79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.08.2025 Справа № 914/1700/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер транс логістик», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол», м. Городок, Львівська область
про стягнення 28 793,12 грн
Суддя Наталія Мороз
За участю секретаря с/з Олександри Псярук
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер транс логістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол» про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.07.2025.
Ухвалою від 01.07.2025 розгляд справи відкладено на 29.07.2025, про що сторін повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.
Ухвалою від 29.07.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав, викладених у відповідній ухвалі.
Ухвалою від 05.08.2025 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 12.08.2025.
12.08.2025 в судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Ухвали суду від 09.06.2025, 01.07.2025, 29.07.2025 та 05.08.2025 позивач отримав в електронному кабінеті, про що свідчить довідка у системі «Електронний суд».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що ухвали суду від 09.06.2025 та 01.07.2025 надсилалася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТНОЛ», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81500, Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Івасюка В, буд. 2Г, що підтверджується відповідними Списками розсилки поштової кореспонденції та вручені відповідачу особисто, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами інформації відстеження пересилання поштового відправлення з інтернет-порталу АТ «Укрпошта». Ухвалу від 05.08.2025 відповідач отримав в електронному кабінеті, про що свідчить довідка у системі «Електронний суд».
У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21, довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором перевезення вантажів та надання транспортно-експедиційних послуг № 36 від 19.12.2024 та замовлень № 2, № 3 від 30.12.2024, № 4, № 5 від 03.01.2025 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, внаслідок чого відбувся простій транспортних засобів на розвантаженні не з вини перевізника понад узгоджених термінів, що є підставою для сплати штрафу згідно умов договору. Ствердив, що факт та час простою сторонами зафіксовано в листах простою та актах наданих послуг. Таким чином, згідно п.5.8.2 договору, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 28793,12 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.
Обставини справи.
19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестнол» (відповідач, за договором- замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Логістик» (позивач, за договором - перевізник) укладено договір перевезення вантажів та надання транспортно-експедиційних послуг № 36.
Відповідно до п.1. 1 розділу 1 договору, перевізник бере на себе зобов'язання діяти в інтересах та за рахунок замовника, виконувати або організовувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів замовника наземним транспортом, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів замовника, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу та надані транспортно-експедиційні послуги встановлену плату.
Згідно з п.1.2 розділу 1, пункт відправлення, пункт призначення, строки виконання, кількість вантажу, вартість перевезення та інші умови вказуються у заявках замовника.
Конкретний перелік наданих перевізником послуг, вид та найменування (номенклатура) вантажів, їх специфічні властивості, умови прийому вантажу до перевезення, спосіб навантаження та розвантаження, пункти відправлення та призначення вантажів, пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, маршрут і умови перевезення, термін виконання та вартість послуг, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, розмір оплати послуг перевізника, пов'язаних з виконанням доручень замовника (включає винагороду виконавця та витрати пов'язані з виконанням доручення), обумовлюються і зазначаються у відповідній письмовій заявці на організацію перевезення, що надається замовником під кожне конкретне перевезення ( п.2.1 розділу 2 договору).
Згідно п.2.2 договору, перевізник зобов'язаний розглянути заявку і підтвердити замовлення або відмовитись від замовлення протягом семи годин із моменту її отримання. замовник передає перевізнику заявку, з інформацією про вантаж, маршрут, тариф, тощо. Заявка є чинною та такою, що прийнята до виконання перевізником, після її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності). Будь-які зміни до договору, його додатків, заявок на перевезення є чинними за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності).
Відповідно до п.3.1.1. розділу 3, перевізник зобов'язаний на підставі письмової заявки про перевезення вантажу, направленої замовником факсимільним зв'язком (електронною поштою) надати транспортні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів замовника, здійснити перевезення та доставку вантажу з пункту відправлення в пункт призначення в термін вказаний в заявці та негайно повідомляти замовника про початок простою, з чиєї б вини він не відбувався (п.3.1.12).
У відповідності до п.3.1.14, перевізник зобов'язаний негайно повідомляти замовника про наявність актів розбіжностей при передачі поставленого вантажу, чи інших документів, що пов'язані із передачею вантажу у пункті призначення а також надавати замовнику акт виконаних робіт, рахунки, CMR, товарно - транспортні та податкові накладні та документи, що супроводжують поставку вантажу, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту завершення перевезення здійсненого на підставі кожної окремої заявки замовника ( п.3.1.17).
Згідно п.3.3.1, замовник зобов'заний надати перевізнику наступні документи: заявку на перевезення з інформацією про вантаж, маршрут, тариф, тощо. Заявка є чинною та такою, що прийнята до виконання виконавцем, після її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками ( за наявності). Будь - які зміни до договору, його додатків, заявок на перевезення є чинними за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками ( за наявності).
У відповідності до п.3.3.2., замовник зобов'язаний здійснювати своєчасно оплату згідно умов договору; п. 3.3.5- митне оформлення та розвантаження (завантаження) вантажу, уникати простою транспортних засобів понад обговорений даним договором час. Понад нормативним простоєм вважається вимушена стоянка транспортного засобу з вини замовника, на місці завантаження/розвантаження, замитнення/розмитнення, вимушена стоянка на кордоні у зв'язку з помилками, допущеними при оформленні супровідних документів на вантаж, а також при виникненні простою транспорту на дорогах країн, по яких здійснюється перевезення - при відсутності відповідник документів на вантаж, які повинні бути підготовленими замовником. Допускається нормативний простій протягом 24 годин при завантаженні, 24 годин при розвантаженні 24 годин замитнення, 24 годин на розмитнення - при міжнародних перевезеннях, та 24 годин на завантаження/розвантаження - при виконанні перевезення по Україні (якщо в заявці сторони не погодили інше). п.3.3.5. При прибутті транспортного засобу в п'ятницю після 09:00 за місцевим часом, або у вихідні і святкові дні понад нормативний простій починає рахуватись з першого робочого дня сторони, яка відправляє (приймає) вантаж, але наступні вихідні та святкові дні, в які транспортні засоби будуть простоювати, будуть включатися в строк простою транспортних засобів.
Згідно п.3.4.5., замовник вправі відмовити в завантаженні/розвантаженні транспортного засобу, що прибув під завантаження/розвантаження порушивши терміни та час зазначені в письмовій заявці замовника.
Відповідно до розділу 4 договору, розрахунок між перевізником та замовником здійснюється у безготівковій формі, на підставі рахунка та акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Вартість перевезення вантажу визначається у заявках, згідно з попередньо узгоджених сторонами розцінок. Оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту отримання від перевізника рахунку, акту виконаних робіт, заявки до договору, CMR з відміткою про доставку вантажу на склад вантажоодержувача, товаро-транспортної накладної на перевезення та зареєстрованої податкової накладної та документів, що супроводжують партію поставки вантажу.
Згідно п.5.2, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У випадку порушень зобов'язань за договором винна сторона повинна негайно усунути порушення та вжити заходів для усунення їх наслідків.
Згідно з п.п.5.8.2.п.5.8. розділу 5 договору, замовник відповідає за простій транспортного засобу на розвантажені не з вини перевізника, понад узгоджених термінів, указаних в п.3.3.5. Замовник сплачує перевізнику штраф у гривнях по курсу НБУ станом на день простою, у сумі, еквівалентній 60 євро, за кожний наступний день простою транспортного засобу, крім часу лімітного простою. Курс валюти до гривні розраховується виходячи із офіційного курсу валют, встановленого НБУ, на кожен день простою.
Якщо по вині замовника перевізник несе додаткові затрати по простою авто транспортного засобу при завантаженні/розвантаженні за межами нормативного часу 48 годин, та є підтверджений факт, що перевізник зареєструвалася та прибув в пункт завантаження/розвантаження в зазначений час, замовник компенсує додаткові затрати за простій авто транспорту в сумі додатково обумовленої сторонами (лист простою) (п.5.8.4).
Відповідно до п.9.2., цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2026 року, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору за два тижні до закінчення строку його чинності, договір вважається щоразу продовженим на ще 1 рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Замовленнями № 2 та № 3 від 30.12.2024, № 4 та № 5 від 03.01.2025 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, підписаними та скріпленими печаткою позивача; рахунками позивача на оплату № 23 від 11.01.2025, № № 24- 26 від 13.01.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 142373,78 грн; рахунками позивача на оплату № 0023/1 від 11.01.2025, № № 0024/1 - 0026/1 від 13.01.2025 за простій транспортних засобів на загальну суму 28793,12 грн; листами б/н б/д простою транспортних засобів по причині затримки на вивантаженні, підписаними та скріпленими печаткою позивача; актами надання послуг за транспортно-експедиційні послуги № 23 від 11.01.2025, № № 24- 26 від 13.01.2025 та актами надання послуг за простій транспортних засобів № 23/1 від 11.01.2025, № 25/1 -26/1 від 13.01.2025, № 24/1 від 17.01.2025, підписаними та скріпленими печаткою позивача, СMR накладними та квитанціями про доставку позивач- ТзОВ «Інтер транс логістик» посилається на факт надання послуг та сплату замовником після направлення вимоги б/н б/д суми за перевезення в розмірі 142373,78 грн та наявною заборгованістю у вигляді штрафу за простій транспортних засобів понад узгоджених термінів не з вини перевізника на розвантаженні, визначений п.5.8.2 договору в сумі 28793,12 грн.
З метою захисту порушеного права, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 28793,12 грн штрафу за порушення термінів на розвантаженні.
Оцінка суду.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору № 36 перевезення вантажів та надання транспортно- експедиційних послуг від 19.12.2024.
За змістом ст. 929 ЦК України та ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з п.2.1 розділу 2 договору № 36, конкретний перелік наданих перевізником послуг, вид та найменування вантажів, їх специфічні властивості, умови прийому вантажу до перевезення, спосіб навантаження та розвантаження, пункти відправлення та призначення вантажів, пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, маршрут і умови перевезення, термін виконання та вартість послуг, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, розмір оплати послуг перевізника, пов'язаних з виконанням доручень замовника (включає винагороду виконавця та витрати пов'язані з виконанням доручення), обумовлюються і зазначаються у відповідній письмовій заявці на організацію перевезення, що надається замовником під кожне конкретне перевезення.
З долучених до позовної заяви замовлень № № 2-5 вбачається, що такі підписані лише позивачем та не були акцептовані замовником-ТзОВ «Вестнол» письмово чи фактично, тобто не є погодженими, а відтак не створюють будь-яких правових наслідків для відповідача. Посилання на здійснення оплати за надані послуги перевезення в розмірі 142373,78 грн не знайшли підтвердження в матеріалах справи, оскільки відповідних платіжних документів позивачем надано не було, що унеможливлює встановлення факту акцепту таких замовлень. Долучені до матеріалів справи акти виконаних робіт також не підтверджують факт прийняття послуг чи простою з боку відповідача та є односторонніми, оскільки складені виключно позивачем, без підтвердження надсилання та погодження замовником. Таким чином, в матеріалах справи відсутній погоджений відповідачем обсяг зобов'язань щодо конкретних заявок (замовлень).
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, представлені позивачем односторонні документи у формі замовлень, актів не відповідають вимогам належного доказування та не можуть слугувати підставою доведення вини замовника та відповідно покладення на нього відповідальності за порушення договірного зобов'язання у вигляді штрафу. Будь-яких доказів визнання чи підтвердження відповідачем факту здійснених перевезень згідно наданих замовлень, суду не надано.
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Судові витрати.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 18.08.2025
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.