8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2025 р. Справа № 922/2405/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактбудпостач" (адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, оф. 404; код ЄДРПОУ 38631240)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро оїл груп" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120; код ЄДРПОУ: 39106950)
про стягнення 416975,00 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактбудпостач" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро оїл груп" (далі - відповідач) 416975,00 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю талонів на пальне № 28 від 12.12.2024 щодо передачі талонів на газ скраплений у власність позивача, що унеможливило прийняття позивачем талонів, повністю оплачених Покупцем та, в свою чергу, призвело до неможливості подальшого фактичного відпуску пального (газу скрапленого) за талонами на АЗС відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано дану справу незначної складності - малозначною; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв'язку направлено копію ухвали від 15.07.2025 про відкриття провадження у справі. Зокрема, копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі “Електронний суд», про що свідчать довідки про доставка електронного листа від 16.07.2025 (а. с. 26-27).
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у даній справі.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір про закупівлю талонів на пальне № 28 від 12.12.2024 (далі за текстом - договір; а. с. 9), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати талони на паливно-мастильні матеріали: дизельне паливо, бензин, газ скраплений (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю сплатити його ціну (п. 1.1 договору).
За умовами п. п. 2.1-2.2 договору, передача товару проводиться шляхом заправки автотранспорту покупця на АЗС продавця за талонами, виданими продавцем. Відпуск палива покупцеві здійснюється тільки після пред'явлення талонів.
На підставі п. 3.3 договору, відпуск товару за цим договором здійснюється на умовах 100-відсоткової попередньої (авансової) передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно оформленого рахунку.
Відповідно до п. 3.4 договору оплата товару здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на підставі рахунку, виставленого продавцем, протягом 3-х (трьох) днів з дня його виставлення.
Згідно з п. 4.2. договору, до обов'язків продавця зокрема належить забезпечувати безперебійну і цілодобову роботу своїх автозаправних станцій, за винятком технологічних перерв; відпускати на всю кількість зазначених в талонах або картках, що будуть пред'явлені, відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснювати у межах попередньо узгодженого між сторонами ліміту; відпускати нафтопродукти по талонам.
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору відповідач виставив позивачеві рахунки на оплату № 94 від 13.02.2025 на суму 169975,00 грн, № 103 від 20.02.2025 на суму 247000,00 грн.
На виконання умов договору та на підставі виставлених рахунків позивачем було здійснено перерахування грошових коштів платіжними інструкціями №3690 від 13.02.2025р. на суму 169975,00 грн. та №3726 від 21.02.2024р. на суму 247000,00 грн., а загалом на загальну суму 416975,00 грн.
Однак, після внесення позивачем попередньої оплати відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі талонів на товар (газ скраплений) у власність позивача. Зазначене, у свою чергу, унеможливило прийняття позивачем талонів та призвело до неможливості подальшого фактичного відпуску пального (газу скрапленого) за талонами на АЗС відповідача на загальну суму 416975,00 грн..
При цьому, як зазначає позивач, про готовність передати талони після отримання попередньої оплати відповідач його не повідомляв, акт приймання-передачі талонів на газ скраплений Сторонами не підписано, фактичну передачу талонів на паливо або фактичний відпуск газу скрапленого в кількості 12830 літрів на загальну суму 416975,00 грн на користь позивача відповідачем не здійснено.
Як свідчать матеріали справи, керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу № 30/04 від 30.04.2025 (цінним листом з описом вкладення), в якій вимагав здійснити поставку (передачу) йому талонів на паливно-мастильні матеріали на загальну суму 416975,00 грн в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги.
Згідно з відомостями з сайту Укрпошти за трек-номером № 6116600069276 відповідач в 14 денний строк зберігання оператором зв'язку цінної поштової кореспонденції (п. 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 № 1071), не забезпечив отримання зазначеного поштового відправлення.
З огляду на викладене, поштове відправлення повернуто позивачу оператором зв'язку за закінченням терміну зберігання.
Як стверджує позивач, 12.05.2025 директор підприємства позивача виїжджав за адресою місцезнаходження відповідача з метою отримання від відповідача оплачених талонів, але за зазначеною адресою було зачинено.
У подальшому, як свідчать матеріали справи, позивач направив за адресою реєстрації відповідача письмову вимогу № 2/1 від 13.05.2025 (цінним листом з описом вкладення з трек-номером № 6116600070444), в якій вимагав повернути сплачені позивачем в якості передплати за товар за договором грошові кошти в розмірі 416975,00 грн на зазначений у вимозі банківський рахунок позивача в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги.
Дане поштове відправлення прибуло до відділення 14.05.2025, а 28.05.2025 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо цінного листа з трек-номером № 6116600070444.
Однак, зазначені вимоги залишені без відповіді відповідачем, а викладені у них вимоги - без задоволення.
З огляду на викладене, позивач на підставі ст. 670, 693 ЦК України наполягає на поверненні відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 416975,00 грн. Обставини щодо стягнення вказаної попередньої оплати в судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У даному випадку, з аналізу умов договору про закупівлю талонів на пальне № 28 від 12.12.2024 вбачається, що сторонами визначено обов'язок продавця передати покупцю талони (п. 1.1.), при цьому не визначено строк здійснення такої передачі.
З огляду на викладене, при визначенні строку виконання відповідачем зобов'язання слід враховувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.
У даному випадку, як зазначалося, після внесення попередньої оплати в сумі 416975,00 грн позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 30/04 від 30.04.2025 (цінним листом з описом вкладення), в якій вимагав здійснити поставку (передачу) йому талонів на паливно-мастильні матеріали на загальну суму 416975,00 грн в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги.
Згідно з відомостями з сайту Укрпошти за трек-номером № 6116600069276 відповідач в 14 денний строк зберігання оператором зв'язку цінної поштової кореспонденції (п. 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 № 1071), не забезпечив отримання зазначеного поштового відправлення.
Однак, фактичне неотримання відповідачем вимоги позивача № 30/04 від 30.04.2025 не звільняє його від обов'язку її виконання, оскільки, отримання чи неотримання цієї вимоги не залежить від позивача, а залежить виключно від волевиявлення самого відповідача, тобто має суб'єктивний характер та є наслідком бездіяльності останнього що виявилася в неприбутті до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (даний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Згідно з ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту частин 1 та 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Зазначена правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
Оскільки відповідач не виконав наведених вимог позивача, зазначене безумовно свідчить про порушення відповідачем умов про закупівлю талонів на пальне № 28 від 12.12.2024 щодо передачі талонів на вказану кількість товару. Зазначене ж, у свою чергу, унеможливило отримання відповідачем і самого товару.
Разом з тим, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з передачі талонів на пальне та/або поставки товару, у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за поставлений товар в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто після спливу семиденного строку з моменту отримання відповідної вимоги (або з моменту коли відповідач мав можливість отримати відповідну вимогу проте не вжив відповідних заходів з цією метою).
Як свідчать матеріали справи, позивач направив за адресою реєстрації відповідача письмову вимогу № 2/1 від 13.05.2025 (цінним листом з описом вкладення з трек-номером № 6116600070444), в якій вимагав повернути сплачені позивачем в якості передплати за товар за договором грошові кошти в розмірі 416975,00 грн на зазначений у вимозі банківський рахунок позивача в строк 7 (сім) календарних днів від дня отримання цієї вимоги. Дане поштове відправлення прибуло до відділення 14.05.2025, а 28.05.2025 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо цінного листа з трек-номером № 6116600070444.
Однак, як зазначалось, фактичне неотримання відповідачем вимоги позивача не звільняє його від обов'язку її виконання, оскільки отримання чи неотримання цієї вимоги не залежить від позивача, а залежить виключно від волевиявлення самого відповідача, тобто має суб'єктивний характер та є наслідком бездіяльності останнього що виявилася в неприбутті до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення на користь позивача сплаченої останнім передоплати, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 416975,00 грн попередньої оплати (на яку не було передано талонів та на яку пальне не було поставлено).
При розподілі судових витрат суд керується положеннями ст. 123, 126, 129 ГПК України.
При визначенні ставки судового збору за подання позову по даній справі суд враховує факт подання позивачем позову в електронній формі, що на підставі ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» свідчить про необхідність застосовування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5003,70 грн судового збору.
Надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за відповідною заявою в порядку, визначеному ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро оїл груп" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120; код ЄДРПОУ: 39106950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактбудпостач" (адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, оф. 404; код ЄДРПОУ 38631240):
416975,00 грн - попередньої оплати за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 28 від 12.12.2024;
5003,70 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак