Справа № 635/2311/25
Провадження по справі № 2/635/3647/2025
15 серпня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання - Панас О.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник - адвокат Хворост Д.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , яким просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 06 травня 2000 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області за актовим записом №59, стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1211,20 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 06 травня 2000 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають трьох синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя між сторонами не склалося через різні погляди на життя та непорозуміння, внаслідок чого, між сторонами постійно виникали сварки, подружні стосунки фактично розірвано, спільне господарство сторони не ведуть. Сторони втратили почуття любові один до одного. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить його інтересам.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 квітня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09 травня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву.
Відповідач посилається на те, що з 06 травня 2000 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сторони мають трьох синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з нею. Відсутність між нею та позивачем взаєморозуміння, розбіжності у поглядах на сімейні відносини та обов'язки призвели до припинення спілкування між ними, шлюб носить формальний характер, тому відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідач зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення з неї на його користь судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень та витрат на професійну правничу допомогу вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач посилається на те, що разом з нею проживає їх спільний малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на її утриманні. Позивач добровільно матеріальної допомоги не надає. На підставі судового наказу з позивача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина, однак позивач аліменти не сплачує. Позивач офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату понад 80000,00 гривень щомісяця, тому сума судового збору та витрат на правничу допомогу є для нього незначною. Окрім того, позивач добровільно звернувся за правничою допомогою, попри відсутність спору між сторонами. Справи про розірвання шлюбу є нескладними, не потребують збору значної кількості доказів та довготривалої підготовки, в зв'язку з чим просить відмовити у стягненні з неї на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень та витрат на професійну правничу допомогу.
21 травня 2025 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник - адвокат Хворост Д.М., відповідно до якої позивач просить про розподіл судових витрат.
21 травня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник - адвокат Хворост Д.М.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хворост Д.М. у судове засідання не з'явилися, представник позивача - адвокат Хворост Д.М. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнала.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 06 травня 2000 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області за актовим записом №59, під час державної реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 18 березня 2025 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Від шлюбу сторони мають повнолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Харківським районним відділом реєстрації актів громадянського стану), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Роганською селищною радою Харківського району та області) та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 10 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Роганської селищної ради Харківського району Харківської області).
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одному з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_8 у заяві просить після розірвання шлюбу її прізвище не змінювати.
Щодо розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Згідно квитанції №5140-7899-5161-7875 від 24 березня 2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 рокуу справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19),від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі№ 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачем було додано копію договору №38 про надання правничої допомоги від 14 березня 2025 року, згідно якого клієнтом та адвокатом узгоджено вартість правової допомоги 5000,00 гривень, копію квитанції від 14 березня 2025 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 до Договору про надання правової допомоги №38 від 14 березня 2025 року, в якому вказано, що адвокатом надано клієнту ОСОБА_1 наступну правову допомогу надання первинної усної консультації щодо порядку розірвання шлюбу, підготовка, написання і направлення до суду позову про розірвання шлюбу, вартість наданих послуг складає 5000,00 гривень, детальний опис робіт (наданих послуг), копію додаткової угоди №1 до договору №38 про надання правничої допомоги від 14 березня 2025 року, згідно якої клієнтом та адвокатом узгоджено вартість правової допомоги 2000,00 гривень, акт приймання - передачі наданої правничої допомоги №2 до Договору про надання правової допомоги №38 від 14 березня 2025 року, в якому вказано, що адвокатом надано клієнту ОСОБА_1 наступну правову допомогу написання відповіді на відзив по справі №635/2311/25, написання заяви про розподіл судових витрат по справі №635/2311/25, вартість наданих послуг складає 2000,00 гривень, детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію від 14 травня 2025 року про сплату клієнтом адвокату правової допомоги у розмірі 2000,00 гривень згідно договору про надання правової допомоги №38 від 14 березня 2025 року.
Суд зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020року у справі№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Судом ураховується, що матеріали справи містять заперечення відповідача про стягнення з неї на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дійсна справа за характером спору не є складною, перебувала в провадженні суду не тривалий час, не потребувала від позивача додаткового збору доказів, у справі не проведено судових засідань за участю адвоката, тому суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень є значно завищеним. Співмірним та розумним розміром понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є 4000,00 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 06 травня 2000 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області за актовим записом №59 - розірвати.
Відповідачу ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
В задоволенні іншої частини вимог про відшкодування судових витрат відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Повне рішення буде складено у строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 18 серпня 2025 року.
Суддя І.В. Березовська