Cправа № 127/23380/25
Провадження № 1-кс/127/9493/25
Іменем України
25 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000482 внесеного до ЄРДР 24.07.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ ВП № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020040000482 від 24.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 343 від 01.12.2024 матроса ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 .
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.
Матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Статтею 41 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності, будучи обізнаним про те, що на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дію якого неодноразово продовжувалася, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, близько 14 год. 20 хв. 24.07.2025, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу відділення «Укрпошти», що за адресою: м. Вінниця, площа Привокзальна, 2, ОСОБА_4 , під час вживання алкогольних напоїв, побачив у руках малознайомого ОСОБА_7 жіночу сумку, належну ОСОБА_8 . В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на відкрите викрадення вищевказаної сумки із наявними у ній речами.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою незаконного власного збагачення, усвідомлюючи, що його дії несуть відкритий характер, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 відкрито, шляхом ривка, вирвав з рук ОСОБА_7 жіночу сумку, належну ОСОБА_8 , в які знаходилися особисті речі останніх, а саме: мобільний телефон марки «Редмі» «модель 9-А» червоного кольору, мобільний телефон марки «Моторолла» сірого кольору, гаманець малинового кольору, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 25000 грн., паспорт громадянки України, виданий на ім'я ОСОБА_8 , паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_7 , військовий квиток, виданий на ім'я ОСОБА_7 та інші особисті речі, які матеріальної цінності для потерпілих не становлять.
Після вчинення вищевказаних дій, ОСОБА_4 , зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 майнового збитку.
За вказаним фактом, 25.07.2025 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого раніше судимого: 20.10.2009 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185 КК України до поміщення в психіатричну лікарню загального режиму нагляду, 18.03.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі, 27.06.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі в силу ч. 4 ст. 70 приєднано 3 роки 1 місяць та всього 6 років 1 місяць позбавлення волі, 15.09.2020 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 25.09.2020 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
протоколом огляду місця події;
протоколами допиту потерпілих;
протоколами допиту свідків;
протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
повідомленням про підозру;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду - з метою уникнення відповідальності за скоєння інкримінованих злочинів;
3) незаконно впливати на представників потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні - з метою перешкодити дати їм правдиві покази;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення - встановлені обставини свідчать про систематичність злочинної діяльності.
Підозрюваний раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не має постійного заробітку та доходу, не одружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Враховуючи вищевикладене, менш суворі запобіжні заходи, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України та виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки; домашній арешт також не повною мірою зможе запобігти наявним ризикам, оскільки підозрюваний зможе продовжити злочинну діяльність та переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки на даний час виникає складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного, є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182, 184, 194, 199, 202, КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні поклалися на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, військовослужбовець.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, наявність низки судимостей за вчинення аналогічних злочинів, а також відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання покладених на останнього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 17 години 42 хвилини 21 вересня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 вересня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
не відлучатись із місця проживання.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9