Cправа № 127/24132/25
Провадження № 1-кс/127/9735/25
Іменем України
01 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 42025022110000288 внесеного до ЄРДР 12.06.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в Республіці Азейбаржан, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025022110000288, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що управлінням ДСНС України у Вінницькій області, код ЄРДПОУ 38635397, оприлюднено закупівлю UA-2025-04-29-001773-а - Деревина дров'яна не промислового використання 1 група (ДК 021:2015:03410000-7 Деревина). Одним із учасників виступила фізична особа - підприємець «Ганбарова Гюнель» (далі - ФОП ОСОБА_8 ) РНОКПП: НОМЕР_1 , яка в подальшому стала переможцем даної закупівлі, з якою укладено договір № 272 від 09.05.2025 про закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 3 392 820 гривень (поставка деревини дров'яної в розмірі 1854 м3 твердолистих порід першої групи, яка повинна відповідати державному стандарту згідно ТУ У 16.1-00994207-005:2018).
Відповідно до умов вказаного Договору, місцем поставки товару здійснюється відповідно до адрес місцезнаходження закладів Замовника в які необхідно здійснювати постачання товару, передбаченого Додатком № 2 Договору від 09.05.2025.
Відповідальним за отримання матеріальних цінностей до визначених місць поставки ГУДСНС України у Вінницькій області відповідно до договору без номера від 09.05.2025 призначено - начальника сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Вінницькій області ОСОБА_9 .
У зв'язку із чим, що ОСОБА_9 займаючи відповідну посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
На виконання вказаного договору, Постачальником станом на 30.05.2025 здійснено поставку деревини до підрозділів ГУ ДСНС України у Вінницькій області: 9 ДПРЧ, 7 ДПРЧ, 19 ДПРЧ та 11 ДПРЧ на загальний об'єм 174,64 м3, з порушенням умов договору, а саме невідповідності специфікації товару, об'єму та обсягу.
У зв'язку із чим, посадовими особами ГУ ДСНС України у Вінницькій області прийнято рішення про не підписання актів приймання-передачі деревини з ФОП ОСОБА_8 та подальше розірвання договору про поставку.
В той же час, 10.06.2025 до ОСОБА_10 , зателефонував на його мобільний телефон ОСОБА_4 , який використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_2 по месенджеру «Ватсап», запропонував надати ОСОБА_9 неправомірну вигоду з метою вирішення питання щодо не розірвання договору № 272 від 09.05.2025 та підписання актів про прийняття передачу товарів за умови, що він погодиться на прийняття деревини за мінусом коефіцієнта, необхідного для обрахунку кількості товару в м3, а взамін отримання неправомірної винагороди в розмірі 50 гривень з 1 м3 з кожної поставки деревини, що постачається до підрозділів ГУ ДСНС України у Вінницькій області на виконання умова вищевказаного Договору. При цьому, повідомивши, що сума неправомірної вигоди, за результатами поставки згідно Договору, становитиме 90000 гривень.
Вважаючи пропозицію ОСОБА_4 , про отримання від нього неправомірної вигоди кримінально-протиправним діянням, 12.06.2025 у денний час ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, та у подальшому діяв під їх контролем, з метою перевірки дійсності намірів останнього на надання неправомірної вигоди.
Під час зустрічі, 26.06.2025 в м. Миколаєві, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 обговорено умови здійснення постачання деревини до відділів ГУДСНС України у Вінницькій області і під час розмови ОСОБА_11 озвучив пропозицію надання неправомірної вигоди, суму та умови її передачі через свого партнера, який діє за його усним дорученням, ОСОБА_12 .
Після чого, під час однієї із поставок до відділення ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на початку липня 2025 року за адресою: вул. Бакалова, 4, м. Гайсин Вінницької області, ОСОБА_13 доручено здійснити супровід і контроль за постачанням деревини ОСОБА_14 , який усвідомлюючи неправомірність дій ОСОБА_15 щодо складання документів, які не відповідають дійсності, оскільки не відображають вірні, дійсні дані щодо кількості та якості поставленого товару, мав переконати представника ГУ ДСНС України у Вінницькій області у необхідності підписання актів приймання передачі від ФОП ОСОБА_8 та проставити печатку на акті прийняття передачі цього ж ФОП.
На виконання домовленостей із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , у невстановленому розслідуванням місці та час, у липні 2025 року передав ОСОБА_14 частину раніше обумовлених грошових коштів в сумі 13 000 гривень для подальшої передачі у якості неправомірної вигоди ОСОБА_9 , які ОСОБА_14 мав особисто передати у м. Вінниці при особистій зустрічі.
У подальшому, 30.07.2025 близько 19 години 50 хвилин ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , перебуваючи в приміщенні ГУ ДСНС України у Вінницькій області, за адресою вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, у ході особистої зустрічі з ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_9 , попередньо обумовлену частину грошових коштів, у якості неправомірної вигоди, у сумі 13 000 гривень.
Після чого, 30.07.2025 о 19.57 годині в приміщенні ГУ ДСНС України у Вінницькій області, за адресою вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, ОСОБА_14 затримано одразу після передачі ОСОБА_9 частини неправомірної вигоди в сумі 13 000 гривень.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 31.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
заявою про вчинення кримінального правопорушення;
повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
протоколами аудіо-, відео- контролю;
протоколами обшуків від 30.07.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.06.2025;
протоколом затримання ОСОБА_4 від 30.07.2025;
повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 31.07.2025;
іншими доказами у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строком від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та вагомість наявних на даній стадії досудового слідства доказів суттєво збільшує вказаний ризик. Це вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Наявні підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину ОСОБА_11 , може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказаний ризик підтверджується тим, що на даний час досудовим розслідуванням не зібрані всі докази та не встановлені всі свідки, які мають вагоме значення для кримінального провадження, а ОСОБА_11 являючись виконавцем злочину може володіти інформацією про місцезнаходження осіб, які причетні до вчинення вказаних злочинів, а також може знищити важливі докази у кримінальному провадженні щодо причетності до злочину інших співучасників, тощо;
Пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_11 , без належного контролю його поведінки, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на покази інших учасників кримінального провадження, зокрема на ОСОБА_14 , працівника ДСНС та інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень тощо;
Пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_11 , може продовжити вчиняти інші злочини, оскільки ніде не працює, інших доходів не має.
Вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_11 , на даний час забезпечать виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та забезпечать виконання ним завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Статтею 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід, суду пояснили, що підозра необгрунтована.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, навчається, раніше не судимий.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень. Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх кількість, тяжкість покарання, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи та гарантувати можливість підозрюваного на альтернативний вид запобіжного заходу.
Відповідно до Кодексу «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура» (ст.2 КПК); «під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом» (ч.1 ст.12 КПК).
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024, у справі № 3-111/2023(207/23, 315/23), виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
За ч. 2 ст. 29 Конституції України в сув'язі з приписами статей 3, 8, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України унормування законом підстав та порядку застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати передусім принципам правовладдя, домірності, презумпції невинуватості, забезпечувати особі належний судовий захист від свавілля, а застосування цього запобіжного заходу має бути засноване не лише на тяжкості злочину, в якому підозрюють або обвинувачують особу, а й на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину особою, ризиків у зв'язку з неналежною процесуальною поведінкою такої особи для здійснення кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів, що гарантуватиме тримання під вартою лише на підставі вмотивованого рішення суду. Засадничий судовий захист особи від свавілля під час позбавлення її свободи не може бути обмежений за жодних обставин, навіть в умовах воєнного стану. Відповідно до приписів ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені конституційні права на свободу та особисту недоторканність (стаття 29), на судовий захист (стаття 55), а також презумпція невинуватості (стаття 62). Конституційний Суд України, перевіривши ч.6 ст.176 КПК на відповідність вимозі домірності, звернув увагу, що під час обмеження права на свободу та особисту недоторканність потрібними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а лише ті, які здатні досягти правомірної мети на якісному рівні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, а також з урахуванням матеріального стану підозрюваного та того, що в даному кримінальному провадженні наявний виключний випадок визначення розміру застави, оскільки застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання підозрюваним покладених нього обов'язків, тому підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання ним покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 23 години 05 хвилини 27 вересня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 вересня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_16