15 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 697/2668/23
провадження № 61-10145ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Канівська міська рада Черкаської області, про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу та стягнення моральної шкоди,
Канівський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 14 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Усунув порушення прав ОСОБА_2 як власника земельної ділянки
та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести самовільно побудований
гараж - частково на земельній ділянці ОСОБА_2 (кадастровий
номер 7110300000:01:003:0104).
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі
3 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовив.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник
ОСОБА_1 - адвокат Васянович В. В. подав апеляційну скаргу.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав апелянту строк для усунення її недоліків - доплати судового збору у сумі 758,64 грн та подання апеляційному суду доказів надсилання учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками у спосіб, визначений процесуальним законодавством.
На виконання вимог вказаної ухвали апелянтом надано квитанцію про доплату судового збору, проте інші недоліки не усунено.
Оскільки апелянтом не було надано доказів надсилання копії апеляційної скарги
з додатками позивачу Черкаський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху повторно та надав строк протягом десяти
днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявленого процесуального недоліку, а саме для подання апеляційному суду доказів надсилання ОСОБА_2 апеляційної скарги з додатками у разі наявності в неї електронного кабінету через систему «Електронний суд», а в разі його відсутності - у паперовій формі листом
з описом вкладення.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Васяновича В. В. на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2025 року
у цій справі визнав неподаною та повернув апелянту на підставі частини другої статті 357 ЦПК України, у зв'язку з неусуненням недоліків.
05 серпня 2025 року ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку надіслав
до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду
м. Києва від 04 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у зазначеній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку
про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма).
При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов'язкове дотримання процесуальної форми,
в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій,
а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.
При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов'язково має нормативний
і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб'єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією
з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня
1989 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд
не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно
не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує,
що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів
(DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі
№ 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до положень пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України
до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду
в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги,
яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач
не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Васяновичем В. В., залишив без руху та визначив строк для усунення недоліків шляхом надання документу
про сплату судового збору та надання доказів надсилання апеляційної скарги учасникам справи.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2025 року, встановив,
що апелянтом не було надано доказів надсилання копії апеляційної скарги
з додатками позивачу, у зв'язку з чим апеляційний суд вказану апеляційну скаргу залишив без руху повторно та надав строк для усунення вказаного процесуального недоліку, а саме для подання апеляційному суду доказів надсилання ОСОБА_2 апеляційної скарги з додатками у разі наявності в неї електронного кабінету
через систему «Електронний суд», а в разі його відсутності - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Встановивши, що заявник не виконав вимоги ухвали від 12 червня 2025 року
в частині надання підтвердження направлення апеляційної скарги позивачу ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв'язку з невиконанням заявником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений апеляційним судом строк.
Посилання у касаційній скарзі на висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2025 року
у справі № 756/1579/24, а саме те, що «якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи
чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом
з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони
чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами
та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи,
яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також,
що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж
це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката),
що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи,
від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21 (провадження № 11-102заі24).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено
й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України)»,
не заслуговують на увагу, оскільки аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а також вважається таким, що отримав копію судового рішення, за результатами розгляду справи, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету.
Проте це не позбавляє обов'язку особи, яка подає апеляційну скаргу, виконати вимоги визначені пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, зокрема,
у цьому випадку, надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень
статті 43 цього Кодексу.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при поверненні апеляційної скарги.
За загальним правилом, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження,
якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення вбачається,
що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо
їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 07 липня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Канівська міська рада Черкаської області, про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров