Справа № 359/9557/25
Провадження №1-кс/359/1706/2025
13 серпня 2025 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
12 серпня 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання, в зв'язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12025111100001546 від 11 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним. В ході досудового розслідування встановлено, що 10.08.2025 близько о 16 години 30 хвилин в Бориспільському районі, с. Іванків, в полі, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мотоциклом марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та допустив падіння з нього, внаслідок події неповнолітня пасажир ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у виді «перелом лівої ключиці, ЗЧМТ?, СГМ?».
Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2025, було виявлено та вилучено мотоцикл марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 .
Мотоцикл марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 було передано на відповідальне зберіганні батькові ОСОБА_7 - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .
11.08.2025 вилучений мотоцикл марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктами, які зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
З огляду на те, що вказаний мотоцикл марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 є доказом вчинення кримінального правопорушення, та несуть доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше його використання може призвести до його знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на майно можуть призвести до приховування спотворення або знищення речей, які в сукупності з іншими доказами нададуть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.
У судове засідання слідчий не з'явився, просив провести розгляд клопотання про арешт майна без його участі.
Розгляд клопотання здійснювався без повідомлення власника, оскільки відповідні відомості в матеріалах клопотання були відстуні.
Володілець транспортного засобу на розгляд клопотання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається: з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу
Відповідно до вимог ч.6 ст.170 ЦПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
За змістом ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 цієї статті при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зі змісту клопотання та долучених матеріалів встановлено, що у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме: за змістом поданого клопотання внаслідок ДТП транспортний засіб, який був учасником вказаної дорожньо-транспортної пригоди містить інформацію, що може бути доказом у кримінальному провадженні, крім того, потребує безпосереднього експертного дослідження.
При цьому слід враховувати, що в даному випадку такий ступінь процесуального примусу є виправданим та відповідає завданням кримінального провадження. Строк звернення з клопотанням слідчим не порушений.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також для забезпечення збереження речових доказів, можливого проведення судових експертиз, слід накласти арешт на зазначений в клопотанні вилучений транспортний засіб, який може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Строк звернення з клопотанням органом досудового слідства дотримано.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 98, 100, 132, 170-174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2025, майно, а саме:
-мотоцикл марки «Musstang» модель «MT125-8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який полягає у забороні його приховування, псування, пошкодження, знищення та відчуження, користування.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_9