Єдиний унікальний номер 205/10905/25
Номер провадження3/205/3423/25
13 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,
30 червня 2025 року о 20:58 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись в Новокодацькому районі міста Дніпра по вул. Набережна Заводська біля будинку 80Д, керував транспортним засобом мопедом Suzuki lets 2, без державного номерного знака, та не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору і увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4 ПДР, відповідальності за що передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, 30 червня 2025 року о 20:58 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись в Новокодацькому районі міста Дніпра по вул. Набережна Заводська біля будинку 80Д, керував транспортним засобом мопедом Suzuki lets 2, без державного номерного знака, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДД України. Отже, своїми діями ОСОБА_1 припустив порушення вимог п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», а також строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п. 2.5 ПДР, за якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, однією з форм об'єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Статтею 122-2 КУпАП передбачено невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. Для того, щоб визнати його установленим, необхідно встановити, що водій бачить або чує адресовану йому вимогу працівника поліції про зупинку і, маючи можливість зупинитися з дотриманням пунктів розділу 15 ПДР продовжує рух.
Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є самодостатньою і не містить посилань на ПДР, хоч у п. 2.4. також є обов'язок водія зупинитися на вимогу поліцейського.
Відповідно до приписів пункту 2.4 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Цей припис щонайменше передбачає, що водій бачить та/або чує адресовану йому вимогу працівника поліції про зупинку і має можливість зупинитися з дотриманням пунктів розділу 15 Правил дорожнього руху.
Адміністративним правопорушенням, що його передбачено статтею 122-2 КУпАП, є невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. Для того, щоб визнати його установленим, необхідно встановити, що водій бачить та/або чує адресовану йому вимогу працівника поліції про зупинку і, маючи можливість зупинитися з дотриманням пунктів розділу 15Правил дорожнього руху, продовжує рух.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора Управління патрульної поліції в м. Дніпрі, на якому зафіксовано обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377446, ЕПР1 № 377437 від 30.06.2025 року стосовно водія ОСОБА_1 . Із вказаного відеозапису вбачається, що поліцейські здійснювали переслідування мопеда, водій якого, рухаючись із перевищенням швидкісного режиму, намагався уникнути зупинки та відірватися від службового автомобіля поліції з увімкненими проблисковими маячками. Після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Під час спілкування з працівниками поліції останній, незважаючи на неодноразові пропозиції пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану сп'яніння, відмовився від проходження такого огляду. Таким чином, факт відмови водія від проходження медичного огляду за наявності зовнішніх ознак сп'яніння підтверджується матеріалами справи, у тому числі дослідженим відеозаписом, що має істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад двох адміністративних правопорушень:
- передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу;
- передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння за наявності зовнішніх ознак такого сп'яніння.
За положеннями ст. 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КпАП України, у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не збіг.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням особи правопорушника, обставин даної справи, в тому числі обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вбачає в його діях склад адміністративних правопорушень і вважає за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП з урахуванням статті 36 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП України, керуючись ст. ст. 8, 33, 36,40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених . 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: Максим ТАУС