06 серпня 2025 року Справа № 915/1040/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,
представника позивача: Врадій Л.М.,
представника відповідача-1: Цеберського В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: фізичної особи-підприємця Садло Валентини Петрівни,
до відповідача-1: Державної інспекції архітектури та містобудування України,
відповідача-2: Вознесенської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
про: визнання права власності на самочинно збудований магазин з кафетерієм,-
Фізична особа-підприємець Садло Валентина Петрівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України та Вознесенської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить визнати за нею право власності на самочинно збудований магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує посилаючись, зокрема, на те, що позивач не надав належних і допустимих доказів, що самочинне будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією; що об'єкт самочинного будівництва за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1); що самочинно збудований об'єкт не порушує прав та інтересів інших осіб, зокрема прав та інтересів власників (користувачів) сусідніх земельних ділянок тощо.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що на підтвердження безпечної експлуатації магазину ним подано звіт про проведення технічного обстеження об'єкта, складений експертом Онча В.М., згідно якого встановлено відповідність вимогам безпечної експлуатації та можливості подальшої безпечної експлуатації вказаного магазину. В той же час щодо відповідності об'єкту архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та інших нормам і правилам позивач має намір заявити окреме клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
22.07.2025 від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 21.07.2025 (вх. №10764/25) про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої позивач пропонує поставити наступне питання:
- чи відповідає побудований магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м., що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А - архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим необхідним нормам і правил, якщо вимоги норм і правил не дотримані зазначити, які вимоги норм та правил порушені, в чому полягають порушення, чи є вони істотними?
Проведення експертизи позивач просить доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
01.08.2025 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання б/н від 31.07.2025 (вх. №11251/25), в якому відповідач-1 просить поставити на вирішення експертизи наступне питання:
- чи відповідає містобудівний документації на місцевому рівні магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м., що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Під час підготовчого засідання представники сторін погодили поставити на вирішення експертної установи питання запропоновані обома сторонами.
Розглянувши клопотання позивача суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,3 пункту 4, ч.5 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України).
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33) та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні ЄСПЛ «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.
У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд.
Згідно ч.ч.4,5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Враховуючи, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення того, чи велось будівництво спірного об'єкту з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил; чи відноситься спірний об'єкт за класом наслідків до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а також, чи відповідає спірний об'єкт містобудівний документації на місцевому рівні, то суд вважає за доцільне, для правильного та повного розгляду даної справи, поставити на вирішення експертизи наступні питання:
- до якого об'єкту, за класом наслідків, належить магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А?
- чи велось будівництво магазину з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А, з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших необхідних нормам і правил? Якщо вимоги норм і правил не дотримані, то зазначити, які вимоги норм та правил порушені, в чому полягають порушення, чи є вони істотними?
- чи відповідає містобудівний документації на місцевому рівні магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Згідно ч.3 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Згідно п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерство юстиції України №53/5 від 08.10.1998, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку). За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Враховуючи позиції сторін щодо експертної установи, якій має бути доручено проведення експертизи у даній справі, суд дійшов висновку, що доцільним є доручити проведення експертизи, запропонованій обома сторонами, експертній установі, розташованій у зоні регіонального обслуговування сторін по справі - Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
З метою недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, враховуючи необхідність направлення матеріалів справи до експертної установи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, у зв'язку з призначенням експертизи, відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України.
Керуючись ст.ст.99, 100, 103, п.2) ч.1 ст.228, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд -
1. Призначити у справі №915/1040/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (вул.1-а Воєнна, 2-а, м.Миколаїв, 54000).
2. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:
- до якого об'єкту, за класом наслідків, належить магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А?
- чи велось будівництво магазину з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А, з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших необхідних нормам і правил? Якщо вимоги норм і правил не дотримані, то зазначити, які вимоги норм та правил порушені, в чому полягають порушення, чи є вони істотними?
- чи відповідає містобудівний документації на місцевому рівні магазин з кафетерієм загальною площею 66,7 кв.м, що розташований в м.Вознесенську Миколаївської області по вул.Свободи (раніше - вул.Тімірязєва), 1-А? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
3. Попередити експерта про передбачену ст.ст.384, 385 КК України кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків.
4. Зобов'язати позивача сприяти експерту в проведенні експертизи, зокрема, шляхом забезпечення доступу до об'єкту дослідження, надання додаткових документів, тощо.
5. Роз'яснити сторонам, що згідно з ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5, 6 ст.31 ГПК України.
6. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - ФОП Садло В.П.
7. Направити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (вул.1-а Воєнна, 2-а, м.Миколаїв, 54000) матеріали господарської справи №916/1040/25.
8. Ухвалу направити на адреси учасників справи та Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (вул.1-а Воєнна, 2-а, м.Миколаїв, 54000).
9. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не бреши участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, м.ає право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 18.08.2025.
Суддя М.В.Мавродієва