Cправа № 127/23640/25
Провадження № 1-кс/127/9579/25
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 16 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 16 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 - 17.07.2025 року, засобами поштового зв'язку було направлено до Відділу поліції № 1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 126, 127, 135, 146, 358, 364, 365, 366, 426 - 1 КК України від 16.07.2025 року, службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначену заяву представниками Відділу поліції № 1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області було отримано 18.07.2025.
З метою з'ясування інформації щодо поданої заяви адвокатом 23.07.2025 року до Відділу поліції № 1 (м. Вінниця) було направлено адвокатський запит, відповідь на який так і не надійшла, тож є підстави стверджувати, що службовими особами ВП № 1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області порушено встановлений статтею 214 КПК України порядок, оскільки відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР по теперішній час не внесені.
Адвокат ОСОБА_5 у своїй скарзі також звертає увагу суду на те, що у його заяві від 17.07.2025 ним було детально описано суть кримінальних правопорушень, вчинених посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_4 , який, як зазначено в скарзі, з 08.07.2025 року по теперішній час незаконно утримується у підвальному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 без відповідного рішення суду, без складання будь-яких процесуальних документів, які б легалізували таке позбавлення волі, можливість добровільно залишити вказане приміщення не надається, що становить явне порушення його права на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 29 Конституції України та ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
30.07.2025 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи клопотання особи, яка завернулась до суду зі скаргою, строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, та оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності осіб, які не з'явились.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із матеріалів скарги вбачається, що 17.07.2025 адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , було подано заяву до ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій областіпро вчинення відносно свого довірителя кримінальних правопорушень.
Отримання зазначеної заяви адресатом 18.07.2025 підтверджується наданими в якості додатків до скарги копіями фіскального чеку, накладної АТ «Укрпошта» № 0100100215793, опису вкладення у лист, трекінгу відстеження листа за № 0100100215793 з офіційного web-сайту АТ «Укрпошта».
Також у матеріалах скарги міститься копія адвокатського запиту від 23.07.2025 до ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій областіщодо поданої заяви про вчинення кримінальних правопорушень, відповідь на який у матеріалах скарги відсутня.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Тож суд також приділяє увагу змісту заяви про вчинення кримінальних правопорушень, поданої адвокатом 17.07.2025 в інтересах ОСОБА_6 , яка є предметом оскарження бездіяльності уповноважених осіб ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. У зазначеній заяві заявник повідомляє про конкретні обставини, які, на його дуку, свідчать про наявність в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ознак кримінальних правопорушень.
Також варто зауважити, що, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Дані обставини зобов'язували уповноважених осіб ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Разом з тим, у заяві про вчинення злочину від 17.07.2025 та у поданій до суду скарзі адвокатом окрім викладеного змісту обставин кримінального правопорушення наведено ряд статей Кримінального кодексу України, за якими, на його переконання, можуть кваліфікуватися дії суб'єкта кримінального правопорушення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 № 139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
При цьому слід зауважити, що точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Разом з тим, п.5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Слідчий суддя звертає увагу особи, яка звернулась до суду зі скаргою, що визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу ВП №1 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій областіу відповідності до ст.214 КПК України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 16 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_7