8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 серпня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2316/24
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України (вх.№18870 від 15.08.2025) по справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Моноліт"
до Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат"
про стягнення 4 249 255,94 грн.
В провадженні судді Господарського суду Харківської області Калантай М.В. перебувала справа №922/2316/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" до Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" про стягнення 4249255,94грн, з яких: 3060219,79грн заборгованості, 974986,02грн інфляційних витрат, 214050,13грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2024 по справі №922/2316/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (63702, Харківська обл., м.Куп'янськ, вул.Ломоносова, буд.26, код 00418142) на користь Селянського (фермерського) господарство "Моноліт" (63824, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман, вул.Центральна, буд.2-А, код 30772983) 2 575 585,95 грн. заборгованості, 30 907,03 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
На примусове виконання вказаного рішення суду стягувачу видано відповідний наказ від 14.01.2025.
15.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяни Вікторівни надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України (вх.№18870), в якому вона просить:
1. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника юридичної особи-боржника ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань.
2. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Розгляд подання приватний виконавець просить провести без участі приватного виконавця та її представника.
Розпорядженням керівника апарату суду від 15.08.2025 №166/2025 призначено повторний автоматизований розподіл подання (вх. №18870 від 15.08.2025) по справі №922/2316/24 у зв'язку з відпусткою судді Калантай М.В. тривалістю, що перевищує 14 календарних днів.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025 для розгляду подання (вх. №18870 від 15.08.2025) по справі №922/2316/24 визначено суддю Чистякову І.О.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явилась.
Вказане подання містить клопотання приватного виконавця про розгляд такого подання за його відсутності, а відтак подання підлягає розгляду за відсутності приватного виконавця.
Сторони на підставі ч. 4 ст. 337 ГПК України не повідомлялися про розгляд подання.
Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2024 по справі №922/2316/24 стягувачу видано відповідний наказ від 14.01.2025.
21.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяною Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76847765 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 по справі № 922/2316/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" на користь Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" 2 575 585,95 грн заборгованості, 30 907,03 грн судового збору.
В обгрунтування зазначеного подання приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяною Вікторівною вказано, що у неї на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №78755563, до складу якого входить:
- виконавче провадження № НОМЕР_2, відкрите постановою від 21.01.2025, з примусового виконання наказу, виданого 14.01.2025 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2024 у справі № 922/2316/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" на користь Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" 2 575 585,95 грн заборгованості, 30 907,03 грн судового збору;
- виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите постановою від 01.08.2025, з примусового виконання наказу, виданого 24.06.2025 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 у справі № 922/1160/25 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-КМК" 3 117 051,42 грн - заборгованості та 37 404,61 грн - витрат по сплаті судового збору.
01.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяною Вікторівною винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.
В порядку ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2025 ВП № НОМЕР_2 (вих. 21) направлена боржнику рекомендованим поштовим відправленням № 0601104155557 за адресою, зазначеною у виконавчому документі - 63705, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ломоносова, 26.
Також, направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2025 ВП № НОМЕР_3 (вих. 1550) рекомендованим поштовим відправленням № 0601177009451, що підтверджується списком згрупованих відправлень.
Поштове відправлення № 0601104155557 повернулося на адресу офісу приватного виконавця як таке, що не вручене адресату, з відміткою АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".
Разом з тим, оскільки боржник має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, у відповідності до ч.2 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2025 ВП № НОМЕР_2 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2025 ВП № НОМЕР_3 були надіслані ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" через Електронний кабінет боржника.
Факт направлення підтверджується повідомленнями №№ 3946251, 8042833 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат".
За твердженням приватного виконавця, після відкриття виконавчого провадження було проведено комплекс виконавчих дій, направлених на перевірку майнового стану боржника та виявлення рухомого, нерухомого чи іншого майна, за рахунок якого можна б було забезпечити виконання вимог за виконавчими документами та вжито наступні заходи примусового виконання.
Так, в порядку ст. 56 Закону України "Про виконання провадження", з метою забезпечення реального виконання рішення винесено постанову про арешт майна боржника від 21.01.2025 ВП № НОМЕР_2, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження. Відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером обтяження 58089890 та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером обтяження 31741103.
Згідно відповіді з ДФС України та інформації, отриманої через систему АСВП в порядку електронного обміну інформацією з банківськими установами України, підключених до такого обміну встановлено, що боржник має відкритий рахунок в АТ "УКРСИББАНК", АТ "КРЕДОБАНК", АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".
На підставі отриманої інформації винесено постанову про арешт коштів боржника від 22.01.2025 ВП № НОМЕР_2 щодо рахунків відкритих в АТ "УКРСИББАНК", постанову про арешт коштів боржника від 22.01.2025 ВП № НОМЕР_2 щодо рахунків відкритих в АТ "КРЕДОБАНК" та постанову про арешт коштів боржника від 24.01.2025 ВП № НОМЕР_2 щодо рахунків відкритих в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", які направлено відповідним банківським установам для виконання.
Як вказано приватним виконавцем, на арештованих банківських рахунках боржника відсутні грошові кошти у розмірі, достатньому для виконання судового рішення в повному обсязі.
Згідно відповіді з ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 3784/6/20-40-04-16-11 встановлено, що у боржника станом на 30.09.2021 наявна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у розмірі 47 491 тис. грн; дебіторська заборгованість за рахунками боржника у розмірі 4 828 тис.грн та інша поточна дебіторська заборгованість у розмірі 59 168 тис.грн.
Приватним виконавцем також зазначено, що інформація щодо дебіторів боржника, а також майна чи коштів, які мають бути виплачені боржнику від інших осіб, наразі не виявлена. Згідно відповіді з МВС України за боржником будь-які транспортні засоби не зареєстровано. Водночас, згідно вироку Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2025 по справі №183/258/23 встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано низку транспортних засобів. З метою перевірки отриманої інформації, 26.06.2025 направлено запит приватного виконавця № 1165 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях з вимогою надати інформацію щодо перереєстрації транспортних засобів зазначених у запиті та повідомити про транспортні засоби, які зареєстровані за боржником на праві власності станом на день отримання запиту; запит № 1169 до Агентства з розшуку та менеджменту активів з вимогою щодо надання відомостей про місцезнаходження арештованих в рамках кримінального провадження транспортних засобів; запит № 1168 до Куп'янської окружної прокуратури з вимогою надати інформацію зокрема щодо переліку майна, яке було арештовано і вилучене у боржника в рамках кримінального провадження.
Проте як вказано приватним виконавцем зазначені заходи результату не дали.
Також приватним виконавцем зазначено, що на підставі відповіді з Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, боржник пакетами акцій емітентів (5 відсотків і більше статутного капіталу) не володіє.
Разом з тим, пиватним виконавцем зауважено, що у відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що майно, яке належить боржнику на праві власності, розташоване в місті Куп'янськ, Харківської області. Разом з тим, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, м. Куп'янськ визнано територією активних бойових дій, а отже здійснення виконавчих дій, пов'язаних із примусовим зверненням стягнення на майно, є фактично неможливим на даний момент у зв'язку з відсутністю безпечного доступу до об'єкта.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що станом на день звернення до суду з поданням рішення суду у цій справі не виконано, боржник не має грошових коштів у достатньому обсязі для задоволення вимог, зазначених у виконавчому документі, а також не виявлено жодного рухомого, нерухомого чи іншого майна, яке належить боржнику, в зв'язку з чим встановити інші активи боржника, за рахунок яких можливо виконати рішення суду в повному обсязі не вдається, приватним виконавцем було подано до суду на підставі ст. 337 ГПК України зазначене подання.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. (п.2мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 180рп/2012)
Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2020 по справі № 910/8130/17 зазначено: "Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".
Отже Верховний Суд відзначив пріоритетність Закону України «Про виконавче провадження" над нормами ГПК України у випадку колізії (в даному випадку нормами ГПК України не передбачено поняття "керівник боржника" як особи, яку можливо б було тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2025, керівником Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" є ОСОБА_1.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, згідно якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - керівника боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, аналіз Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", дає можливість дійти висновку, що даним законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 331/8536/17).
Тобто, наявність лише самого зобов'язання боржника, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон, так як на момент такого звернення до суду з поданням, факт ухилення керівника боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити про невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасної явки за вимогою виконавця; надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, тощо.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
При розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у цій справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що подані приватним виконавцем матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи свідомого невиконання зобов'язань з погашення боргу за судовим наказом №922/2316/24.
Встановлена приватним виконавцем відсутність у боржника грошових коштів у достатньому обсязі для задоволення вимог, зазначених у виконавчому документі, а також жодного рухомого, нерухомого чи іншого майна, яке належить боржнику, за рахунок яких могло б бути виконано судове рішення у справі не може свідчити про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду.
Так як і не може свідчити про таке ухилення наявність у керівника боржника можливість здійснювати поїздки за кордон у приватному порядку.
У поданні зазначено, що за боржником на праві власності зареєстровано низку транспортних засобів, що вбачається з вироку Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2025 по справі №183/258/23, та з метою перевірки отриманої інформації, 26.06.2025 було направлено запит приватного виконавця: № 1165 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях з вимогою надати інформацію щодо перереєстрації транспортних засобів зазначених у запиті та повідомити про транспортні засоби, які зареєстровані за боржником на праві власності станом на день отримання запиту; запит № 1169 до Агентства з розшуку та менеджменту активів з вимогою щодо надання відомостей про місцезнаходження арештованих в рамках кримінального провадження транспортних засобів; запит № 1168 до Куп'янської окружної прокуратури з вимогою надати інформацію зокрема щодо переліку майна, яке було арештовано і вилучене у боржника в рамках кримінального провадження.
Проте як вказано особисто приватним виконавцем у поданому до суду подані зазначені заходи не дали результату.
Приватним виконавцем не подано суду доказів виклику керівника боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому проваджені, згідно п.14 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а також притягнення його до відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за його викликом, згідно норм ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".
Ігнорування та невиконання вимог приватного виконавця у першу чергу, повинно мати наслідком накладення штрафу, передбаченого ст.188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не обмеження особи у здійсненні її конституційних прав. Таке обмеження можливо за існування виключних обставин та доведеності наявності таких обставин приватним виконавцем.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяною Вікторівною не в повному обсязі реалізовано надані їй права та обов'язки, не вжито усіх заходів з примусового виконання судового наказу Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 по справі №922/2316/24, що суперечить принципам ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, передбачених ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", що в сукупності свідчить про відсутність підстав для застосування судом виняткового заходу забезпечення, передбаченого ст.337 ГПК України.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Отже, зазначені у поданні доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду подання, заявник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Відтак, заявником не доведено необхідність застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника юридичної особи-боржника ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України (вх.№18870 від 15.08.2025).
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 14, 73, 76-79, 86, 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Докійчук Тетяни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України (вх.№18870 від 15.08.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 18.08.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено (підписано) 18.08.2025.
Суддя І.О. Чистякова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.