Справа №613/981/25 Провадження № 2/613/548/25
18 серпня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/981/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Оксі Банк» МФО 325990): 1) заборгованість за кредитним договором № 3835871 від 14.05.2021 у розмірі 48036,00 грн; 2) судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 3835871. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 3835871 від 14.05.2021. Таким чином ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 3835871 від 14.05.2021 з ТОВ «Мілоан», на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 12000 грн.
13.09.2021 згідно з умовами договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 3835871 від 14.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу відповідача перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 48036,00 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36036,00 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначив, що ним було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором № 3835871 від 14.05.2021 на адресу відповідача.
Наявність заборгованості за Кредитним Договором № 3835871 від 14.05.2021 зумовила звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09.06.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві та поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, повідомив, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.05.2021 ОСОБА_1 подав анкету-заяву на кредит № 3835871.
14.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3835871, за умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 23.07.2021 з 14.05.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів (дата платежу) - 13.06.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без урахування суми (тіла) кредиту) складають 36,00 грн у грошовому виразі та 100,00 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 12036,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти у день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості у термін, вказаний у п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення або прострочення виконання ним зобов'язань. Комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 36,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору (п.п.1.1-1.7 Договору).
Пунктом 2.2.2 Договору установлено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) процентну ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 договору, продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно з п.1.6 договору.
Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Умови пролонгації строку кредитування визначені пунктом 2.3 договору.
Так, пунктом 2.3.1.1 визначено умови пролонгації на пільгових умовах, а пункту 2.3.1.2 на базових (стандартних) умовах.
Згідно з п.2.3.1.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до п.6 Правил надання фінансових кредитів (Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід'ємною частиною договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені п.6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування: 3 дні (максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту, 3%); 7 днів - 5%; 15 днів - 10%.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору.
Згідно з п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.
Згідно з пунктом 6.1 договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
За змістом п. 6.2. Договору підписання даного договору відбувається шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього договору.
Укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. Договору).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту № 3835871, протягом періоду, на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,01% за кожен день користування кредитом. Позичальник може продовжити строк кредитування на стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду, на який продовжено строк кредитування на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5% за кожен день користування кредитом.
Згідно з графіком платежів за договором про споживчий кредит № 3835871 від 14.05.2021, ОСОБА_1 був зобов'язаний сплатити чисту суму кредиту 12036,00 грн (у т.ч. тіло кредиту 12000,00 грн, проценти 36,00 грн) 13.06.2021.
Факт перерахування коштів кредитодавцем ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_2 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 46232834 від 14.05.2021 на суму 12000,00 грн.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, виконаного ТОВ «Мілоан», до 13.06.2021 (включно) відсотки за користування кредитом нараховувались згідно п. 1.5.2 кредитного договору у розмірі 1,20 грн в день. Відповідач заборгованості за кредитним договором вчасно не погасив, дій спрямованих на пролонгацію кредитного договору не вчинив. В період з 14.06.2021 по 12.08.2021 відсотки нараховувалися згідно п. 1.6 кредитного договору у сумі 600 грн в день. Станом на 12.08.2021 (дата закінчення строку кредитування) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 48036,00 грн, у т.ч. заборгованість по тілу кредиту 12000,00 грн, заборгованість по відсотках 36036,00 грн.
13.09.2021 між ТОВ "Мілоан" (Кредитор) та ТОВ "Діджи Фінанс" (Новий кредитор) укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги, зокрема за кредитним договором № 3835871 від 14.05.2021, до боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 48036,00 грн (у т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн, за відсотками - 36036,00 грн, що підтверджується Витягом з Додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року
Перехід права вимоги за цим договором відбувається в день підписання сторонами цього договору та підтверджується наявною в матеріалах справи копію договору про відступлення права вимоги № 07Т від 13.09.2021, Витягом з Додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року, платіжними інструкціями на підтвердження сплати ТОВ «Діджи Фінанс» первісному кредитору ТОВ «Мілоан» ціни придбання грошових вимог за договором про відступлення прав вимоги.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Діджи Фінанс» до суду за захистом своїх прав.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 14.05.2021 укладено кредитний договір № 3835871 в електронній формі.
Кредитодавець ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачці кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 12000 грн. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідачв перед позивачем склалася заборгованість у розмірі 48036,00 грн, у т.ч. 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 36036,00 грн - заборгованість за відсотками.
Доказів сплати коштів на адресу первісного кредитора ТОВ "Мілоан" або на адресу ТОВ "Діджи фінанс" відповідачем не надано.
Правом подати відзив на позов та оспорнити розрахунок заборгованості відповідач не скориситався.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» (нового кредитора) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 48036,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів:
- договір № 42649746 про надання правової допомоги;
- акт № 3835871 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М.;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М.., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості;
- додаткову угода № 4656495 до договору № 3835871 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 133, 137, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 274-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3835871 від 14.05.2021 в розмірі 48036 грн (сорок вісім тисяч тридцять шість грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 00 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.С. Сеник