Справа №173/1109/25
Провадження №2/173/851/2025
18 серпня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
06.05.2025 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що вони з відповідачем з 06.10.2012 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведуть, взаємовідносини не підтримують.
Позивач зазначає, що між ними з відповідачем постійно виникали сварки та суперечки, що в свою чергу призводило до фізичного та психологічного насилля з боку відповідача в присутності малолітніх дітей, що завдавало шкоду їх психічному здовов'ю.
На даний час діти проживають з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе, тому просила суд розірвати шлюб між нею та Відповідачем та стягнути з останнього аліменти на утримання дітей.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 08.05.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 414 від 16.06.2025 на підставі рішення ВРП від 05.06.2025 "Про звільнення судді ОСОБА_5 у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 22.07.2025 справу прийнято до свого провадження та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 18.08.2025 постановлено розгляд цивільної справи № 173/1109/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів проводити у заочному порядку.
Відповідач, повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не надавав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв'язку з чим, розгляд справи проведено відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача.
Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.
З 06.10.2012 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 06 жовтня 2012 року.
Від шлюбу позивач з відповідачем мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження, де сторони записані батьками дітей.
Відповідач не виконував вимоги термінового заборонного припису, неодноразово вчиняв психічне насильство щодо дружини та дітей, що підтверджується копією постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач, згідно з поданою заявою, наполягає на розірванні шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення шлюбних відносин між сторонами має стійкий характер і шлюбні відносини та спільне проживання позивачка не бажає відновлювати, а причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між сторонами потрібно розірвати так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їх інтересам.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, відповідач чинить психологічне насилля щодо дружини та дітей, що на думку суду створює неможливі умови для подальшого спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків.
За даних обставин суд дійшов до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Це рішення приймається судом відповідно до способу захисту, обраному позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 113 СК України - особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У своїй заяві після розірвання шлюбу позивач заявила клопотання про залишення прізвища, обраного при реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенціїї ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789 ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя. необхідних для розвитку дитини.
Позивач бажає отримувати аліменти з відповідача на утримання дитини в частці від його заробітку (доходу), тому суд вважає за потрібне прийняти рішення відповідно до обраному позивачем способу стягнення аліментів.
Доказів про матеріальне становище, наявності утриманців та інших обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів сторонами суду не надано.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що сторони є особами працездатного віку, тому мають можливість працювати і отримувати прибуток. З чого суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Дана сума з урахування обов'язку матері матеріально утримувати дітей, на думку суду, буде необхідною та достатньою для гармонійного розвитку дитини цього віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Відповідно до реєстраційного номеру позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 06 травня 2025 року. Тому аліменти на утримання дітей суд вважає за потрібне стягнути саме з цієї дати, так як відповідачем не надано відомостей про надання коштів на утримання за попередній період.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць. Тому суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача аліментів в межах платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 211 грн. 20 коп. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. Також згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 211 грн. 20 коп., так як позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259,263,264,265,268, 273, 280, 353-354, 430 ЦПК України суд,
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 жовтня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 90, між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 травня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) 1211 грн. 20 коп. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за позовними вимогами про розірвання шлюбу.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в сумі 1211 грн. 20 коп., за позовними вимогами про стягнення аліментів.
Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суд.
Суддя О.А. Кожевник