Справа № 357/11916/24
1-кс/357/1700/25
13 серпня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2024 року,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
представник власника майна ОСОБА_3 ,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Клопотання мотивоване тим, що 12.047.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду про дозвіл на обшук від 25.03.2024 року, працівниками Національної поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, був незаконно вилучений, належний ОСОБА_4 на праві приватної власності, легковий транспортний засіб марки «Opel», моделі «Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2008 року випуску.
Зловживаючи своїми посадовими обов'язкам, 12.04.2024 року, працівники Національної поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області допустили перевищення службових повноважень та самовільно вилучили належний ОСОБА_4 транспортний засіб.
13.04.2024 року прокурором Білоцерківської окружної прокуратури було подано до суду клопотання ро арешт належного ОСОБА_4 автомобіля.
25.04.2024 року, ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було накладено арешт на належне ОСОБА_4 на праві приватної власності майно, а саме легковий транспортний засіб марки «Opel», моделі «Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2008 року випуску.
Оскільки ухвала про арешт належного ОСОБА_4 майна була винесена у кримінальному провадженні за № 42023112030000436 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 , як власник рухомого майна на яке було накладено арешт, набула у даному кримінальному провадженні, статус третьої особи.
26.08.2024 року власника майна звернулася до суду з клопотання про зняття арешту з майна. 28.08.2024 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було частково задоволено клопотання про скасування арешту майна та зняття арешту з права користування належним ОСОБА_6 автомобілем.
29.07.2025 року, прокурором Білоцерківської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 42023112030000436, було прийнято рішення щодо вручення повідомлення про підозру директору ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» ОСОБА_7 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Повідомлення про підозру не містить жодних відомостей щодо використання належного ОСОБА_4 майна під час вчинення кримінальних правопорушень.
У органів досудового розслідування відсутні будь-які докази того, що належний ОСОБА_4 автомобіль є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, зберегло на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин.
За таких обставин, арешт, накладений на автомобіль ОСОБА_4 повинен бути скасований за недоведеності необхідності арешту майна .
В судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримала в повному обсязі, просила скасувати накладений арешт.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання про скасування арешту заперечував, зазначив, що підстави для скасування арешту відсутні. Зазначив, що на даний час по вказаному кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування та встановлюється обставини вчинення кримінальних правопорушень, двом особам повідомлено про підозру, а тому клопотання про скасування арешту вилученого майна є передчасним.
Слідчий суддя заслухавши пояснення представника власника майна, думку прокурора, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023112030000436, яке внесено до ЄРДР 02.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України.
Також встановлено, що 25.04.2024 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на вилучене майно, а саме, крім іншого, на легковий транспортний засіб марки «Opel», моделі «Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування таким майном.
28.08.2024 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області частково скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2024 року, а саме скасовано арешт в частині користування транспортним засобом марки «Opel», моделі «Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Слід зазначити, що при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В своєму клопотанні заявник зазначає, що у на даний час у кримінальному провадженні № 42023112030000436, яке внесено до ЄРДР 02.11.2023 року повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України - ОСОБА_7 . Повідомлення про підозру не містить будь-яких відомостей щодо використання транспортного засобу, що належить ОСОБА_4 під час вчинення кримінальних правопорушень, а також відсутні посилання на висновки експертизи, що доводять використання належного ОСОБА_4 майна під час вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Зазначає, що на даний час відпали обставини, на підставі яких було накладено арешт на майно.
Разом із тим клопотання заявника не містить доводів, що відпала потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження та не містить доводів необґрунтованого накладення арешту майна.
Оскільки, обставини, передбачені ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, на даний час досудове розслідування не завершене, проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.
Неповідомлення про підозру ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні де проводиться досудове розслідування та майно визнано речовим доказом і на нього накладено арешт, не може слугувати підставою для скасування арешту майна.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що клопотання заявника не містить підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, на даній стадії кримінального провадження, в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями170- 174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_8