Справа № 638/14794/25
Провадження № 2-а/638/453/25
18 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Кассіч Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову №323/п від 23 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2025 ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого на нього було складено постанову про адміністративне правопорушення, при цьому не складався протокол про адміністративне правопорушення, не враховано приписи статті 38 КУпАП, оскільки сплив строк накладення адміністративного стягнення, а також відповідачем невірно визначено кваліфікацію адміністративного правопорушення, внаслідок чого притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося на підставі ч. 2 ст. 210 КУпАП в первинній постанові, крім того невірно зазначена дата притягнення 23.03.2025, замість правильної 23.04.2025. З вищевказаними зауваженнями позивач 26.04.2025 звернувся до відповідача, але замість скасування постанови №323/п від 23.03.2025 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, відповідач вдався до перевидання постанови з вірно зазначеною датою її складання, але вже за ч. 3 ст. 210 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 не було вислано та/або вручено перевидану постанову.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова була винесена з порушеннями законодавства, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2025 року позивачу поновлено строк на звернення до суду з позовом, відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін та встановлено строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву до 11.08.2025.
08.08.2025 надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки 23.04.2025 працівниками НП України ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після перевірки документів того ж дня виявлено, що його було знято з військового обліку військовозобов'язаних як особу, яка вибула в іншу місцевість України.
Після прибуття з іншої місцевості до м. Ізюм, мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних. Своїми діями позивач порушив вимоги абз. 1 п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 та абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», через у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову за ч. 3 ст. 210 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення №323/п від 23.04.2025.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За наведених обставин, неприбуття позивача та представника відповідача у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Постановою № 323/п від 23.04.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Згідно зазначеної постанови, 23.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками Ізюмського РУП ГУНІ в Харківській області був доставлений громадянин ОСОБА_3 . В ході бесіди, перевірки наданих та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів було встановлено, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до довідки ВПО з 03.05.2022 року по 18.04.2025 рік проживав в місті Дніпро, але зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , про що не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 в семиденний строк, та згідно ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» мав стати на військовий облік військовозобов?язаних місцем фактичного проживання ( АДРЕСА_2 ). В період з 03.05.2022 р. по теперішній час ОСОБА_3 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації місця проживання та не став на облік військовозобов?язаних, згідно Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ч. 1 п. 1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 N?1487».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Статтею 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу»).
Згідно п.п.1 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - Правил), що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
У відповідності до п.п. 7 п. 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За положенням частини 3 ст. 210 КУпАП законодавцем визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Дослідженням наданих суду доказів встановлено наступне.
Постановою №323/п від 23 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП, накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Зазначено, що постанова набирає чинності 23.03.2025, однак нижче мається позначка, що постанову отримано 23 квітня 2025 року. Разом з тим, оскаржувана постанова, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, містить той самий реєстраційний номер, зміст, підстави притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, стосується одного і того ж суб'єкта та події правопорушення.
Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про перевидання постанови за тим самим реєстраційним номером, з зазначенням іншої дати її складання, але вже за ч. 3 ст. 210 КУпАП, наданим відповідачем відзивом з долученими матеріалами не спростовано такого факту.
Оскільки оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з грубим порушенням процедури та порядку її винесення, відповідачем не доведено правомірності винесення такого рішення, така постанова підлягає скасуванню.
За приписами частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Судом встановлено, що порушення правил війського обліку, що ставиться у вину ОСОБА_1 , що також слідує зі змісту оскаржуваної позивачем постанови, відбулося у травні 2022 року, з моменту, коли у позивача виник обов'язок стати на військовий облік військовозобов'язаних за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, з дня вчинення вказаного правопорушення минуло більше одного року.
Незважаючи на це, відповідачем поза строками накладення адміністративного стягнення, а саме 23.04.2025 було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не в межах та не в спосіб визначений законом, що призвело до притягнення позивача до адміністративної відповідальності за спливом строків накладення адміністративного стягнення.
Зважаючи на викладене, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 323/п від 23.04.2025, винесена відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № 323/п від 23 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В.Невеніцин