Cправа № 127/24693/25
Провадження № 1-кс/127/9943/25
Іменем України
07 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією ум. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 62025240040000191 внесеного до ЄРДР 22.01.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Рахни - Лісові, Шаргородського району, Вінницької області, проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією ум. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025240040000191 від 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_8 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2024 № 298, вважався таким, що прибув та облікований як тимчасово прикомандирований військовослужбовець на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.05.2024 № 7038 та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.05.2024 № 6837.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 № 322 солдат ОСОБА_8 , який рахувався у військовій частині НОМЕР_1 , як тимчасово прикомандирований військовослужбовець, вважається таким, що вибув у зв'язку із самовільним залишенням військової частини.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Крім того, цього ж дня Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 10.11.2024 солдат ОСОБА_8 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби за місце свого проживання.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_8 , обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд по момент його затримання органом досудового розслідування, тобто 06.08.2025, чим припинено вчинення даного кримінального правопорушення.
06.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КПК України та слідчим у порядку ст. 615 КПК України його затримано.
Згідно наданих показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 схильний до вчинення СЗЧ.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання від 06.08.2025, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, показаннями свідків ( ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ) висновком службового розслідування та іншими матеріалами досудового розслідування. (які додані як додатки до цього клопотання).
З метою запобігання подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду та ухилення ним від кримінальної відповідальності, та враховуючи, що перебуваючи на волі, останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється - об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 , під вартою.
ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема останній може знищити паспорт громадянина України, особову справу та інші документи, які підтверджують приналежність останнього до громадянства України та проходження військової служби в Збройних Силах України.
Крім того, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема останній продовжує вчиняти злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачена санкція у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій підозрюваного в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, керуючись ст. 40, 131, 132, 177, 183 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, військовослужбовець, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією ум. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 15 години 36 хвилин 04 жовтня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 04 жовтня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_14