ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2025Справа № 910/4261/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України (01014, місто Київ, вулиця Садово-Ботанічна, будинок 1)
доДержавної аудиторської служби України (04070, місто Київ, улиця Петра Сагайдачного, будинок 4)
прозахист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
Представники сторін:
від позивачаСитнік В.О.
від відповідачаЧорна Ю.О., Власенко О.В.
04.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України з вимогами до Державної аудиторської служби України про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, у публікації Держаудитслужби було поширено відомості, які не відповідають дійсності, що прямо впливає на ділову репутацію позивача, а тому останній вказує на наявність правових підстав для визнання її недостовірною та зобов'язання відповідача спростувати таку інформацію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/4261/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2025.
29.04.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
12.05.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання.
У підготовчому засіданні 12.05.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 09.06.2025.
16.05.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
26.05.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування листів.
У підготовчому засіданні 09.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.06.2025.
30.06.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У підготовчому засіданні 30.06.2025 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2025.
В судовому засіданні 24.07.2025 на стадії оголошення рішення, суд протокольної ухвалою постановив ухвалу про оголошення перерви до 07.08.2025.
25.07.2025 до Господарського суду міста Києва від представника надійшла заява про надання доступу до запису судового засідання.
В судове засідання 07.08.2025 з'явилися представники сторін.
У судовому засіданні 07.08.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У період з 13.12.2023 по 05.01.2024 начальником відділу Державної аудиторської служби України Оленою Власенко на підставі направлення від 12.12.2023 № 1658-НК, виданого Головою Державної аудиторської служби України Басалаєвою А.В., здійснено збір інформації в Національному ботанічному саду в рамках проведення державного фінансового аудиту виконання Національною академією наук України бюджетних програм за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2023 року. За результатами проведення збору інформації Держаудитслужбою складено довідку від 10.01.2024 №000300-20/1-і
09.01.2025 о 10:00 на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:05 год. на офіційній сторінці Держаудитслужби в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:10 на офіційній сторінці в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 було розміщено публікацію під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_8" наступного змісту:
"Під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязівській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати ботсад. 6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн.
Варто зазначити, що Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка входить до природно-заповідного фонду України, є об'єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. Законом "Про природно-заповідний фонд України" (стаття 16) забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов'язаних з його функціонуванням. Нагадаємо, що Національна академія наук України передала приватним забудовникам у Києві 116 га державної землі. Станом на кінець 2023 року в активах НАНУ перебувало 458 земельних ділянок, залишковою вартістю 73,2 млрд грн.".
За твердження позивача інформація, що міститься у вищевказаній публікації є недостовірною та такою, що шкодить діловій репутації Національного ботанічного саду в наступних фразах: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязівській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди"; "6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду"; "Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн".
З метою досудового врегулювання спору Національним ботанічним садом було направлено до Державної аудиторської служби України лист-звернення від 30 січня 2025 року вих. № 112/14-60 щодо спростування недостовірної інформації, викладеної у публікації під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_8", а також запит про надання інформації від 30 січня 2025 року вих. № 112/14-59 для підтвердження авторства публікації (копії листів з доказами направлення і вручення додаються).
Листом від 05 лютого 2025 року № 000300-14/1579-2025 Державна аудиторська служба України повідомила, що зміст публікації сформовано на підставі довідки від 10 січня 2024 року № 000300-20/1-і, складеної за результатами проведеного збору інформації в рамках державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм НАН України, та опубліковано відповідно до пункту 29 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1017. У разі незгоди з прийнятим рішенням Держаудитслужби запропоновано оскаржити його відповідно до вимог чинного законодавства.
У зв'язку з наведеним позивач просить визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України інформацію, розміщену Державною аудиторською службою України 09.01.2025 о 10:00 на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, а також 09.01.2025 о 10:05 на офіційній сторінці Державної аудиторської служби України в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та 09.01.2025 о 10:10 в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, в наступних фразах: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязівській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди"; "6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду"; "Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн", а також зобов'язати Державну аудиторську службу України не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду в даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії у спосіб, ідентичний способу її поширення та видалити недостовірну інформацію.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 4 Закону України "Про інформацію" передбачено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (стаття 7 Закону України "Про інформацію").
Згідно із статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Стаття 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації, повинен забезпечуватись баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
При цьому статтею 91 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно із частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Отже, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 Цивільного кодексу України).
Статтею 277 Цивільного кодексу України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
У відповідності до статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, спірна інформація була поширена відповідачем на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, на офіційній сторінці Держаудитслужби в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та на офіційній сторінці в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7.
Згідно зі статті 1 Закону України "Про телекомунікації" Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже інформація, яка поширюються через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відтак є засобом масової інформації.
Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту розповсюдження ним інформації на вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, на сторінці Держаудитслужби в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та на сторінці в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7.
Тобто не заперечує факту поширення інформації, яка є предметом даного розгляду, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом розміщення в інтернет-мережі.
ЄСПЛ вказує на те, що Інтернет, як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, а тому ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси.
При розгляді справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, - з одного боку (приватний інтерес), а з іншого - недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес).
Таким чином, розглядаючи вказані спори, суд зобов'язаний виважено підійти до необхідності обмеження свободи вираження поглядів та ретельно обґрунтувати прийняте рішення щодо наявності в інформації, яка визнається недостовірною, ознак реального завдання шкоди репутації та порушення прав інших осіб.
Статтею 30 Закону України "Про інформацію" встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина перша). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина друга). Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина третя).
У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Стаття 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення.
Таким чином, гарантії статі 10 цієї Конвенції поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Справа ЄСПЛ "Торгіерсон проти Ісландії" від 25.06.1992). Незважаючи на існування фактів, які може бути доведено, правдивість оціночних суджень неможливо довести (Справа ЄСПЛ "Лінгенс проти Австрії"). Окрім того, свобода журналістських висловлювань також припускає певний ступінь перебільшення чи навіть провокацій. (Справа ЄСПЛ "Прагер и Обершлік проти Австрії" від 26.04.1995).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі "Бразільє проти Франції" від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ "Патурель проти Франції" від 22.12.2005, "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02.06.2016).
Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).
Таким чином, з наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов'язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Отже, виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації, шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі Інтернет з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.
Суд зазначає, що оціночні поняття мають певний набір позитивних рис, зокрема вони є динамічними, що є вкрай необхідним для вчасного та оперативного нормативно-правового регулювання суспільних відносин. Оціночне поняття забезпечує можливість індивідуального регулювання законодавства, дозволяє враховувати всю специфіку соціального управління, надає суб'єктам правових відносин можливості вибору найбільш оптимального варіанту поведінки.
Таким чином, оціночні поняття, на основі яких формується оцінне судження в судовому правозастосуванні, характеризуються рядом особливостей: з логічної сторони їм властиві відома невизначеність і незавершеність змісту, формально невизначений характер; з юридичного боку істотно те, що зміст оціночного поняття встановлюється безпосередньо суб'єктом застосування права, що сприяє свободі розсуду в процесі формування оцінного судження; з змістовної сторони - пряма залежність від рівня правосвідомості особи, яка здійснює дане судження Практика Європейського Суду в рішенні від 29 березня 2005 року у справі "Українська прес-група проти України" зазначила про те, що висловлювання може бути перебільшеним, якщо відсутня будь-яка фактична база. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод
У рішенні від 10 серпня 2006 року у справі "Ляшко проти України" (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній відповідачем інформації.
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_8", оприлюднена на офіційному веб сайті Держаудитслужби, ґрунтується на результатах державного фінансового аудиту, проведеного в Національній академії наук України відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 10.08.2004 № 1017, збору інформації в Ботанічному саду як підвідомчій установі, а також договору б/н від 05.10.2018, укладеного між керівництвом Ботанічного саду та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент", численних додаткових угод до нього, які свідчать про фактичну передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" прав на будівництво житлових та нежитлових об'єктів на території природоохоронного об'єкта - ботанічного саду. При цьому вказує, що оприлюднена інформація є достовірною, підтверджена офіційними документами, має суспільне значення та оприлюднена в межах законних повноважень державного органу фінансового контролю, закріплених Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", Законом України "Про інформацію" та Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Також за твердженнями відповідача позивачем не надано жодного документа, який підтверджував би, що поширена інформацію призвела до негативних наслідків чи завдала шкоди позивачеві, зі змісту поширеної інформації не вбачається, що така інформація ганьбить честь, гідність позивача чи завдає шкоди його діловій репутації.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Державної аудиторської служби України від 10.01.2024 № 000300-20/1-і збору інформації в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України в рамках проведення державного фінансового аудиту виконання Національною академією наук України бюджетних програм за період з 01.01.2020 по 30.09.2023, відповідно до витягу з протоколу засідання науково-технічної наради при дирекції Національному ботанічному саду від 05.10.2018 № 4, Ботанічним садом було ухвалено рішення про погодження будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" п'ятиповерхової адміністративної будівлі в межах фундаментів теплиць за умови ремонту корпусу № 1, адміністративного корпусу, гуртожитку, реконструкції доріг, комунікацій, експозицій "Формовий сад" та надання житла для співробітників- науковців, які понад 10 років стоять у черзі на житло, та покладено обов'язки з дотримання природоохоронних зобов'язань на заступника директора НБС з ландшафтного будівництва Шумика М.І.
05.10.2018 між Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України (сторона-1/Ботанічний сад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" (сторона-2) укладено договір предметом якого визначено зобов'язання та права сторін по проектуванню об'єктів, реконструкції об'єктів на земельній ділянці загальною площею 129,8607 га з кадастровим номером 8000000000:82:102:0060, що розташована по вулиці Тимірязєвська, 1 у Печерському районі м. Києва.
В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, яким внесено зміни та доповнення до договору від 05.10.2018.
За умовами цього договору об'єктами визначено нежитлові та/або житлові будівлі (споруди, будинки тощо), інженерні споруди та/або мережі, що розташовані на Земельній ділянці, що визначені у додатку № 1.
Реконструкцією об'єктів визначено як перебудова існуючих нежитлових та/або житлових будівель (споруд, будинків, тощо), інженерних споруд та/або мереж, що розташовані на Земельній ділянці за адресою вулиця Тимірязєвська, 1 у Печерському районі міста Києва з метою підвищення ефективності їх використання, проживання, експлуатації та надання послуг, зміни загальної та/або жилої та/або основної та/або допоміжної площі тощо, що передбачає зокрема, але не обмежуючись: реконструкцію об'єктів, знесення старих та/або будівництво об'єктів; зміну габаритів, технічних показників, геометричних розмірів, функціонального призначення, зміну техніко-економічних показників, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, вбудови, розширення, розбирання, демонтаж, збирання, будівництво, реконструкція, переоснащення будинків, будівель і споруд, інженерних споруд та мереж тощо.
Згідно з пунктом 3.3.6 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" в разі необхідності сплачує Ботанічному саду грошові кошти в якості компенсації витрат для реалізації даного договору (в тому числі плати за земельну ділянку, комунальні витрати, платежі за отримання вихідних даних тощо), розмір яких письмово погоджується сторонами.
За розділом 5 договору від 05.10.2018 сторони погодили, що після завершення реконструкції та введення кожного окремого об'єкта в експлуатацію Ботанічнй сад гарантовано отримує майнові права (власність) на таку кількість квадратних метрів загальної площі у кожному з реконструйованих об'єктів, зазначених у додатку 1 до цього договору, загальна вартість яких на дату передачі не може бути меншою ніж ринкова вартість кожного такого об'єкту до реконструкції, що визначена відповідно до законодавства на дату укладання цього договору (пункт 5.1.1. договору).
Крім того за пунктом 5.1.2. цього договору Ботанічний сад гарантовано отримує у власність, крім частки, що визначена у пункті 5.1.1. цього договору, реконструйовану будівлю фонду насінництва, основні характеристики якого визначаються додатковою угодою до цього Договору.
Також, пунктом 5.1.3. договору обумовлено можливість передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" Ботанічному сад в рахунок частки, що визначена в пункті 5.1.1. договору, за відповідним клопотанням органу управління та за умови наявності у Ботанічного саду, визначених законодавством підстав, житлові приміщення (квартири) та/або майнові права на житлові приміщення (квартири) в інших районах міста Києва. При цьому перелік та характеристики квартир, що передаються за цим договором визначається сторонами у відповідній Додатковій угоді до цього Договору.
Своє чергою, згідно з пунктом 5.1.4. договору Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" за проведення реконструкції та виконання функцій замовника отримує майнові права, а після закінчення реконструкції об'єктів, право власності на всі площі об'єктів, крім площ, визначених в пунктах 5.1.1., 5.1.2. цього договору.
За пунктом 7.2. договору від 05.10.2018 сторони стверджують, що при реалізації даного договору право постійного землекористування на земельну ділянку залишається за Ботанічним садом, Земельна ділянка не є вкладом Ботанічного саду у діяльність по реалізації даного договору і укладення даного договору не припиняє права Ботанічного саду на земельну ділянку, що може бути здійснено лише у встановленому законодавством порядку.
За умовами додаткової угоди № 1 від 06.03.2019 до договору сторони домовились доповнити пункт 5.1.3. договору наступною умовою, що "Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" в рахунок частки, що належить Ботанічному саду може виконувати ремонтні та інші роботи за завданням Ботанічного саду, яке оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, та/або придбати за власні кошти та передати Ботанічному саду обладнання, матеріали тощо. Перелік обладнання, матеріалів їх вартість та терміни придбання визначаються у Додаткових угодах до цього Договору".
За пунктом 1.2. додаткової угоди № 1 Ботанічний сад в рахунок частки майна, що їй належить згідно договору, замовив Товариству виконати роботи з благоустрою території центрального входу Ботанічного саду за адресою: вулиця Тимірязєвська, 1 в Печерському районі міста Києва (розбирання асфальтобетонного покриття та укладання тротуарної плитки) за договірною ціною на суму 335,5 тис. гри., яка включається у вартість частки приміщень об'єкта, що підлягають передачі Ботанічному саду за договором шляхом її зменшення на визначену суму.
Роботи за додатковою угодою № 1 були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" у серпні 2019 року, що підтверджується Актом приймання-виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних сторонами 06.08.2019.
За умовами додаткової угоди від 03.06.2019 № 2 до договору задля утримання в належному стані об'єктів розташованих на земельній ділянці, які підлягають та/або можуть підлягати реконструкції на умовах, визначених договором, керуючись пунктом 5.1.3., сторона-1, в рахунок частки, що належить Ботанічному саду згідно з договором від 05.10.2018, замовив Товариству з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" ґрунт (торф та субстрат) вартістю 171,18 тис. гривень.
Водночас, видаткова накладна або акт приймання-передачі робіт за додатковою угодою № 2, документи щодо оприбуткування та використання торфу та субстрату до збору інформації не надано.
Відповідно до умов додаткової угоди від 03.03.2020 №3 до договору з метою проведення обстеження фахівцями Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" технічного стану будівлі лабораторного корпусу № 1 НБС у зв'язку з проведенням ремонту, керуючись пунктом 5.1.3., сторона-1, в рахунок частки, що належить Ботанічному саду згідно з договором від 05.10.2018, замовив Товариству з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" роботи з обстеження технічного стану будівлі лабораторного корпусу № 1, вартістю 84,882 тис. гривень.
Водночас, акт приймання-передачі робіт за додатковою угодою №3 або інші документи, що підтверджують проведення Товариством таких робіт до збору інформації не надано.
За умовами додаткової угоди від 29.09.2020 б/п до договору, керуючись пунктом 5.1.3., сторона-1, в рахунок частки, що належить Ботанічному саду згідно з договором, замовив Товариству з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" цибулини тюльпанів у кількості 9500 шт. на суму 68,97 тис. гри, які Ботанічний сад отримав 05.10.2018 відповідно до Акту приймання- передачі.
Умовами додаткової угоди від 27.10.2020 до договору від 05.10.2018 на підставі пункту 3.6.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" бере на себе зобов'язання здійснити оплату на користь Ботанічного саду грошову суму у розмірі 500,0 тис. гри, як компенсацію майбутніх платежів, обов'язок сплати яких виникає у сторони-1 на підставі чинного законодавства та зобов'язань взятих на себе за договором, у тому числі, але не виключно, по утриманню земельної ділянки або її частини, комунальних, а також інших витрат, в тому числі, але не виключно, земельного податку, а також інших платежів.
Відповідно до виписки по рахунку Національного ботанічного саду № НОМЕР_1 , відкритого в Держказначействі 18.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" на підставі додаткової угоди від 03.11.2020 здійснив платіж на користь Ботанічного саду у розмірі 500,0 тис гривень.
За умовами додаткової угоди від 03.11.2020 б/н до договору від 05.10.2018, керуючись пунктом 3.6.1. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" бере на себе зобов'язання здійснити оплату на користь НБС грошову суму у розмірі 1000,0 тис. грн, як компенсацію майбутніх платежів, обов'язок сплати яких виникає у Сторони 1 на підставі чинного законодавства та зобов'язань взятих на себе за договором, у тому числі, але не виключно, по утриманню земельної ділянки або її частини, комунальних, а також інших витрат, в тому числі, але не виключно, земельного податку, а також інших платежів.
Згідно з випискою по рахунку НБС № НОМЕР_1 , відкритого в Держказначействі, 26.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" на підставі додаткової угоди від 03.11.2020 здійснив платіж на користь Ботанічного саду у розмірі 500,0 тис гривень.
Також, згідно з випискою по рахунку Національного ботанічного саду № НОМЕР_1 , відкритого в Держказначействі, 18.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" на підставі додаткової угоди від 03.11.2020 здійснив платіж на користь Ботанічного саду у розмірі 500,0 тис гривень.
Умовами додаткової угоди від 18.12.2020 до договору на підставі пункту 3.6.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" бере на себе зобов'язання здійснити оплату на користь НБС грошову суму у розмірі 1000,0 тис. грн, як компенсацію майбутніх платежів, обов'язок сплати яких виникає у сторони-1 на підставі чинного законодавства та зобов'язань взятих на себе за договором, у тому числі, але не виключно, по утриманню земельної ділянки або її частини, комунальних, а також інших витрат, в тому числі, але не виключно, земельного податку, а також інших платежів.
Згідно з випискою по рахунку Національного ботанічного саду № НОМЕР_1 , відкритого в Держказначействі, 30.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" на підставі додаткової угоди від 18.12.2020 здійснено платіж на користь Ботанічного саду у розмірі 500,0 тис гривень.
Отримані Ботанічним садом надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" коштів на загальну суму 2000,0 тис. грн включено Національним ботанічним садом до спеціального фонду бюджету, як надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.
Також, відповідно до додаткової угоди від 05.10.2022 б/н до договору, з метою повірки приладу обліку теплової енергії , керуючись пунктом 5.1.3. договору, Національним ботанічним садом, в рахунок частки, що належить Ботанічному саду згідно з договором від 05.10.2018, замовив Товариству з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент" придбати роботи з повірки приладу обліку тепла на загальну суму 30,05 тис. грн, які прийняті Ботанічним садом 01.11.2022 відповідно до Акту приймання- передачі.
Дослідженням використання Ботанічним садом коштів на загальну суму 2000,0 млн грн, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент", встановлено, що згідно з виписками по рахунку НБС № НОМЕР_2 , відкритого в Держказначействі, кошти спрямовано на оплату послуг водопостачання і водовідведення у розмірі 30,5 тис. грн, за електроенергію у розмірі 271,36 тис. грн та на виплату заробітної плати за грудень у розмірі 1681,57 тис. грн та на сплату ССВ у розмірі 16,57 тис. гривень. При цьому, за рахунок коштів, отриманих за договором від 05.10.2018виплачена заробітна плата і працівникам Національного ботанічного саду, які утримуються за рахунок загального фонду бюджету загалом на суму 1 131,7 тис. грн.
Таким чином, інформація наведена у публікації під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_8", розміщеній на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:05 год. на офіційній сторінці Держаудитслужби в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:10 на офіційній сторінці в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідає висновкам, викладеним на сторінках 28-43 Довідки Державної аудиторської служби України від 10.01.2024 № 000300-20/1-і збору інформації в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України в рамках проведення державного фінансового аудиту виконання Національною академією наук України бюджетних програм за період з 01.01.2020 по 30.09.2023.
Таким чином, у спірній статті фактично висвітлено узагальнення результатів проведеного державного фінансового аудиту діяльності Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України. При цьому, в ході розгляду справи доводи позивача стосовно спотворення у статті змісту Довідки від 10.01.2024 № 000300-20/1-і свого підтвердження не знайшли.
Суд зазначає, що за змістом пункту 3 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 252 (надалі - Порядок), державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання (далі - аудит) - це вид державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі стану справ щодо законного та ефективного використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб'єктів господарювання.
У пункті 6 Порядку одним із етапів процесу аудиту є звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання (далі - протокол узгодження), формування, підписання та подання звіту об'єкту аудиту.
Згідно з пунктом 7 Порядку під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідної інформації) такими способами: за письмовим запитом органу Держаудитслужби; державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації (зокрема зустрічних звірок) у такий спосіб відображаються в довідці, яка підписується державним аудитором та керівником учасника аудиту або його заступником.
При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 803-р "Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади", серед заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади визначено такий: оприлюднення результатів державного фінансового контролю, що проводиться Держаудитслужбою, включаючи звіти про здійснені заходи державного фінансового контролю (аудиторські звіти), а також розміщення такої інформації, планів роботи на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Отже, в рамках даної справи відповідач намагається спростувати висновки, викладені контролюючим органом за результатом аналізу та перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання. Проте, суд зазначає, що певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки (в даному випадку - Довідці) не суперечить чинному законодавству. Такі твердження можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки.
В свою чергу, в межах цієї справи суд не може надавати оцінку дотриманню фахівцями Держаудитслужби вимог законодавчих приписів під час проведення контрольного заходу, оскільки такі обставини є предметом публічно-правового спору між підконтрольною установою та органом державного фінансового контролю та виходять за межі спору цивільно-правового, який є предметом цього позову.
Водночас судом встановлено, що відповідачем на надано належних та допустимих доказів в підтвердження стверджень викладених у фразі: "Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн", щодо отримання позивачем готівки. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем визнано, що твердження про "готівку" є стилістичним узагальненням, Держаудитслужба у публікації не використовувала термін "готівкові кошти" як юридичну категорію, а лише зазначила факт отримання коштів, не вказуючи їх форми.
Таким чином, суд дійшов висновку, що інформація викладена у фразі: "Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн" не відповідає дійсності.
Окрім того, судом встановлено, що інформація викладена у фразі: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; не відповідає дійсності" також не відповідає дійсності, оскільки відповідно за пунктом 7.2. договору від 05.10.2018, укладеного між Національним ботанічним садом імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСМ-Девелопмент", сторони стверджують, що при реалізації даного договору право постійного землекористування на земельну ділянку залишається за Ботанічним садом, Земельна ділянка не є вкладом Ботанічного саду у діяльність по реалізації даного договору і укладення даного договору не припиняє права Ботанічного саду на земельну ділянку, що може бути здійснено лише у встановленому законодавством порядку.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів у їх сукупності, керуючись сталою практикою Верховного Суду та нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України інформацію, розміщену Державною аудиторською службою України ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:00 на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:05 на офіційній сторінці Державної аудиторської служби України в Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:10 в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, в наступних фразах: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн".
3. Зобов'язати Державну аудиторську службу України не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду в даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України:
- яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:00 на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації (статті) під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8", шляхом розміщення в мережі Інтернет, а саме у тому ж розділі вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_2, де було розміщено спірну публікацію (статтю), спростування під назвою: "Спростування як недостовірної інформації щодо Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України", з повним текстом вступної та резолютивної частини судового рішення у цій справі (без права його видалення), не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу;
- яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:05 на сторінці Державної аудиторської служби України в соціальній мережі Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом розміщення в мережі Інтернет, а саме на сторінці Державної аудиторської служби України в соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування під назвою: "Спростування як недостовірної інформації щодо Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України", з повним текстом вступної та резолютивної частини судового рішення у цій справі (без права його видалення), не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу;
- яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:10 на сторінці Державної аудиторської служби України в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення в мережі Інтернет, а саме на сторінці Державної аудиторської служби України в месенджері Telegram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 спростування під назвою: "Спростування як недостовірної інформації щодо Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України", з повним текстом вступної та резолютивної частини судового рішення у цій справі (без права його видалення), не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу.
4. Зобов'язати Державну аудиторську службу України не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду в даній справі законної сили видалити недостовірну інформацію про Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України:
яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:00 на офіційному вебсайті Державної аудиторської служби України: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації (статті) під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8";
яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:05 на сторінці Державної аудиторської служби України в соціальній мережі Facebook: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:10 на сторінці Державної аудиторської служби України в месенджері Telegram: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9.
5. Стягнути з Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, ідентифікаційний код 40165856) на користь Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної Академії Наук України (01014, місто Київ, вулиця Садово-Ботанічна, будинок 1, ідентифікаційний код 05417228) судовий збір в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
6. В іншій частині позову відмовити.
7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 18.08.2025
Суддя Н.Плотницька