18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 522/1621/24
провадження № 51-825 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі (далі - Суд):
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 квітня 2025 року.
установив:
Приморський районний суд м. Одеси вироком від 02 вересня 2024 року засудив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 258-3 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2025 року - без змін.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та закрити кримінальне провадження.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення її без руху із наданням засудженому строку для усунення недоліків на таких підставах.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом з урахуванням викладеної особою позиції та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Саме тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення її без руху, а надалі - повернення.
Відповідно до частини другої статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
У частині першій статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною першою статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак, наведених вимог кримінального процесуального закону засуджений не дотримався.
У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 не вказує у чому саме полягає незаконність оскаржуваного судового рішення та не наводить обґрунтувань щодо необхідності його скасування на підставах, передбачених частиною першою статті 438 КПК з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу.
Засудженим не зазначено у чому полягає недодержання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при здійсненні провадження в порядку розгляду його апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції. Скаржник не окреслює, яких саме доводів сторони захисту не розглянув апеляційний суд і не дав на них відповідей.
Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак вимога засудженого про скасування лише ухвали апеляційного суду та закриття кримінального провадження щодо нього не узгоджується з положенням вказаної норми процесуального права, оскільки оспорюваною ухвалою обвинувальний вирок залишено без змін.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог статті 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
При цьому, Суд вважає за необхідне згідно з приписом статті 20 КПК роз'яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з положеннями частини другої статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для її одержання засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання такої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
За правилами пункту 9 частини першої статті 14 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу» право на безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правничих послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (в тому числі захист і складення документів процесуального характеру).
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5)).
Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правничу допомогу.
Тому для одержання такої допомоги для складання касаційної скарги засуджений може звернутися до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 квітня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3