14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 295/11333/22
провадження № 61-10257ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними дій щодо припинення газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» щодо припинення газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 , зобов'язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання до газових мереж внутрішнього газопостачання в житловому будинку, розташованому за вказаною адресою, стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» на свою користь 18 864,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Богунський районний суд м. Житомира рішенням від 28 березня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Житомирський апеляційний суд постановою від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» щодо припинення газопостачання та відшкодування моральної шкоди скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення.
Визнав протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» щодо припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнув з АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовив. В решті рішення залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
08 серпня 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу та доповнену касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2025 року в указаній вище справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправними дій щодо припинення газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ціна позову станом на 01 січня 2025 року не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 38 864,00 грн (3 028,00 грн х 60 = 181 680,00 грн).
Справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними дій щодо припинення газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко