18 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1666/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025
(головуючий - Демидова А.М., судді Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025
(суддя - Спичак О.М.)
у справі №910/1666/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"
до Державного агентства резерву України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"
про стягнення 1 170 498,32 грн,
В 2025 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ТОВ "Житомирський бронетанковий завод") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 1 170 498,32 грн у зв'язку із тим, що відповідачем у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не було виконано належним чином приписів Закону України "Про держаний матеріальний резерв" у частині відшкодування фактичних витрат, понесених позивачем під час здійснення відповідального зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №910/1666/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, в задоволенні позову відмовлено.
23.07.2025 ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №910/1666/25 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 для розгляду справи №910/1666/25 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Мамалуй О.О.
Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.08.2025 №32.2-01/1891 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із відпусткою судді Баранця О.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 для розгляду справи №910/1666/25 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Мамалуй О.О., Бакуліна С.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Житомирський бронетанковий завод", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №910/1666/25 є стягнення 1 170 498,32 грн, тобто ціна позову є меншою за п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 1 514 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин статтю 112 ЦК України, дійшовши помилкового висновку відносно того, що коли юридична особа перебуває у стані припинення, то належному способу захисту прав кредитора відповідає позовна вимога про зобов'язання юридичної особи включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника вимог кредитора, а не про стягнення з такої юридичної особи боргу. Окрім того вказує, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки рішення впливає на фінансову стабільність підприємства оборонно-промислового комплексу, можливість виконання ним державного оборонного замовлення в умовах війни та його подальшого функціонування та становить значний суспільний інтерес, оскільки стале функціонування ТОВ «Житомирський бронетанковий завод» в умовах війни має загальнодержавне значення, адже стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців всієї України.
Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Крім того, посилання скаржника, що справа №910/1666/25 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про значний суспільний інтерес та винятковість справи для скаржника.
Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття такого рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №910/1666/25 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №910/1666/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не розглядаються.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №910/1666/25.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
О.О. Мамалуй