15 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1282/25
провадження № 61-10520зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 7 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія зобслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 7 серпня 2025 року відмовлено ОСОБА_1
у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Червинської М. Є. від участі
у розгляді його заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року за нововиявленими обставинами(касаційне провадження № 61-10027зно25).
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надіслав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 7 серпня 2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 серпня 2025 року вказану заяву передано судді-доповідачу Карпенко С. О.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 7 серпня 2025 року ОСОБА_1 заявив недовіру судді-доповідачу
Карпенко С. О., і зокрема, зазначає наступне: «Я вищевказаному судді (С. Карпенко) не довіряю (підстави вагомі) - і це моє право (ст. 21 КУ) з яким ви зобов'язані рахуватися, бо це право вище за рангом виконання чим усі статті ЦПКУ - це і є конституційним принципом «Верховенства права» (це я пишу для того, щоб він не розглядав цю заяву - маються на увазі вищевказаний суддя)… це буде наочний злочин, якщо знову цей же суддя буде розглядати і вирішувати цю заяву. Вам це зрозуміло?».
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідачу Карпенко С. О. є необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України»,
№ 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що суддя-доповідач Карпенко С. О. виявила або може виявити особисту упередженість до заявника. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником суду не надано.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заявника не свідчать про наявність підстав, передбачених
статтями 36, 37 ЦПК України; заявником належним чином не обґрунтовано підстав для відводу судді-доповідача Карпенко С. О.
При цьому незгода ОСОБА_1 з ухвалою Верховного Суду від 7 серпня 2025 року не є підставою для відводу відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу
судді-доповідачу Карпенко С. О., питання про відвід суддів відповідно до
частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 7 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії.
Заяву про відвід передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко