСОБА_1 , з яким вони разом проходять військову службу, але в підпорядкуванні один у одного не перебувають, зателефонував йому на мобільний телефон, повідомив, що потрапив в ДТП, попросив забрати його мотоцикл з ремонту, повідомивши адресу, та привезти на місце ДТП, що він і зробив. Після цього постійно перебував на місці ДТП разом з ОСОБА_1 , бачив як ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння на місці ДТП за допомогою приладу Drager, з результатом ОСОБА_1 одразу не погодився, про що повідомив поліцейському. Однак останній не реагував, повідомив, що складатиме протокол, але якщо водій хоче, то може самостійно протягом двох годин пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Проте, поліцейський ніякого направлення в лікарню ОСОБА_1 не дав, з ним не поїхав. Тому ОСОБА_4 на своєму автомобілі завіз ОСОБА_1 у Васильківську багатопрофільну лікарню, де їм відмовили пройти огляд на стан сп'яніння без відповідного направлення від поліції, направлення від військової частини також не підійшло. Після того вони поїхали в Глеваську лікарню, але там їм повідомили, що вже давно не проводять подібних оглядів. Далі вони звернулись до Фастівської лікарні, де ОСОБА_1 на підставі направлення з військової частини погодились провести огляд на стан сп'яніння, результат був негативний.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні особою правил дорожнього руху, настанні у зв'язку з цим наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням таких наслідків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху, який зобов'язує водія нерейкового транспортного засобу на перехресті рівнозначних доріг дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Так, судом установлено, що пригода відбулась 07.06.2025 о 17 год. 00 хв., в світлий час доби, в селі Діброва Фастівського району Київської області, на перехресті вулиць Щастя та Садова. Як вбачається зі схеми місця ДТП, підписаної ОСОБА_1 без зауважень, зазначені вулиці є рівнозначними дорогами, будь-які дорожні знаки пріоритету відсутні на обох з них на Схемі місця ДТП. Рівнозначність зазначених доріг підтверджено також поясненнями поліцейського ОСОБА_5 в судовому засіданні.
До зіткнення обидва транспортні засоби рухались:
мотоцикл марки SUZUKI GSR750, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 - прямо по вулиці Щастя в напрямку до перехрестя з вулицею Садовою;
електросамокат під керуванням водія ОСОБА_2 - прямо по вулиці Садова в напрямку перехрестя з вулицею Щастя, на перехресті водій мав намір повертати ліворуч.
Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 серії ЕПР1 № 213446, схемою місця ДТП, доданою до протоколу, поясненнями водія ОСОБА_1 та поліцейського ОСОБА_5 , наданими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки електросамокат, який виїхав на перехрестя з вул. Садова, знаходився з правого боку від мотоцикла марки SUZUKI GSR750, останній мав дати дорогу електросамокату.
"Дати дорогу" відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху означає вимогу до учасника дорожнього руху (в даному випадку до водія мотоцикла марки SUZUKI GSR750) не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
За наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи, його дії були правильно кваліфіковані за статтею 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, суд зауважує таке.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з Правилами дорожнього руху залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
У разі причетності водія до дорожньо-транспортної пригоди пункт 2.10 Правил дорожнього руху покладає на такого водія певні обов'язки (зокрема, зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди).
Відповідно суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та поліцейського Южди О.С., наданих в судовому засіданні, водій ОСОБА_1 не залишав місця ДТП, по прибуттю поліцейських знаходився на місці ДТП та пояснив їм, що мотоцикл, яким він керував, отримав пошкодження, через які витікав бензин, тому був відведений до СТО з метою надання невідкладної технічної допомоги. Після ремонту мотоцикл був повернутий на місце ДТП. Вказане підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученому до матеріалів справи і дослідженому судом.
Беручи до уваги пояснення особи та надані матеріали, досліджені в судовому засіданні, суд не вбачає вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, оскільки він не залишав місце ДТП, а його транспортний засіб був убраний з місця ДТП тимчасово, з метою усунення пошкоджень та уникнення небезпеки для оточуючих, а не для приховання факту чи обставин скоєння ДТП.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Підпунктом "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) регулюється статтею 266 КУпАП.
Так, стаття 266 КУпAП встановлює, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (далі - водій), на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду водіїв поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водіїв на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора "Alcotest Drager 6810" та роздруківки з вказаного приладу (тест № 936), доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння на рівні цифрового показника 0,44 проміле, що є вищим за допустиму норму у 0,2 проміле.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 серії ЕПР1 № 354553 вбачається, що ОСОБА_1 зі складеним протоколом не погодився, зазначивши, що Драгер працює некоректно.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП у разі незгоди водія з результатами огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, огляд на стан сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я.
В матеріалах справи міститься оригінал направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я - КНП "Васильківська БЛІЛ", виписаний 07.06.2025 о 18 год. 20 хв., що свідчить про те, що таке направлення ОСОБА_1 не видавалось (оригінал лишився у справі), відповідно на огляд в медичну установу в порушення вимог статті 266 КУпАП ОСОБА_1 не направлявся.
На противагу поясненням поліцейського ОСОБА_5 в судовому засіданні, який зазначив, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, а тому в лікарню для повторного огляду не направлявся, свідок ОСОБА_4 , який перебував на місці ДТП та бачив як ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, повідомив суду, що ОСОБА_1 з результатом огляду на місці ДТП одразу не погодився та намагався самостійно його пройти в закладах охорони здоров'я.
Судом досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який долучений до матеріалів справи. Вказаний відеозапис взагалі не містить доказів проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 6810" на місці зупинки транспортного засобу, результатів такого огляду, погодження чи непогодження з ними водія, дій поліцейських під час проведення огляду водія та після його завершення. Згаданий відеозапис містить лише початок оформлення матеріалів щодо ДТП та кінцевий факт ознайомлення ОСОБА_1 з усіма складеними щодо нього протоколами та додатками до них одночасно, при цьому під час ознайомлення ОСОБА_1 наполягав на зазначенні в протоколі про те, що він з результатом огляду на стан сп'яніння не згоден.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, вони не містять даних про присутність двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, як це передбачено вимогами статті 266 КУпАП та пунктом 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Таким чином, доказів дотримання встановленої законом процедури проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, одержаних за допомогою об'єктивних засобів контролю (технічних засобів відеозапису) чи в присутності свідків, матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Наведене у своїй сукупності вказує на недоведеність у ході судового провадження у цій справі факту перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Крім того, суд виходить з того, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення "поза розумним сумнівом", який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсилкою на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey", пункт 282) критерій доведення "поза розумним сумнівом" має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що вина особи доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами за стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
За таких обставин наявні всі підстави для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП.
За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 7, 9, 23, 27, 33, 36, 38, 40-1, 122-4, 124, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 362/4374/25 (провадження № 3/362/1813/25), № 362/4373/25 (провадження №3/362/1812/25) та № 362/4372/25 (провадження № 3/362/1811/25) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об'єднаній справі № 362/4374/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 122-4, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан