Справа № 182/4022/24
Провадження № 2-а/0182/45/2025
Іменем України
18.08.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Козадаєва Наталя Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
23.07.2024 року представник позивача Козадаєва Н.Ю. звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № 61/808 від 10.07.2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). Постанова отримана позивачем 15.07.2024 року. Підставою для винесення оскаржуваної постанови є протокол № 60/794 від 01.07.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, складений старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Адміністративне правопорушення полягає у не з'явленні до ІНФОРМАЦІЯ_3 07 червня 2024 року о 9-00 год. відповідно до повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року, яку ОСОБА_1 відмовився отримувати. Підставою для складання протоколу № 60/794 від 01 липня 2024 року стали: звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 начальнику Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області від 11 червня 2024 року вих.№ 9963; копія рапорта ТВО заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 без зазначення дати його складання; копія повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року; копія акта фіксації відмови від підпису повістки від 06 червня 2024 року; копія рапорта ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області начальникові Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області від 24 травня 2024 року; копія пояснень ОСОБА_4 , відібраних ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області; рапорт ст. ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області начальникові Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області від 25 червня 2024 року.
Дану постанову позивач вважає протиправною, оскільки документи, що стали підставою для складання протоколу № 60/794 від 01 липня 2024 року не відповідають вимогам чинного законодавства та не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище позивач вважає, що складена постанова є протиправною, просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, стягнувши з відповідача на його користь судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань. Крім того, 26.09.2024 року представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, згідно якої просить суд стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , роз'яснено відповідачу його право на підготовку відзиву на позовну заяву (а.с.45-46).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на їх юридичну адресу, про що свідчить поштове повідомлення, згідно якого пакет документів отримано особою за довіреністю 10.09.2024 року (а.с.51).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалу від 06.08.2024 року не виконав, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 на адресу суду не направив, своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористались.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та надані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.
За приписами ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Пунктом 2 ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04.04.2024.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 18.10.1989 року є військовозобов'язаним громадянином України.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 61/808 від 10.07.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП (а.с.36-39).
Спірну постанову винесено 10.07.2024 року, тобто під час дії особливого періоду.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону №2232-XII викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Керуючись вимогами пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі - Порядок проведення призову), на особливий період за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військовообліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно зі ст. 42 Закону №2232-XII та пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 01.07.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 24.06.2021 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним наказом №402 від 2008 року, Протокол №23. ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований у запас 06.11.2014 року ст. 18 п.2 Закону України «ПВОіВС» (а.с.40).
Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 4/34/675 від 25.06.2024 року, ОСОБА_1 , 1989 року народження, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абзацу (за наявності) 10 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (опікуни особи, визнаної судом недієздатною) на строк до 14 серпня 2024 року (а.с.41).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала його неявка до ІНФОРМАЦІЯ_3 07 червня 2024 року о 9-00 год. відповідно до повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року, яку останній відмовився отримувати. Таким чином, доведенню підлягає факт обізнаності ОСОБА_1 зі змістом повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року та відмови від її отримання.
Відповідно до п.6 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення » до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Кожен документ у справі про адміністративне правопорушення повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства (п.8 розділу II ).
Так, у зверненні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 начальнику Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області від 11 червня 2024 року вих.№ 9963 невірно зазначена дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_9 - замість 18 жовтня 1989 року (а.с.20).
В рапорті ТВО заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_5 (без зазначення дати його складання) вказано:
- « ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було повідомлено та запропоновано отримати під особистий підпис повістку для прибуття о 19.00 год. 07.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії», хоча відповідно до копії повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 - 09.00 год., мета - для оновлення в/о даних.
- «відмовився у присутності уповноважених представників ІНФОРМАЦІЯ_3 : солдат ОСОБА_6 та представника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області: майор поліції Цебрій І.М.», хоча відповідно доданої копії акта фіксації відмови від підпису повістки від 06 червня 2024 року, він складений трьома особами: солдат ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 , майор поліції Цебрій І.М.
- «на вказані в повістці дату та час з невідомих причин (про об'єктивні причини неприбуття не повідомлялося) ОСОБА_1 о 10.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув», хоча відповідно до копії повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 - 09.00 год.
- «вчинив адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення», а не тільки ст.210 КУпАП (а.с.21).
В строчці розписки до повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року «прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження адресата» зазначено « ОСОБА_1 Тролейбусна 15-в/53» без зазначення обов'язкової інформації - дати народження військовозобов'язаного (а.с.22).
Копія доданого до протоколу № 60/794 від 01 липня 2024 року акта фіксації відмови від підпису повістки від 06 червня 2024 року не відповідає додатку 2 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період » «Акт відмови від отримання повістки», яка вже діяла станом на 06 червня 2024 року (а.с.23).
В рапорті лейтенанта поліції ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області Віталія Киянко від 24 травня 2024 року зазначено:
- «мною 24.06.2024 року перевірявся гр. ОСОБА_1 », тобто дата складання рапорту передує події, описаній в ньому.
- «в ході моніторингу бази ІПНП інших адрес чи номерів телефонів встановлено не було», хоча відповідно до рапорта старшого лейтенанта поліції ст.ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області Ірини Стефановської від 25 червня 2024 року по базі ІТС ІПНП встановлені номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 та адреса реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с.24).
В рапорті старшого лейтенанта поліції ст. ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області Ірини Стефановської від 25 червня 2024 року зазначено:
- «перевірявся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 », тобто знову невірно зазначена дата народження ОСОБА_1
- «також під час перевірки гр. ОСОБА_8 по базі ІТС ІПНП», тобто невідомо хто ж дійсно перевірявся, ОСОБА_1 чи ОСОБА_8 (а.с.26).
В протоколі № 60/794 від 01 липня 2024 року зазначено, що 24 червня 2024 року громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області., тоді як старший лейтенант поліції ст. ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області Ірина Стефановська 25 червня 2025 року розшукувала його за місцем його проживання.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, протокол №60/794 від 01 липня 2024 року складений із значним порушенням цього терміну.
При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що «01 липня 2024 року громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення», що суперечить змісту протоколу № 60/794 від 01 липня 2024 року.
Відповідно до п.п.40, 41 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період » під час вручення повістки здійснюється фото - і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото - та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. Але серед додатків до протоколу № 60/794 від 01 липня 2024 року відсутні носії такої фото- та відеофіксації.
Відповідно до п.47 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період » у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з письмових доказів, у день вручення повістки 06 червня 2024 року поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, не провів адміністративне затримання та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09 липня 2024 року на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_11 , зазначену на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, представником позивача було направлено пояснення до зазначеного протоколу, яке не враховано ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_9 при винесенні оскаржуваної постанови (а.с.28-33,34,35).
Судом з'ясовано, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , де 25 червня 2024 року отримав довідку № 4/34/675 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
В протоколі № 60/794 від 01 липня 2024 року зазначено: «здійснив порушення вимог абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підпунктів 1,2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами)».
Разом з тим, абзац 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. А обов'язок прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачений абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Як вже зазначалось, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 за місцем своєї реєстрації, що виключає порушення ним зазначеної норми.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.245 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Проте, докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, не є належним, не доводять вину ОСОБА_1 та самого факту правопорушення.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 на окремому аркуші, з групою оповіщення 06 червня 2024 року не спілкувався, зі змістом повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року не ознайомлений та від її отримання не відмовлявся. До того ж, в матеріалах адміністративної справи відсутня інформація щодо часу (год. хв.), коли ОСОБА_1 начебто відмовився від отримання повістки № 0-4 від 06 червня 2024 року (а.с.27).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості особи у вчиненні злочину. Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 р.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП є не доведеним, а тому суд доходить висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Примітками до ст.210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
За наведених вище обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Відповідно до частин першої п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Представником позивача долучено: договір про надання правничої допомоги від 15 березня 2023 року, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Козадаєвою Н.Ю. (а.с.56-58), акт приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2024 року, в якому зазначено, що винагорода (гонорар) адвоката складає 7000 грн., які Клієнт сплачує протягом десяти календарних днів з дня набуття чинності рішення у справі (а.с.59). Таким чином, стороною позивача надано належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
З врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне задовольнити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень в повному обсязі.
Керуючись ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.7,9,2101,235,245, 251, 268,278 КУпАП, ст.ст. 2,5,3,72,77,78,132,134, 139,286,293,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Козадаєва Наталя Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 61/808 по справі про адміністративне правопорушення від 10 липня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень 00 копійок.
Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева