18 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/458/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Превенція"
на рішення господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025
у справі № 907/458/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Покров"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн Госпіталь",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Превенція",
про розірвання договору оренди нерухомого майна від 14.07.2021; зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 1 286 858,10 грн заборгованості по сплаті орендної плати (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Превенція" (далі - ТОВ "Превенція") 28.07.2025 (засобами поштового зв'язку) звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 907/458/24 (повний текст постанови складено 08.07.2025).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору: за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 907/458/24 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 286 858,10 грн заборгованості по сплаті орендної плати; розірвано договір оренди нерухомого майна від 14.07.2021; зобов'язано повернути об'єкт оренди.
У касаційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 907/548/24 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Отже, ураховуючи положення Закону України "Про судовий збір", з огляду на наявність вимоги майнового та 2 вимог немайнового характеру, скаржник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір в сумі 50 717,74 грн (1 286 858,10 грн х 1,5% х 200% за вимогу майнового характеру) + (3 028,00 х 2 х 200 % за 2 вимоги немайнового характеру).
Разом з тим до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість у касаційній скарзі ТОВ "Превенція" викладено клопотання, у якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 907/458/24. У клопотанні зазначає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, можливість оскарження судових рішень у апеляційному і касаційному порядку та просить урахувати майновий стан касатора.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Утім у цьому випадку скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ураховуючи те, що умови передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Таким чином для усунення недоліку касаційної скарги скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 50 717,74 грн на реквізити для перерахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Превенція" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Превенція" на рішення господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 907/458/24 залишити без руху.
3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Превенція" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
5. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Превенція", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Колос