Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/7235/25
Провадження № 1-кп/644/804/25
18.08.2025
Іменем України
18 серпня 2025 року.
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №42025222020000022 від 02.05.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Баку Азербайджанської Республіки, громадянин Азербайджанської Республіки, Азербайджанець, неодружений, з середньою освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично перебуваючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз 10.10.2023 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №79 від 17.03.2025 було зараховано до складу тимчасово прибулого особового складу, які прибули у військову частину НОМЕР_1 для подальшого проходження служби, після самовільного залишення військових частин.
Згідно зі ст. 68 Конституції України ОСОБА_2 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання та виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно зі законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст ст 9 1, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, солдат ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
02.04.2025 приблизно о 21:00 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , де між ним та раніше йому знайомою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт.
У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині. Усвідомлюючи протиправність та суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, останній стоячи праворуч від потерпілої ОСОБА_3 наніс їй один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя, після чого потерпіла намагалась втекти від ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, наздогнав потерпілу ОСОБА_3 та, стоячи ліворуч від потерпілої, наніс їй ще один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді саден на голові, по ступеню тяжкості - тілесні ушкодження, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування, та не оспорюються учасниками судового провадження.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, з яких вбачається, що на підставі постанови дізнавача від 11.08.2025 р. у кримінальне провадження було залучено перекладача з азербайджанської мови - ОСОБА_5 , також забезпечено обов'язкову участь захисника.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому, керуючись ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що не заперечуює проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 в умисному легкому тілесному ушкодженні. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - проступку, у якому обвинувачується ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні № 42025222020000022 не заявлявся.
Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, що дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків, на підставі ст. 12 КК України, особу винного, який долучився до Збройних Сил України, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , які передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.
За таких обставин, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді штрафу. Обмежень для призначення даного виду покарання - судом не встановлено.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, і підстав для його обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження судом не вбачається.
Доказів наявності витрат у кримінальному провадженні не надано, речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, а також на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корп. 2, Харків, Харківська область, Україна, 61001, код ЄДРПОУ 26281249 ) з метою забезпечення здійснення перекладу вироку суду з української на азербайджанську мову, після чого - скерувати примірник обвинувального акту разом із здійсненим перекладом на адресу Індустріального районного суду міста Харкова , для вручення копію вироку засудженому.
Суддя: ОСОБА_1