Справа № 276/1411/25
Провадження по справі 1-кс/276/252/25
14 серпня 2025 року селище Хорошів
Слідчий суддя Хорошівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
12.08.2025 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою від 16.07.2025 щодо неправомірних дій ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, просив подану ним скаргу розглянути за його відсутності.
Представник Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області на розгляд скарги не прибув, направивши до суду матеріали справи про результати розгляду звернення ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, оскільки відсутні докази вчинення кримінального правопорушення, а за результатами попередньої перевірки за заявою ОСОБА_4 не встановлено обставин, які б слугували підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя ухвалив розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_4 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та долучені матеріали, заслухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 від 16.07.2025, яку він подав начальнику відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, заявник звернувся з приводу того, що ОСОБА_5 поширює неправдиву інформацію щодо його незаконного проникнення до її житла та викрадення документів. Зазначена інформація не відповідає дійсності. Ці твердження ОСОБА_5 ображають його честь, гідність і ділову репутацію. Заявник вважає, що такі дії ОСОБА_5 мають ознаки наклепу, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України), а також поширення неправдивої інформації, що принижує гідність (ст. 161 КУпАП).
Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноважених осіб органу поліції внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає, що інформації, яка викладена останнім у скарзі, щодо обставин можливого вчинення кримінального правопорушення недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Стаття 383 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, у заяві від 16.07.2025, адресованій начальнику відділення поліції, ОСОБА_4 не зазначив за яких обставин, кому саме та яким чином ОСОБА_5 повідомила про вчинення ним кримінального правопорушення. У зверненні не вказано об'єктивних даних, які можуть свідчити про наявність ознак злочину, відсутні відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві про вчинення кримінального правопорушення конкретних відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, про яке у своїй скарзі зазначає ОСОБА_4 .
При цьому, заявником як до заяви про вчинення правопорушення так і до скарги слідчому судді не долучено жодних доказів, що підтверджують викладені у заяві від 16.07.2025 обставини.
У свою чергу, в ході перевірки за зверненням ОСОБА_4 поліцейським офіцером громади отримано пояснення від ОСОБА_5 , відповідно до яких остання заперечує факт поширення нею недостовірних відомостей про свого колишнього чоловіка.
Відтак, викладена у заяві інформація щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 не підтверджена жодними конкретними доводами та відомостями, а матеріали скарги не містять відповідного підтвердження події вчинення кримінального правопорушення. Саме лише твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення не може свідчити про те, що зазначений факт дійсно мав місце і що описані у заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Посилання скаржника на вчинення зазначеною вище особою кримінального правопорушення, без інших даних, які можуть підтвердити його твердження, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Керуючись ст. 9, 27, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Матеріали справи №3142 щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_4 повернути ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 18.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1