15 серпня 2025 року
Справа № 642/3269/25
Провадження № 3/642/972/25
Іменем України
13 серпня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Пашнєва В.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Хахоєвої О.Р.,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Суріна С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , начальника сліжби засобів ближнього бою та розвідки озброєння логістики, капітана, посвідчення офіцера НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 19.04.20232, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
26.05.2025 о 01 год 00 хв капітан ОСОБА_1 був виявлений за адресою АДРЕСА_2 представниками ВСП з ознаками алкогольного сп'яніння, під час виконання службових обов'язків. В подальшому, капітана ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№00253), результат огляду 1.13 промілле. Згідно акту медичного обстеження капітан ОСОБА_1 знаходиться в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду. Таким чином, капітан ОСОБА_1 вчинив правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судову засідання представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Сурін С.В. надав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та зазначив, що оформлення матеріалів справи відносно ОСОБА_1 відбулось з грубим порушенням порядку складання протоколу та подальшого викладення фактів в ньому, не було перевірено усіх фактичних даних, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 порушені вимоги ст. 266-1 КУпАП, інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення та порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, а наданні докази, які містяться в матеріалах справи складені та зібрані не належним чином, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами уданій справі, з огляду на це, справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні накази про те, що капітану ОСОБА_2 надано право складати відповідні протоколи, та відсутні будь-які інші докази, а тому, не можливо встановити, що протокол був складений уповноваженою на те особою, зі змісту протоколу ДНХ-2/2728 про військове адміністративне правопорушення від 26.05.2025 року, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що до протоколу не було долучено будь-якого доказу, а тому, не можливо взагалі встановити чи було адміністративне правопорушення, на підставі чого було визначено його склад, зміст якого викладений у даному протоколі, а тому є сумніви стосовно правомірності його складання. Акт огляду не був підшитий до протоколу про адміністративне правопорушення, з матеріалів справи не вбачається, що у разі встановлення результату перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп'яніння складався протокол про адміністративне затримання. Огляд ОСОБА_1 26.05.2025 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу був проведений особою, яка не була уповноважена та наділена правом на такий огляд, а тому цей огляд є незаконним, з порушенням норм чинного законодавства України. Огляд на стан сп'яніння все ж таки проводився солдатом ОСОБА_3 без наданих йому повноважень, та не було ОСОБА_1 направлено до медичного закладу для проведення огляду в рамках закону. при огляді на стан сп'яніння ОСОБА_1 було застосовано спеціальні технічні засоби, які не були у використанні у ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже вони мають різні номери, а тому ті докази, які знаходяться в матеріалах справи не можуть бути прийняті судом, як належні докази.
Заслухавши доводи захисника Суріна С.В., дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/2728 від 26.05.2025; акту №1073 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу; роздруківці тесту на алкоголь, проведеного за допомогою приладу Алконт-М №00253 від 26.05.2025; копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 .
З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/2728 від 26.05.2025 вбачається, що він складений у відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та який особисто підписав останній.
При цьому, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі.
Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі не зазначав щодо будь-яких порушень під час проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно відомостей копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , капітан ОСОБА_1 станом на 26.05.2025 проходив військову службу на посаді начальника служби засобів ближнього бою та розвідки озброєння логістики.
Окрім цього, з акту №1073 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду за допомогою Алконт-М складає 1,13 проміле. Огляд проведено у зв'язку із встановленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, що засвідчив особистим підписом (а.с.7).
З роздруківки технічного засобу Алконт-М вбачається, що 26.05.2025 о 01 год 53 хв ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Алконт-М (прилад №00253) та результат огляду складає 1,13 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі роздруківки (а.с.6).
При цьому, захисник Сурін С.В. не заперечує факту проходження ОСОБА_1 26.05.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Алконт-М №00253.
Заперечення захисника, що в матеріалах справи знаходиться виписка тесту на алкоголь використаний спеціальним технічним засобом Алконт-М прилад №00253, а на його адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 було надано свідоцтво про повірку приладу для вимірювання концентрації парів алкоголю Алконт М №00253-15 та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.03.2025 року №41 «Про організацію використання та зберігання спеціального технічного засобу Алконт М для встановлення стану сп'яніння на зберіганні та для використання у ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться той же прилад Алконт М №00253-15, суд не приймає до уваги, оскільки номер приладу співпадає та наявне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 09.08.2025.
Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_1 , останній просив провадити судовий розгляд у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/2728 від 26.05.2025 за його відсутності, а також зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, визнає повністю (а.с.10).
Також суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено 26.05.2025 в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що свідчить їх особистий підпис в акті огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу №1073, а тому відсутні будь-які порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим заперечення захисника в цій частині є безпідставними та необґрунтованими. Також суд зауважує, що за клопотанням захисника судом здійснені необхідні заходи щодо виклику зазначених свідків в судове засідання, проте судові повістки повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Належить також взяти до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021 року, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб та є належним і допустимим доказом.
Суд бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час судового розгляду із діями працівників Військової служби правопорядку, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 та його захисник Сурін С.В. не скористалися своїм процесуальним правом і вони не зверталися зі скаргами на дії цих осіб до їх керівництва або до відповідних вищих посадових осіб, хоча мали для цього достатньо часу.
Стороною захист також не оскаржувані дії керівництва цих посадових осіб щодо неналежного проведення службової перевірки в порядку, визначеному КАС України.
Крім того, стороною захисту не надано суду доказів про те, що вона зверталася до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи або перевищенні своїх службових повноважень працівниками Військової служби правопорядку, а тому доводи в цій частині, в тому числі щодо безпідставного складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/2728 від 26.05.2025 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими.
Посилання захисника на той факт, що протокол складений неуповноваженою особою, а саме солдатом ОСОБА_3 , в якого відсутні повноваження на проведення огляду на стан сп'яніння, суд також не приймає до уваги, оскільки надана на адвокатський запит копія витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.03.2025 року №41 «Про організацію використання та зберігання спеціального технічного засобу Алконт М для встановлення стану сп'яніння визначає перелік посад осіб, які можуть проводити огляд, а не перелік військових звань осіб, які можуть проводити огляд. Відомостей яку посаду займає особа, яка проводила огляд, окрім його військового звання, суду захисником не надано.
Правова процедура, що визначає механізм проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, регламентована ст. 266-1 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2). У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 4). Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 9).
По-перше, положення вказаної статті передбачають кілька варіантів огляду військовослужбовців на стан сп'яніння: уповноваженою посадовою особою з використанням спеціальних технічних засобів та тестів із застосуванням спеціальних технічних засобів відеозапису або із залученням двох свідків; або в закладах охорони здоров'я.
По-друге, зі змісту наведеної норми вбачається, що завершальним етапом відповідної, визначеної ст. 266-1 КУпАП, процедури огляду, є огляд військовослужбовця в закладі охорони здоров'я і в такому разі відповідний заклад охорони здоров'я є заключним суб'єктом, який відповідно до закону може проводити огляд військовослужбовця, а результати такого огляду є заключними та переважають над результатами огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою із використанням спеціальних засобів та тестів.
Одночасно з цим, положення ст. 266-1 КУпАП не передбачають того, що відповідний огляд безумовно не може бути проведений одразу в медичному закладі за згодою всіх учасників. Натомість, з аналізу змісту ст. 266-1 КУпАП можна зробити висновок, що відсутність пропозиції уповноваженої посадової особи військовослужбовцю пройти відповідний огляд на місці може бути, з врахуванням конкретних обставин події, легітимною підставою для відмови такого військовослужбовця від проходження огляду одразу в медичній установі, проте обставини справи, яка є предметом даного судового розгляду, не стосуються відмови військовослужбовця від проходження огляду на стан сп'яніння.
Разом із тим, відсутність пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі не може свідчити про порушення вимог ст. 266-1 КУпАП з огляду на вказані вище обставини.
Крім того, відсутні докази, що ОСОБА_1 був не згодний з результатами огляду та наполягав на проведенні його огляду на стан сп'яніння саме в медичному закладі та був позбавлений можливості проходження такого огляду.
Також суд зауважує, що сторона захисту не заперечує факту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці вчинення правопорушення.
За таких обставин, проведений 26.05.2025 огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не є таким, що проведений з порушенням будь-яких положень ст. 266-1 КУпАП, тому не може бути визнаний недійсним.
Інші доводи захисника не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Доводи захисника Суріна С.В., які він зазначив клопотанні про закриття провадження у справі, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Отже, під час розгляду справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 605.60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н.п. не відомий, на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя В.Г. Пашнєв