Справа № 646/7353/25 (1-кс/646/1829/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/993/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
12 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 28 липня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Вказаною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого.
Застосувано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 17:00 години 21.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановлено до 17:00 години 20.09.2025 року включно
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що оцінивши усі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що лише тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею вивчалося питання застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, але з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин його вчинення, особи підозрюваного та ризиків втечі й незаконного впливу на потерпілу та свідків, вони не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вказує, що ОСОБА_8 стверджує, що не мав умислу на позбавлення життя, тілесні ушкодження наносив з метою самозахисту від протиправного посягання з боку потерпілого.
Крім того, посилається на відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, проживає разом із матір'ю та відчимом, має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий.
При цьому, він нічого не приховував, надав покази, добровільно видав біологічні зразки для досліджень, тобто активно сприяв слідству.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
Слідчий обгрунтовує підозру наступними доказами: дані протоколу огляду місця події відкритої ділянки місцевості за адресою: м. Харків, вул. Силікатна, 4; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколу огляду трупу ОСОБА_12 (до цього протоколу додано план-схему розташування тілесних ушкоджень на трупі, згідно з яким на передній поверхні тіла ОСОБА_12 наявні не менше шести ушкоджень, а також на задній поверхні тіла не менше 6 ушкоджень); протоколу огляду за адресою: АДРЕСА_1 , протоколу огляду за адресою: АДРЕСА_2 від 23.07.2025; лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_12 , яка настала внаслідок декомпенсованого геморагічного шоку, гемотораксу зліва, ушкодження міжреберної артерії, проникаючого колото-різане поранення грудної клітини зліва, множинних колото-різані поранення тіла; протоколів впізнання за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які вказали на ОСОБА_8 , як на особу, що спричинила численні тілесні ушкодження загиблому ОСОБА_13 ; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 , під час якого він повідомив, що 22.07.2025 мав при собі ніж, який зазвичай носить для самозахисту, і під час бійки з раніше незнайомим йому ОСОБА_14 він завдав йому тілесних ушкоджень цим ножем, при цьому один з ударів він наніс у лівий бік ОСОБА_15 , від чого ніж зайшов у тіло ОСОБА_15 по рукоятку, і після цього він наніс ще декілька ударів ножем ОСОБА_15 .
Так з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 22.07.2025, близько 18.40, перебуваючи на дитячому майданчику, розташованому поряд із будинком № 4 по вулиці Силікатній у м. Харкові, розпочав словесний конфлікт з раніше йому незнайомим ОСОБА_14 , 1974 року народження, який переріс у бійку. Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, дістав ніж, який мав при собі та, тримаючи його в лівій руці за руків?я, наніс ОСОБА_14 множинні колото-різані удари лезом ножа по передній та задній поверхні тулуба в область грудної клітини та спини, спричинивши тілесні ушкодження, які викликали втрату крові, несумісну з життям, від чого ОСОБА_14 помер у лікарні. Після чого, ОСОБА_8 , залишив місце його скоєння, забравши знаряддя злочину, а саме, ніж, із собою. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть причиною смерті ОСОБА_12 є декомпенсований геморагічний шок, гемоторакс зліва, ушкодження міжреберної артерії, проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, множинні колото-різані поранення тіла. Отже, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині. Про відповідну підозру за ч. 1 ст. 115 КК України йому повідомлено 24.07.2025 року. Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вищевказаного злочину, встановлені наступними доказами: протоколом огляду місця події відкритої ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого зафіксовано обстановку вчинення злочину та вилучено речові докази; протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомили про обставини спричинення тілесних ушкоджень її чоловіку; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка є матір'ю підозрюваного; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду трупу ОСОБА_12 ; протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучені одяг потерпілого ОСОБА_12 , на якому містяться сліди злочину; протокол огляду за адресою: АДРЕСА_4 від 23.07.2025, в ході якого вилучено ніж зі слідами речовини бурого кольору, змив з рукоятки ножа, одяг підозрюваного, тощо; протоколом затримання підозрюваного, під час якого він повідомив про відсутність у нього умислу на спричинення смерті особі; лікарським свідоцтвом про смерть, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_12 є декомпенсований геморагічний шок, гемоторакс зліва, ушкодження міжреберної артерії, проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, множинні колото-різані поранення тіла; протоколами впізнання, проведеними за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , відповідно до яких останні вказали на ОСОБА_8 , як на особу, яка спричинила численні тілесні ушкодження загиблому ОСОБА_13 .
Слідчим відділом Відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221140000750 від 23.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи років до п'ятнадцяти років.
Про відповідну підозру ОСОБА_8 був повідомлений 24.07.2025 року.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути,не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Також, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановлених ризиків.
Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Даних які б вказували на неможливість підозрюваного за станом здоров'я перебувати в умовах СІЗО станом як на час розгляду клопотання так і під час апеляційного розгляду не надано.
Та обставина, що підозрюваний проживає разом з матір'ю та вітчимом, навіть у сукупності з наявністю житла у власності підозрюваного, не є гарантією явки ОСОБА_8 до органу досудового розслідування або суду оскільки судом була допитана мати ОСОБА_8 , яка пояснила про відсутність між нею та підозрюваним настільки міцного та стійкого психо-емоційного родинного зв'язку, який би стимулював належну процесуальну поведінку підозрюваного та убезпечив від ризику втечі.
Доказів які б спростовували вказане, сторона захисту не надала.
При цьому, підозрюваний не одружений, не має на своєму утриманні дітей чи непрацездатних осіб, не працює, не навчається, офіційних джерел доходу не має, раніше не судимий.
Правильними є і висновки суду щодо наявності обґрунтованої підозри, оскільки у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Колегія суддів також погоджується з рішення слідчого судді щодо рішення в порядку ч.4 ст. 183 КПК України та не визначення розміру застави.
Що стосується посилань захисника у своїй апеляційній скарзі щодо неправильної кваліфікації дій підозрюваного, колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки ОСОБА_8 має статус підозрюваного і питання правильності кваліфікації його дій не є предметом судового розгляду.
Поряд з вказаним, з урахуванням сукупності усіх наданих слідчому судді доказів версія подій, представлена стороною обвинувачення, на думку колегії суддів є більш переконливою, ніж версія сторони захисту.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування або зміни з підстав зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 406, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 28 липня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді