Cправа № 127/23141/25
Провадження № 1-кс/127/9436/25
Іменем України
25 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000411 внесеного до ЄРДР 05.02.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Педоси, Хмільницького району, Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 149 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000411, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 149 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що при невстановлених обставинах, ОСОБА_9 від знайомого на ім'я ОСОБА_10 дізнався, що у СТОВ “Надбужанське», що розташовується по вул. І. Богуна, 87 у м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області, потрібні працівники для догляду за великою рогатою худобою.
ОСОБА_9 , маючи намір працевлаштуватись, у невставлений слідством дату і час прибув на територію СТОВ “Надбужанське», де познайомився з директором товариства ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_9 дізнався про його уразливий стан, викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю роботи, джерел доходу, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків. У цей час, у ОСОБА_4 винник злочинний умисел, спрямований на вербування та переховування ОСОБА_9 з метою його подальшої експлуатації шляхом примусової праці та території СТОВ “Надбужанське».
Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи уразливий стан ОСОБА_9 , викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю місця роботи, джерела доходів, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків, діючи шляхом обману, свідомо повідомляючи потерпілому ОСОБА_9 завідомо неправдиві відомості про умови праці, пов'язаної з доглядом за великою рогатою худобою, стабільний щомісячний заробіток, забезпечення належним житлом та повноцінним харчуванням, завербував його.
Так, у період з 2013 року по 09 червня 2025 року ОСОБА_4 , завербувавши ОСОБА_9 , примушував його безоплатно виконувати роботу по догляду за великою рогатою худобою на території СТОВ «Надбужанське», позбавивши можливості вільного пересування шляхом постійного контролю.
Окрім того, на початку квітня 2024 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_11 у телефонній розмові зі своєю знайомою ОСОБА_12 дізнався, що вона перебуває на території СТОВ «Надбужанське», яке розташовується по вул. І. Богуна, 87 у м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області, де виконує роботу по догляду за великою рогатою худобою.
Бажаючи зустрітися з нею, ОСОБА_11 того ж дня прибув на територію СТОВ “Надбужанське», де познайомився з директором товариства ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_11 дізнався про його уразливий стан, викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю постійного місця проживання, місця роботи, джерела доходів, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків через тривале перебування у місцях позбавлення волі. У цей час, у ОСОБА_4 винник злочинний умисел, спрямований на вербування та переховування ОСОБА_11 з метою його подальшої експлуатації шляхом примусової праці та території СТОВ “Надбужанське».
Після цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи уразливий стан ОСОБА_11 , викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю постійного місця проживання, місця роботи, джерела доходів, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків через тривале перебування у місцях позбавлення волі, діючи шляхом обману, свідомо повідомляючи потерпілому ОСОБА_11 завідомо неправдиві відомості про умови праці, пов'язаної з доглядом за великою рогатою худобою, стабільний щомісячний заробіток у розмірі 6900 грн, забезпечення належним житлом та повноцінним харчуванням, завербував його.
Так, у період з квітня по листопад 2024 року ОСОБА_4 , завербувавши ОСОБА_11 , примушував його безоплатно виконувати роботу по догляду за великою рогатою худобою на території СТОВ «Надбужанське», позбавивши можливості вільного пересування шляхом постійного контролю.
Окрім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, використовуючи уразливий стан ОСОБА_11 , в листопаді 2024 року, точної дати слідством не встановлено, отримавши відомості, що потерпілий розшукується працівниками поліції за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, з метою подальшої його трудової експлуатації, перемістив ОСОБА_11 на територію фермерського господарства, що розташовувалося по вул. Польова, 1 в с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, де у подальшому він був затриманий працівниками поліції.
Окрім того, в кінці квітня 2025 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_13 у мережі Інтернет на сайті оголошень «ОЛХ» знайшов оголошення про пошук працівників для догляду за великою рогатою худобою на СТОВ «Надбужанське», яке розташовується по вул. І. Богуна, 87 у м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області. ОСОБА_13 цього ж дня зателефонував по номеру вказаному в оголошенні, який належить директору СТОВ «Надбужанське» ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_13 дізнався про його уразливий стан, викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю роботи, джерел доходу, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків через військові дії в Україні. У цей час, у ОСОБА_4 винник злочинний умисел, спрямований на вербування та переховування ОСОБА_13 з метою його подальшої експлуатації шляхом примусової праці та території СТОВ “Надбужанське».
Після цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи уразливий стан ОСОБА_13 , викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю місця роботи, джерела доходів, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків, діючи шляхом обману, свідомо повідомляючи потерпілому ОСОБА_13 завідомо неправдиві відомості про умови праці, пов'язаної з доглядом за великою рогатою худобою, стабільний щомісячний заробіток, забезпечення належним житлом та повноцінним харчуванням, завербував його.
Так, у період з 31 травня по 09 червня 2025 року ОСОБА_4 , завербувавши ОСОБА_13 , примушував його безоплатно виконувати роботу по догляду за великою рогатою худобою на території СТОВ «Надбужанське», позбавивши можливості вільного пересування шляхом постійного контролю.
Окрім того, в кінці травня 2025 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_14 на сайті оголошень «ОЛХ» знайшов оголошення про пошук працівників для догляду за великою рогатою худобою на СТОВ «Надбужанське», яке розташовується по вул. І. Богуна, 87 у м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області. ОСОБА_14 цього ж дня зателефонував по номеру, який був зазначений в оголошенні та належить директору СТОВ «Надбужанське» ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у ході спілкування з ОСОБА_14 дізнався про його уразливий стан, викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю роботи, джерел доходу, а також перебування в негативному емоційному стані, що виник внаслідок тривалого перебування у полоні збройних сил російської федерації. У цей час, у ОСОБА_4 винник злочинний умисел, спрямований на вербування та переховування ОСОБА_14 з метою його подальшої експлуатації шляхом примусової праці та території СТОВ “Надбужанське».
Після цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи уразливий стан ОСОБА_14 , викликаний збігом складних життєвих обставин, а саме: відсутністю роботи, джерел доходу, а також втрати стійких соціальних та родинних зв'язків, діючи шляхом обману, свідомо повідомляючи потерпілому ОСОБА_14 завідомо неправдиві відомості про умови праці, пов'язаної з доглядом за великою рогатою худобою, стабільний щомісячний заробіток, забезпечення належним житлом та повноцінним харчуванням, завербував його.
Так, у період з квітня по 09 червня 2025 року ОСОБА_4 , завербувавши ОСОБА_14 , примушував його безоплатно виконувати роботу по догляду за великою рогатою худобою на території СТОВ «Надбужанське», позбавивши можливості вільного пересування шляхом постійного контролю.
На підставі здобутих доказів ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 149 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 10.03.2025 року;
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 21.05.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.06.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.06.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.06.2025;
Протоклом допиту свідка ОСОБА_17 від 09.06.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.06.2025;
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_13 від 11.06.2025;
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 ;
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_14 від 11.06.2025;
Протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 11.06.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 11.06.2025;
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 17.06.2025;
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.06.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 17.06.2025;
Протоколами негласних слідчих (розшукових) дій;
іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому від суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів проти волі, честі та гідності людини, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 149 КК України, які є особливо тяжкими, за вчинення яких, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Враховуючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи невідворотність призначення реального строку покарання.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 досяг шістдесятирічного віку, а тому в період дії воєнного стану на нього не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону, отже він може вільно покинути територію України, що перешкодить швидкому повному та неупередженому досудовому розслідуванню.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні показання яких мають суттєве значення для повноти досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню. Наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками він може здійснювати на них незаконний вплив, з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань.
Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зважаючи на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а саме, що він підозрюється у вчиненні торгівлі людьми, тобто у вербуванні, переховуванні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, а також торгівлі людьми, тобто у вербуванні, переховуванні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, останній неодноразову здійснював вербування, переховування людей з метою експлуатації з метою особистого збагачення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме протоколами допиту потерпілих та свідків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків та потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Подали письмові заперечення на клопотання слідчого. Також просили зменшити розмір застави, оскільки вказаний розмір в клопотанні слідчого є непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_8 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, утримує трьох дітей, працює фізичною особою підприємцем, є пенсіонером, позитивно характеризується, хворіє, неодноразово перебував на лікуванні.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_8 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 149 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи та гарантувати можливість підозрюваного на альтернативний вид запобіжного заходу.
Відповідно до Кодексу «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура» (ст.2 КПК); «під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом» (ч.1 ст.12 КПК).
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024, у справі № 3-111/2023(207/23, 315/23), виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
За ч. 2 ст. 29 Конституції України в сув'язі з приписами статей 3, 8, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України унормування законом підстав та порядку застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати передусім принципам правовладдя, домірності, презумпції невинуватості, забезпечувати особі належний судовий захист від свавілля, а застосування цього запобіжного заходу має бути засноване не лише на тяжкості злочину, в якому підозрюють або обвинувачують особу, а й на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину особою, ризиків у зв'язку з неналежною процесуальною поведінкою такої особи для здійснення кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів, що гарантуватиме тримання під вартою лише на підставі вмотивованого рішення суду. Засадничий судовий захист особи від свавілля під час позбавлення її свободи не може бути обмежений за жодних обставин, навіть в умовах воєнного стану. Відповідно до приписів ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені конституційні права на свободу та особисту недоторканність (стаття 29), на судовий захист (стаття 55), а також презумпція невинуватості (стаття 62). Конституційний Суд України, перевіривши ч.6 ст.176 КПК на відповідність вимозі домірності, звернув увагу, що під час обмеження права на свободу та особисту недоторканність потрібними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а лише ті, які здатні досягти правомірної мети на якісному рівні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, а також з урахуванням матеріального стану підозрюваного ОСОБА_8 , тому йому необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання ним покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 21 вересня 2025 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 вересня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати до слідчого та/або прокурора за першою вимогою;
не відлучатись з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора;
повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Організацію затримання підозрюваного ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_18