справа № 619/3371/25
провадження № 3/619/1439/25
іменем України
15 серпня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.
за участю: секретаря судового засідання Тюпалової А.О.
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, розлученого, працюючого в ТОВ «Тубний завод» налагоджувальником автоматичних ліній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 697355 від 29.05.2025, відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.01.2012 ОСОБА_1 сплачував не належним чином аліменти на утримання своїх доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості, сумарний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання. Станом на 01.05.2025 заборгованість за виконавчим документом становить 252 371.83 грн. Відповідно довідки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківській області, сукупний розмір заборгованості за шість місяців складає 13 381 грн 02 коп.- сума вирахувана від середньомісячної заробітної плати, оскільки боржник офіційно не працевлаштований ст. 195 СК України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягає в несплаті аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
У судовому засіданніОСОБА_1 зазначив, що при прийнятті рішення по дані справі просив суд врахувати, що він працює в ТОВ «Тубний завод» налагоджувальником автоматичних ліній.З його заробітної плати за місцем роботи відраховують аліменти в розмірі 50 відсотків заробітної плати, що підтверджується звітами про здійсненні відрахувань та виплат, наданими ТОВ «Тубний завод». Товариствосамостійно розраховує та утримує із його заробітної плати аліменти. Він від сплати аліментів не ухиляється.
Потерпіла ОСОБА_4 на адресу суду надала заяву про розгляд справи без її присутності, при цьому зазначила, що має претензії до ОСОБА_1 , який допустив заборгованість по аліментам на дітей.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, зважаючи на наступне.
Завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
При цьому, суддя звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аліменти - це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
Підстави та порядок реалізації права на утримання (аліменти) встановлені Сімейним кодексом України, який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів (ст. 1 СК України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017, що набрав законної сили 06.02.2018 встановлено адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 183-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
З об'єктивної сторони це адміністративне правопорушення характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. При цьому, для утворення складу правопорушення є обов'язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу, тобто особа, що не виконує свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини повинна усвідомлювати суспільну небезпеку свого діяння, а також передбачати його суспільно небезпечні наслідки.
Внесення до КУпАП статті 183-1 спрямоване, перш за все, на посилення захисту права дитини на належне утримання з боку батьків, яке передбачено нормами Сімейного кодексу України, шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів вбачається, що 29.05.2025 поліцейським ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Долговим А.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо несплати належним чином аліментів на утримання доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.01.2012, що призвело до виникнення заборгованості, сумарний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання. Станом на 01.05.2025 заборгованість за виконавчим документом становить 252 371.83 грн. Відповідно довідки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківській області, сукупний розмір заборгованості за шість місяців складає 13 381 грн 02 коп.- сума вирахувана від середньомісячної заробітної плати, оскільки боржник офіційно не працевлаштований ст. 195 СК України.
Державним виконавцем ВДВС Дергачівського РУЮ Харківської області Сприндис А.С. 31 січня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 про примусове виконання виконавчого листа, виданого Дергачівським районним судом Харківської області щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_5 на утримання дітей.
Ч. 1 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Розмір відрахувань із заробітної плати боржника визначається згідно із положеннями ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, уповноважені працівники підприємства-роботодавця визначають цей розмір та здійснюють відрахування без участі в цьому робітника-боржника, перебуваючи під постійним контролем державного виконавця.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , останній дійсно перебуває в трудових правовідносинах з ТОВ «Трубний завод» з 23 жовтня 2023 року, займає посаду налагоджувальника автоматичних ліній, тобто вказана особа на даний час працює, не ухиляється від сплати аліментів, а навпаки виконує свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання дітей.
Згідно звітів (Додаток 1 до Інструкції з організації примусового виконання рішень) про здійснення відрахувань та виплат, ТОВ «Тубний завод» щодо ОСОБА_1 за постановою від 15.04.2025 ВП № НОМЕР_3, виданою за виконавчим листом № 953/9254/24 Дергачівського районного суду Харківської області, із заробітної плати останнього утримуються суми - 50 відсотків в рахунок сплати аліментів, в т.ч. погашення суми заборгованості (квітень 5 280 грн 00 коп., травень 2025 - 11 580 грн 00 коп., червень 2025 - 15 350 грн 00 коп.).
Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, необхідним є доведення умисного ухилення від сплати аліментів, а з аналізу справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, щодана особа працює в ТОВ «Трубний завод» на посаді налагоджувальника автоматичних ліній, що в свою чергу виключає з боку ОСОБА_1 будь-які діяння, спрямовані на невиконання рішення суду, або не сплату аліментів, які призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Крім того, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, настає у разі наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Таким чином, доведення суми заборгованості є обов'язковим.
Як вбачається із матеріалів справи, поліцейським ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Долговим А.В. при складанні протоколу була зазначена сума заборгованості на 01.05.2025, яка вказана в довідці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківській області, сукупний розмір заборгованості за шість місяців складає 13 381 грн 02 коп. При цьому суд зазначає, що в даній довідці також зазначено, що сума аліментів, яка підлягає сплаті за один місяць - 2 231, 67 грн. (ця сума вирахувана від середньомісячної заробітної плати, оскільки боржник офіційно не працевлаштований ст. 195 СК України).
Суд приходить до висновку, що службовою особою ВП в протоколі невірно визначено заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, оскільки, як з'ясовано в судовому засіданні і це підтверджено документально, останні шість місяцівОСОБА_1 працював, йому була нарахована заробітна плата, із якої були утримані податки та інші обов'язкові платежі, в тому числі і заборгованість по аліментам.
Разом з тим, матеріали справи розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, з урахуванням утриманих аліментів за останні шість місяців, не містять взагалі.
Наведене свідчить про недоведення об'єктивної сторони даного правопорушення, яка в свою чергу виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінивши дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих матеріалах у сукупності із письмовими поясненнями осіб, доходжу висновку, що суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 183-1, ст.ст. 213, 221, 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя М. І. Риков