11.08.2025м. СумиСправа № 920/572/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/572/25
за позовом СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ
АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (майдан Свободи,
буд. 5, ДЕРЖПРОМ, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, м. Харків, 61022,
код ЄДРПОУ 22630473)
до відповідача: Виробничо-комерційної приватної фірми «УНІКОМ»
(вул. Псільська, буд. 26, м. Суми, 40018, код ЄДРПОУ 23994026)
про стягнення 68000 грн 00 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Дикань О.М.,
від відповідача: не прибув,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 68 000,00 грн пені, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача законодавства про захист економічної конкуренції (п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6), що підтверджується рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.06.2024 № 70/76-р/к.
Ухвалою суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.
Копія ухвали суду від 28.04.2025 про відкриття провадження у справі №920/572/25 була отримана відповідачем - Виробничо-комерційною приватною фірмою «УНІКОМ» через його електронний кабінет системи «Електронний суд» 28.04.2025, 14:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.67).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Водночас, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Окрім цього, необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Всі процесуальні документи були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Ухвалою суду від 24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/572/25 до судового розгляду по суті на 22.07.2025, 10:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 36 хв. 22.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 22.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 22.07.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/572/25 на 07.08.2025, 11:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 28 хв. 07.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.08.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 07.08.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/572/25 11.08.2025, 10:15; 11.08.2025, 10:30; 11.08.2025, 10:40; 11.08.2025, 10:50; 11.08.2025, 11:00; 11.08.2025, 11:10; 11.08.2025, 11:20; 11.08.2025, 11:30; 11.08.2025, 11:40; 11.08.2025, 11:50; 11.08.2025, 12:00; 11.08.2025, 12:10; 11.08.2025, 12:20; 11.08.2025, 12:30; 11.08.2025, 12:40; 11.08.2025, 12:50.
Представник відповідача у судове засідання 11.08.2025 не прибув, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи № 4/01-88-22 про порушення Вробничо-комерційною приватною фірмою "УНІКОМ" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архінвестбуд" законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) прийнято рішення від 24.04.2024 № 70/47-р/к.
Пунктом 1 резолютивної частини рішення № 70/47-р/к визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архінвестбуд" та відповідач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження конкурсних пропозицій під час підготовки та участі у процедурі закупівлі за державні кошти № код (ДК021:2015:45454000-4 - Реконструкція)", проведеної військовою частиною НОМЕР_1 за допомогою електронних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA-2020-10-09-000264-a).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в п.1 резолютивної частини рішення № 70/47-р/к, на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00грн (п.2 резолютивної частини рішення № 70/47-р/к.
Позивач направив на адресу відповідача копію рішення № 70/47-р/к, підтверджується супровідним листом № 70-02/4-1277 від 24.04.2024, яке відповідачем отримано не було та повернуто на адресу позивача з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Оскільки відповідач копію рішення не отримав, позивачем було розміщено інформацію про прийняття рішення № 70/47-р/к в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" № 102 (7762) від 18.05.2024, яке вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, тобто 12.08.2024.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач повинен був сплатити штраф у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, а саме: до 29.07.2024 (включно).
За інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідач у встановлений законодавством строк рішення № 70/47-р/к до господарського суду не оскаржував.
Оскільки відповідачем в порушення ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф у розмірі 68 000,00грн сплачено не було, позивач здійснив нарахування пені в розмірі 68 000,00грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
За приписами ч.1 ст.22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч.2 ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Таким чином, як вбачається з аналізу вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Частиною 1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
- відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
- відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою,
- рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Як вже було встановлено судом, оскільки копія рішення № 70/47-р/к, направлена позивачем на адресу відповідача, останнім отримана не була, позивач інформацію про рішення № 70/47-р/к опублікував в друкованому виданні Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" № 102 (7762) від 18.08.2024, у зв'язку з чим копія рішення 70/76-р/к вважається такою, що отримана відповідачем - 12.05.2024.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
За приписами ч.8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.
Оскільки відповідач у строки, встановлені ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф не сплатив, позивачем було видано наказ від 07.08.2024 про примусове виконання рішення № 70/47-р/к про стягнення штрафу в розмірі 68000,00грн, який 07.08.2024 пред'явлений до виконання до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на час розгляду даної справи є чинним та до теперішнього часу не виконано.
Даний факт відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки відповідач штраф в розмірі 68 00,00грн, накладений на нього рішенням № 70/47-р/к не сплатив, позивач за період з 30.07.2024 по 31.03.2025 здійснив відповідачу нарахування пені, яка за розрахунком становить в розмірі 201960,00грн.
Так, судом встановлено, що відповідач мав сплатити 68 000,00грн штрафу до 31.03.2025 (включно). Отже, нарахування пені починається з 15.10.2024.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, судом вбачається, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, є арифметично правильним, сума пені за прострочення сплати штрафу за 245 днів в період з 30.07.2024 по 31.03.2025 становить 249 900,00грн.
Однак, оскільки за приписами ч.5 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 68 000,00грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 68 000,00грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 7 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч.14 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" сума стягнутої пені зараховується до державного бюджету.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи вказані обставини, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а сума пені в розмірі 68 000,00грн стягненню з відповідача з зарахуванням до Державного бюджету України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. покладається на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Східного Міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Виробничо-комерційної Приватної фірми «УНІКОМ» про стягнення 68 000 грн 00 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничо-комерційної Приватної фірми «УНІКОМ» (вул. Псільська, 26, м. Суми, 40018, код ЄДРПОУ 23994026) пеню у розмірі 68 000,00 грн із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
3. Стягнути з Виробничо-комерційної Приватної фірми «УНІКОМ» (вул. Псільська, 26, м. Суми, 40018, код ЄДРПОУ 23994026) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) 2 422,40 грн судового збору із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ 22630473; р/р UA708201720343160001000011358, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.08.2025.
Суддя С.В. Заєць