Справа № 724/2860/25
Провадження № 2/724/826/25
про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2025 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ахмедов Р. А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини,-
Представник позивача адвокат Івасюк І. Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред'явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Указані вимоги закону позивачем не дотримані.
Також, не подано всіх доказів, що підтверджують вказані обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо визначення місця проживання дитини, зокрема, висновку органу опіки та піклування щодо неможливості врегулювання цього спору між сторонами, що є окремою позовною вимогою немайнового характеру.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України - у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Зокрема, позивач просить залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувати на самостійному вихованні та утриманні батька. Разом з цим, до позову не долучено свідоцтво про народження дитини, довідку про склад сім'ї, які підтвердили б, що позивач є дійсно батьком дитини та місце її проживання.
Крім того, положеннями ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року (справа № 200/952/17, провадження № 61-14859св19) зазначив, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Крім того, позовна заява містить й інший недолік.
Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 3 цієї статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем позовна заява подана в електронній формі, при цьому, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру (про визначення місця проживання дитини).
Отже, розмір судового збору до сплати за цим позовом становить: 0,4 х 3 028,00 х 0,8 = 968,96 грн.
Разом із тим, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Визначені Законом України «Про судовий збір» підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
В силу положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду з позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.,ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вище викладене суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу термін встановлений у статті 185 ЦПК України для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху. А у разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175,177,185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, він не усуне зазначений в ухвалі недолік, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Різван Ахмед огли АХМЕДОВ