Cправа № 127/23452/25
Провадження № 1-кс/127/9519/25
Іменем України
26 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000131 внесеного до ЄРДР 25.07.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Грузьке Гайсинського району Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000131 від 25.07.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 25 липня 2025 року приблизно о 05 год. 00 хв., перебуваючи на залізничному перегоні «Гайсин-Ситківці» (на відрізку «110 км ПК 4) Жмеринського регіону служби роботи станцій регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» по вулиці Миколаївська в м. Гайсин Вінницької області , громадянин України ОСОБА_4 на виконання завдання невстановленої особи, незважаючи на вищенаведені обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, діючи умисно, на шкоду Україні, з метою ослаблення держави, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи важливе народногосподарське та оборонне значення залізниці, якою у тому числі переміщається особовий склад, військова техніка та озброєння, які необхідні Збройним Силам України, що здійснюють відсіч збройної агресії Російської Федерації, вчинив підпал залізничної релейної шафи за наступних обставин.
Так, орієнтовно у липні 2025 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи у м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області громадянин України ОСОБА_4 отримав від невстановленого представника Російської Федерації пропозиції вчинення підпалів об'єктів, які мають важливе народногосподарське або оборонне значення, з метою ослаблення держави, дестабілізації суспільно-політичної обстановки та залякування місцевого населення, за грошову винагороду, на що останній надав добровільну згоду.
Зокрема, ОСОБА_4 з метою реалізації вказаного злочинного умислу та на виконання домовленостей із невстановленим представником Російської Федерації, обрав за допомогою картографічного інтернет-сервісу релейну шафу біля залізничного переїзду по вул. Миколаївська в м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області для здійснення її підпалу.
В свою чергу, приблизно о 20 год. 00 хв. 24 липня 2025 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, перебуваючи на АЗС «Окко», що розташована за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Центральна, 130, де придбав бензин «А-95» в кількості 2 літри в пластмасову тару, для вчинення запланованого підпалу, яку переніс та зберігав за місцем свого проживання.
На наступний день, 25.07.2025 ОСОБА_4 взявши із собою 2 літри бензину в пластмасовій тарі, вирушив пішком до вказаної вище залізничної релейної шафи, розташованої на залізничному перегоні «Гайсин-Ситківці» (на відрізку «110 км ПК 4) Жмеринського регіону служби роботи станцій регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» по вулиці Миколаївська в м. Гайсин Вінницької області.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 25 липня 2025 року, орієнтовно о 05 год. 00 хв., ОСОБА_4 облив вказану релейну шафу бензином та підпалив запальничкою. Одразу після вказаних дій ОСОБА_4 зробив відеозапис горіння вказаної релейної шафи.
Після підпалу вказаної релейної шафи, що є об'єктом критичної інфраструктури, ОСОБА_4 , з метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності, залишив місце вчинення злочину, а відео описаного підпалу релейної шафи, завершуючи реалізацію кримінально протиправного умислу, з метою підтвердження вчинення описаних діянь надіслав невстановленому представнику Російської Федерації. Після цього, на крипгаманець TYi3SCvaRbAB8EX&R9GUAAeqrt3fq9UPHf від невстановленої особи надійшли грошові кошти в сумі 65 USDT, які в подальшому 25.07.2025 о 13 год. 25 хв. ОСОБА_4 вивів на свій картковий рахунок АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , власником якої є, в сумі 2632 грн.
ОСОБА_4 25.07.2025 у відповідності до вимог КПК України повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України (Диверсії), а саме у вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами, а саме протоколами огляду місця події від 25.07.2025, протоколом обшуку житла від 25.07.2025, протоколами допиту свідків, протоколом огляду від 25.07.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкцією ч. 2 ст. 113 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Наразі існують наступні обґрунтовані ризики:
у ОСОБА_4 наявні можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);
незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
наявні можливості у продовженні аналогічної протиправної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 можуть бути вчиненні дії, визначені п.п. 1-3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносноостаннього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог пункту 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-3, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Беручи до уваги тяжкість злочину, значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, та дію воєнного стану на всій території України, визначення застави будь-якого розміру не забезпечить належного виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1-3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, на думку сторони обвинувачення жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке вчинено із застосуванням зброї, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому, з урахуванням введеного в Україні військового стану, суспільного резонансу та осуду з боку суспільства діям підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 17 години 04 хвилин 22 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 22 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_7