15 серпня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1078/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 10280/25 від 10.07.2025) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївській глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64; код ЄДРПОУ 33133003) про зняття арешту з майна (транспортних засобів), -
Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївській глиноземний завод» про зняття (скасування) арешту, накладеного на підставі постанов державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в рамках зведеного виконавчого провадження № 72321089 про арешт майна боржника (щодо накладення арешту на транспортні засоби), щодо наступних транспортних засобів, що належать Фонду державного майна України: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23, залишеним без змін постановою Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 р., застосовано до Дерипаска Олега Володимировича санкцію, передбачену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнуто в дохід держави транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», а саме: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 . Позивач із посиланням на ч.3, ст. 5-1 Закону України «Про санкції» зазначає, що судове рішення про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, в день набрання ним законної сили надсилається Фонду державного майна України для здійснення повноважень у сфері управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України. Активи, щодо яких ухвалено рішення про застосування такої санкції, підлягають передачі Фонду державного майна України протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили вищезазначеним судовим рішенням. Відтак, позивач вважає, що відносно стягнутих в дохід держави транспортних засобів Фонд безспірно здійснює щодо них повноваження власника, однак позивач не може реалізувати свої повноваження власника майна, надані йому законом, оскільки Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в рамках зведеного виконавчого провадження № 72321089, до складу якого входять виконавчі провадження, боржником за якими визначено ТОВ «Миколаївський глиноземний завод, накладено арешти на майно, власником якого, на думку позивача, є Фонд державного майна України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 р. вказану позовну заяву Фонду державного майна України (вх. № 10280/25) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ст.ст. 163, 164 ГПК України позивачем не надано доказів вартості спірних транспортних засобів, доказів належності боржнику вказаних транспортних засобів, а також доказів сплати судового збору у даній справі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Вказана ухвала суду була доставлена 21.07.2025 о 10:38 год. позивачу та його представнику до наявних зареєстрованих в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС електронних кабінетів в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідками Господарського суду Миколаївської області про доставку електронного документу від 21.07.2025.
Таким чином, датою вручення вказаної ухвали господарського суду від 18.07.2025 позивачу є 21.07.2025, відтак перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 22.07.2025 р., а кінцевий строк - до 31.07.2025.
Так, 29.07.2025 р. від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 11089/25), до якої заявником на виконання ухвали суду про залишення позову без руху надано платіжний документ про сплату судового збору за подання даного позову в розмірі 3028 грн.
При цьому в заяві позивач із посиланням на п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою №5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та ухвалу Касаційного господарського суду від 24.05.2021 р. у справі № 905/2030/19, вказує, що поданий ним позов у справі № 915/1078/25 є немайновим, оскільки не стосується права власності, а стосується лише зняття арешту зі спірного майна, тому ціна позову дорівнює сумі сплаченого судового збору за 1 вимогу немайнового характеру - 3028 грн.
Щодо доказів належності боржнику транспортних засобів, позивач зазначає, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23 встановлено: « 7.14.49 Відповідно до Інформації з Реєстру прав ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» па праві приватної власності належать такі об'єкти нерухомого майна: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 ». Як вказує позивач, встановлені рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23 обставини та факти мають преюдиційне значення при вирішенні даного спору та на думку позивача, підтверджують належності боржнику вказаних транспортних засобів.
Разом з тим під час вирішення судом питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі з урахуванням поданої представником позивача заяви про усунення недоліків судом встановлено, що заявником не надано належних доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.
Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи те, що заявником даний спір визначено як немайновий та у позові заявлено вимогу про зняття арешту з 7 транспортних засобів, що є фактично 7 самостійних немайнових вимог, відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено як за кожну вимогу немайнового характеру (3028 грн. х 7 = 21196 грн.).
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжного документа, з якого вбачається сплата заявником 23.07.2025 за платіжним документом № 794 судового збору на суму 3028,00 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлений законом.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Фондом державного майна України при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162 та ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а тому на підставі положень абз. 2 ч. 1 ст. 174 та ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню у даній ситуації за аналогією закону (залишення позову без руху у разі виявлення судом недоліків після відкриття провадження у справі), суд вважає за необхідне залишити позовну заяву повторно без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків, у т.ч. шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 18168,00 грн.
Керуючись ст.ст. 163, 164, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївській глиноземний завод» про зняття арешту з майна (транспортних засобів) повторно залишити без руху.
2. Встановити Фонду державного майна України 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Фонду державного майна України, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 15.08.2025 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М. з 04.08.2025 по 06.08.2025 року та перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці з 07.08.2025 по 11.08.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва