12 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1323/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.05.2025
у складі колегії суддів: Станіка С.Р. (головуючого), Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
та на ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 28.01.2025
у складі судді Боровика С.С.
за заявою арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича
про зобов'язання Головного управління ДПС у Черкаській області повернути банкруту надміру сплаченої суми податків
у справі № 925/1323/22
за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерт"
про банкрутство,-
1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 відкрито провадження у справі № 925/1323/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерт".
2. Постановою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 02.09.2024 від ліквідатора банкрута надійшла заява, в якій останній (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Шерт" надміру сплачені суми: по податку на прибуток підприємства - 406 598,00 грн, по податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати - 33,71 грн, з акцизного податку на пальне - 0,03 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 заяву ліквідатора банкрута про зобов'язання Головного управління ДПС у Черкаській області повернути банкруту надміру сплаченої суми податків задоволено.
5. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Головне управління ДПС у Черкаській області, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
7. 11.06.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.06.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 у справі № 925/1323/22, сформована в системі "Електронний суд" 11.06.2025.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області у справі № 925/1323/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025.
9. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2025 у складі колегії суддів: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., відкрито касаційне провадження у справі № 925/1323/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.06.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025, та призначено розгляд касаційної скарги на 12.08.2025 о 10:15 год.
10. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2025 № 32.2-01/1802 у зв'язку із запланованою відпусткою суддів Васьковського О. В. та Погребняка В. Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1323/22.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025, справу № 925/1323/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.06.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2025 прийнято касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.06.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 у справі № 925/1323/22, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
13. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління ДПС у Черкаській області подало касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора банкрута.
14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
14.1 Враховуючи суб'єктний склад учасників цього провадження, а також наслідки задоволення заявлених вимог доцільно вважати, що спір підлягає вирішенню у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, тобто в порядку позовного провадження. Натомість суд першої інстанції, розглянув спір в порядку розгляду процесуальних заяв, тим самим допустив порушення наведених вище норм процесуального права. Не вирішеними залишились питання розрахунку судових витрат та сплати судового збору, залучення інших учасників сторонами провадження (територіальний орган Державної казначейської служби України), тощо.
14.2 Порядком № 787, Наказом № 60 та Порядком № 845 визначені умови, дотримання яких платником податків є підставою для складення органом ДПС позитивного висновку на повернення помилково та/або надміру сплаченого податку та фактичного повернення коштів органом Казначейства на рахунок платника податку на підставі такого висновку. Наведені вище норми матеріального права не враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні спірного рішення. Не взято до уваги той факт, що до заяви від 29.11.2023 за вих. № 02-49/3112 про повернення переплат по податкам і зборам (від імені Позивача) не додано оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, що суперечить переліченим нормативно-правовим актам.
14.3 Резолютивна частина рішення, яким зобов'язано Головне управління ДПС у Черкаській області повернути банкруту - товариству з обмеженою відповідальністю "Шерт" надміру сплачені суми податків суперечить мотивувальній частині прийнятого рішення, позаяк порядок повернення визначається саме Податковим кодексом України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Ліквідатором ТОВ "Шерт" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19.1 Листом від 13.04.2023 № 6467/6/23-00-13-03-05 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича, що за ТОВ "Шерт" (код ЄДРПОУ 40327128) наявні надміру/помилково сплачені суми по податку на прибуток 406 598,00 грн, по податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати 33,71 грн, з акцизного податку на пальне 0,03 грн.
19.2 Ліквідатор звернувся до Головного управління ДПС у Черкаській області із заявою від № 02-49/3112 від 29.11.2023 про повернення наявної переплати ТОВ "Шерт" по платежах до бюджету на загальну суму 409 969,03 грн.
19.3 Листом № 23249/6/23-00-04-04-07 від 27.12.2023 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило арбітражного керуючого Новосельцева В.П. про те, що на підставі складеного акту щодо неподання ТОВ "Шерт" податкової звітності з податку на прибуток за 2021 рік від 20.07.2023 № 7402/23-00-04-04-02/40327128 винесено податкове повідомлення рішення № 0080310404 від 29.08.2023 на суму 340 грн.
19.4 За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Новосельцева В.П. прийнято рішення про відмову через відсутність даної переплати в інтегрованій картці платника, а відтак лист арбітражного керуючого залишено без виконання.
20. Аргументи скаржника (пункти 14.2, 14.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
21. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
22. Згідно частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
23. Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
24. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
25. Разом з тим, відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.
26. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.
27. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 12/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 02.10.2019 у справі № 5006/5/396/2012, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.
28. Разом з тим, як вже було зазначено, згідно пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
29. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
30. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
31. Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено черговість задоволення вимог кредиторів.
32. Враховуючи наведене, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що податковий борг банкрута, про який Головне управління ДПС у Черкаській області згадує у своєму листі від 27.12.2023 № 23249/6/23-00-04-04-07, не може погашатися цим управлінням самостійно за рахунок переплат банкрута з інших податків поза процедурою банкрутства і встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства черговості задоволення вимог кредиторів.
33. При цьому, відхиляючи аргументи скаржника про те, що Головне управління ДПС у Черкаській області є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету, не є розпорядником коштів, а повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду чинним законодавством покладено на органи Казначейства, і відповідно кошти, сплачені ТОВ "ШЕРТ" з податку на прибуток підприємств, у тому числі і переплати, були зараховані до Державного бюджету України, а отже, кошти повинні бути стягнуті з Державного бюджету України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що ліквідатором боржника подано заяву про зобов'язання вчинити відповідні дії (з урахуванням уточнень), а не стягнення таких коштів. Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341.
34. Крім того, пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
35. Також аргументи скаржника, з посиланням на положення Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.01.2019 № 60 та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 про те, що не взято до уваги той факт, що до заяви від 29.11.2023 за вих. № 02-49/3112 про повернення переплат по податкам і зборам (від імені позивача) не додано оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету правомірно було відхилено судом апеляційної, оскільки за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами відмова податкового органу в задоволенні заяви про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з податку була обґрунтована саме відсутністю цієї переплати в інтегрованій картці платника, як зазначено відповідачем у відповідному листі, а не відсутністю копії платіжного документа.
36. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заява ліквідатора банкрута про зобов'язання Головного управління ДПС у Черкаській області повернути банкруту надміру сплаченої суми податків (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
37. Аргументи скаржника (пункт 14.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
38. Щодо аргументів скаржника про те, що не вирішеним залишилось питання залучення інших учасників сторонами провадження (територіальний орган Державної казначейської служби України) то, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, ліквідатором боржника подано заяву про зобов'язання вчинити відповідні дії (з урахуванням уточнень), а не стягнення таких коштів. При цьому, Державна казначейська служба України в цьому випадку не є стороною спірних правовідносин, оскільки підставою для звернення ліквідатора до суду із відповідною заявою стала відмова Головного управління ДПС у Черкаській області у поверненні банкруту надміру сплаченої суми податків.
39. Щодо аргументів скаржника про те, що не вирішеним залишилось питання розрахунку судових витрат та сплати судового збору то, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, то вказані обставини не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки учасники спору не позбавлені права заявити відповідні заяви про розподіл судових витрат.
40. Також, у статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства України зазначено, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
41. Згідно пункту 1 частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України рішення та ухвали суду є одними із видів судових рішень.
42. З огляду на викладене, судом першої інстанції було постановлена ухвала за заявою арбітражного керуючого, як форма судового рішення у справі про банкрутство ТОВ "Шерт".
43. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
44. Згідно частини другої статті 311 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
45. У рішенні ЄСПЛ у справі "Сутяжник проти Росії" зроблено висновок про те, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру, зокрема, відступ від цього принципу допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.
46. Під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
47. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
48. Аналіз наведеного свідчить, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
49. Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту процесуального порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення є нічим іншим ніж проявом правового пуризму.
50. З наведеного убачається, що сам по собі неправильний вибір судом того чи іншого виду судових рішень (ухвали чи рішення) для їх ухвалення за результатами розгляду відповідних заяв, в цьому випадку, не змінює їх змісту, мотивів з яких виходив суд під час їх ухвалення та не впливає на законність ухвалених рішень, а тому вказане не може бути самостійною підставою для їх скасування.
51. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
52. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
53. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
54. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
55. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
56. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
57. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
58. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
59. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.06.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 у справі № 925/1323/22 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2025 у справі № 925/1323/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере