8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 904/5782/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тараса Шевченка, буд. 29) в інтересах держави, в особі Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл. Ринок, буд. 1, код ЄДРПОУ 04055972) 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Екран-Сервіс" Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, буд. 170, код ЄДРПОУ 13821690)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив" (61145, Харківська область, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, кім. 813, код ЄДРПОУ 39000921)
про стягнення коштів 50 000,00 грн.
за участю представників:
прокурор: Олександр Хряк (посвідчення);
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Клік" про стягнення 50 000 гривень.
Судові витрати просиить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що в період дії підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України за договором про закупівлю № 2 від 20.12.2023 безпідставно включено до ціни товару податок на додану вартість у сумі 50 000 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Екран-Сервіс".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 змінено найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Клік" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 задоволено усне клопотання прокурора про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області та матеріали справи № 904/5782/24 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 для розгляду справи №904/5782/24 визначено суддю Жельне С.Ч.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2025 об 11:30.
30.05.2025 від Дрогобицької міської ради Львівської області до суду надійшла заява (вх.№ 13023) в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розгляд справи проводити без участі представника Дрогобицької міської ради.
Протокольною ухвалою від 18.06.2025 відкладено підготовче засідання на 16.07.2025 о 12:00.
Протокольною ухвалою від 16.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2025 об 11:15.
У судовому засіданні 06.08.2025 прокурор повністю підтримав позовні вимоги.
Дрогобицька міська рада у судове засідання 06.08.2025 повноважного представника не направила, у поданій до суду заяві (вх.№13023 від 30.05.2025) просила розглядати справу без участі представника Дрогобицької міської ради.
Відповідач правом подання відзиву до суду не скористався, повноважного представника у судове засідання 06.08.2025 не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся згідно з ч.5, 7 ст.6 ГПК України шляхом направлення ухвал суду в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Третя особа своїм правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, причину неявки суд не повідомила. Про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлялася відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особа є юридичною особою, яка в силу статті 6 ГПК України, зобов'язана зареєструвати електрону пошту в системі ЄСІСТ, однак не зробила цього ані до відкриття провадження, ані під час розгляду справи.
З метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Заслухавши прокурора, з'ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні докази, якими обґрунтовано обставини справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
За правилами частини 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абзац 2 частини 5 статті 53 ГПК України).
У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частина 1 якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2024 у справі № 916/2407/22, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Звертаючись із даним позовом у справі, яка розглядається, прокурор в обґрунтування порушення інтересів держави послався на те, що захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а протиправне отримання ТзОВ «Євро Клік» бюджетних коштів у розмірі 50 000 грн ПДВ беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.
Згідно протокольного рішення КП «Екран-Сервіс» від 19.12.2023 затверджено річний план на закупівлю ДК 021-2015 34711200-6 Безпілотні літальні апарати: квадрокоптер DJI Mavic 3 Classic with RC Remote та квадрокоптер DJI Mavic 3T Thermal та затверджено обґрунтування на закупівлю цього товару. Також вказаним протокольним рішенням оприлюднено річний план закупівель на 2023 рік та звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель в електронній системі закупівель у порядку, встановленому уповноваженим органом та законом.
З урахуванням вказаного виконання вимог Програми джерелом фінансування вказаної закупівлі UA-2023-12-21-010240-a є місцевий бюджет.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оборону України», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачних законами.
Зазначені положення кореспондуються зі ст. 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
У даному випадку позовна заява спрямовується прокурором в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Дрогобицької міської ради Львівської області, як суб'єкту наділеного повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету та контролю їх використання розпорядниками, в тому числі, комунального підприємства.
Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді скеровано до Дрогобицької міської ради та КП «Екран-Сервіс» листи №14.52/04-27-5810вих-24 від 25.10.2024 та №14.52/04-27- 6265вих-24 від 14.11.2024, в якому повідомлено про протиправне включення до ціни договору суми ПДВ та безпідставне отримання цих коштів ТзОВ «Євро Клік», а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться Замовником заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення із суб'єкта господарювання безпідставно набутих останнім коштів (ПДВ).
Згідно інформації Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №9-37/6672 від 20.11.2024 міська рада не вживала та не планує вживати заходи представницького характеру відносно ТзОВ «Євро Клік» щодо повернення зайво сплаченого ПДВ у сумі 50 000 грн за тендерною закупівлею UA-2023-12-21-010240-а.
Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов подано правомірно та відповідно до ст. 23 Закону України статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.
Щодо суті означеного спору суд зазначає таке.
04.09.2023 на адресу Дрогобицької міської ради скеровано звернення тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 згідно змісту якого, у зв'язку із вторгненням російських військ на територію України, оголошення воєнного стану і важкою обстановкою, з метою підтримання бойової здатності військової частини НОМЕР_1 на належному рівні та якісного виконання нею бойових завдань за призначенням, остання просить посприяти у придбанні 2 безпілотних літальних апаратів серії: а саме: DJI Mavic 300 RTK, DJI Mavic 3T, DJI Mavic 3.
Також 13.12.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 на адресу Дрогобицької міської ради скеровано звернення, в якому зазначено, що з метою успішного та якісного виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 22.02.2022 щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості України, сумлінного виконання військового обов'язку на напрямку: Бахмут-Іванівське-Часів Яр командування військової частини просить надати благодійну (волонтерську допомогу) у вигляді матеріально-технічного забезпечення, а саме: DJI Mavic 300 RTK, DJI Mavic 3T, DJI Mavic 3.
З врахуванням Програми заходів щодо готовності об'єктів критичної інфраструктури та національного спротиву Дрогобицької міської територіальної громади до кризових ситуацій на 2023-2028 роки, затвердженої рішенням Дрогобицької міської ради №2010 від 30.11.2023, а також вищевказаних звернень військової частини НОМЕР_1 , КП «Екран-Сервіс» проведено тендерну закупівлю без використання електронної системи закупівель щодо придбання безпілотних літальних апаратів, а саме: квадрокоптеру DJI Mavic 3 Classic with RC Remote (1 штука) та квадрокоптеру DJI Mavic 3T Thermal (1 штука).
За результатами проведеної закупівлі, 20.12.2023 між комунальним підприємством «Екран-сервіс» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Клік» (далі - Постачальник), яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив" (далі-Відповідач, код ЄДРПОУ 39000921) було укладено договір про закупівлю № 2.
Предметом вказаного договору, згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, за ДК 021-2015 34711200-6 Безпілотні літальні апарати: квадрокоптер DJI Mavic 3 Classic with RC Remote (1 штука) та квадрокоптер DJI Mavic 3T Thermal (1 штука). Ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-21-010240-a.
Розрахунок за поставлений товар здійснюється в розмірі 100 % упродовж 10 календарних днів з дати поставки товару на адресу Замовника на підставі наданого оригіналу видаткової накладної (п. 4.1. Договору).
Замовник здійснює оплату за поставлений товар у безготівковій формі розрахунку на розрахунковий рахунок Постачальника, за наявності бюджетних коштів на рахунку Замовника (п. 4.4 Договору).
Відповідно до розділу 5 Договору, місце поставки Товару визначено в точці продажу. Строк поставки Товару до 31 грудня 2023 року.
Поставка Товару може здійснюватися згідно з заявкою / замовленням Замовника. Заявка на поставку Товару подається Замовником на електронну адресу Постачальника чи за допомогою телефонного зв'язку, з відповідною інформацією. Поставка Товару повинна здійснюватись Постачальником протягом 3 (трьох) днів з дати одержання відповідної заявки Замовника. Товар повинен бути упакованим Постачальником в упаковку, яка відповідає характеру Товару цього виду, таким чином, щоб забезпечити його збереження від пошкоджень або знищення, атмосферних опадів при транспортуванні, зберіганні та здійсненні вантажно-розвантажувальних послуг при поставці. Постачальник несе ризик за пошкодження або знищення Товару до моменту поставки його Замовнику. Постачальник зобов'язується одночасно з поставкою Товару надати оформлені належним чином акт про прийняття-передання товару та документи, що підтверджують якість, походження та кількість Товару. Датою поставки Товару є дата, коли Товар було передано у власність Замовника в місці поставки з моменту та на підставі підписаної Сторонами видаткової накладної. Товар вважається переданим Замовнику у кількості та якості в місці поставки з моменту та на підставі підписаної Сторонами видаткової накладної. Зобов'язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передання Товару належної якості у власність Замовника у місці поставки з моменту та на підставі підписаної Сторонами видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Замовника з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та передання Товару Замовнику в місці поставки.
Відповідно до видаткової накладної №S800007630 від 20.12.2024 Замовник отримав 2 штуки квадрокоптерів, а саме: DJI Mavic 3 Classic with RC Remote та DJI Mavic 3T Thermal, у період дії воєнного стану, загальною вартістю 300 000 грн, в тому числі ПДВ 50 000 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №1 від 26.12.2023 КП «Екран-Сервіс» сплачено 300 000 грн на рахунок ТзОВ «Євро Клік» за придбання 2 штук вищевказаних квадрокоптерів
Таким чином, відповідач поставив за Договором про закупівлю № 2 від 20.12.2023 товар в погоджений строк, а КП «Екран-Сервіс» прийняло такий товар без зауважень та здійснило повну оплату.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки, тому такі договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог вказаного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 1, 2 стаття 712 Цивільного кодексу України) Зазначене також кореспондується з нормами частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату (пункт 8.3. постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19).
Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/ послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на, додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктами 30.1.-30.4., 30.9. статті 30 ПКУ унормовано, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Законом України № 3019-IX «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану» від 10.04.2023 підпункту 5 пункт 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції. Зокрема визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель: безпілотні літальні апарати, що класифікуються у товарній позиції 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.
Вказаний Закон та відповідні зміни до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України набрали чинності 03.05.2023.
Згідно з положеннями статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно умов договору про закупівлю №2, зокрема пункту 1.1. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника товар: Безпілотні літальні апарати: квадрокоптер DJI Mavic 3 Classic with RC Remote та квадрокоптер DJI Mavic 3T Thermal, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Замовник - прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим договором.
Право власності на товар переходить від Постачальника до Замовника з моменту підписання сторонами видаткової накладної та передання товару Замовнику в місці поставки (п. 5.11 Договору).
Таким чином, датою виникнення договірних зобов'язань є дата укладення договору - 20.12.2023, а датою його виконання є дата поставки товару згідно видаткової накладної - 20.12.2023, тобто після набрання чинності змін, внесених до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 та постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/29, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлювати (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Отже відповідач, як одна із сторін зобов'язання, набув кошти, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором, які є нікчемними в частині включення суми ПДВ до ціни товару, який звільняється від оподаткування ПДВ, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад ціну товару, який було поставлено.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, №916/707/21 від 10.02.2022, від 04.05.2023 у справі №910/59/22.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Отже предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17).
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Основна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним, однак включення у договірне зобов'язання положення про сплату ПДВ, яке не узгоджується з нормами законодавства, є нікчемною умовою.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
Враховуючи наведені вище обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання відповідачем товару за договором закупівлі №2 від 20.12.2023, суд доходить до висновку, що отримання відповідачем суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на суму 50 000,00 грн, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарському процесуальному кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, суд визнає обґрунтованими вимоги прокурора на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак, вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн, сплачених відповідачу як ПДВ за товар, який не підлягав оподаткуванню ПДВ на підставі прямої вказівки закону, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандкомпані Ексклюзив" (61145, Харківська область, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, кім. 813, код ЄДРПОУ 39000921) до місцевого бюджету на користь Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, код ЄДРПОУ 04055972) грошові кошти у сумі 50 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 2422 грн. 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "18" серпня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне