ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2025Справа №910/5268/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд"
про стягнення боргу у розмірі 22 410,52 грн,
У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" про стягнення боргу у розмірі 22 410,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Київгаз" вказує, що в порушення Договору розподілу природного газу №232477 та Кодексу газорозподільних систем Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" пропущено строк чергової повірки лічильника газу G-16 та обчислювача (коректора) об'єму природного газу "ВЕГА 2.01" зав.№4278, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованого об'єму природного газу за розрахунковий період з 07:00 год. 05.07.2020 по 07:00 год. 17.07.2020 (включно), який склав 6 001,92 куб.м. на загальну суму 22 410,52 грн (з ПДВ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкрито провадження у справі №910/5268/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Оскільки відповідачем не було виконано свого обов'язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 06.05.2025 була надіслана відповідачу 07.05.2025 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31/27), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №0610251085342 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 15.05.2025 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 13.05.2025 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 06.05.2025 є такою, що вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" 13.05.2025.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/5268/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" вправі було подати відзив на позов у строк до 02.06.2025 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Акціонерного товариства "Київгаз" є оператором газорозподільних систем та здійснює діяльність на відповідному ринку з надання послуг розподілу на підставі виданої ліцензії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 затверджено типовий договір розподілу природного газу.
Згідно заяви-приєднання №232477 між Акціонерним товариства "Київгаз" (далі - Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" (надалі - споживач) було укладено договір розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) (надалі - Договір) по об'єкту газопостачання за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31-27. Комерційний вузол обліку газу обладнаний лічильниками газу G6-16-40 DELTA №3400541565 та №3400541565 G-16. Споживачу, як суб'єкту ринку природного газу присвоєний персональний ЕІС-код 56XO0001544RR007.
Відповідно до п. 1.1. Договору цей типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з п. 1.2. Договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Пунктом 1.3. Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктами 2.1.-2.2. Договору передбачено, що за цим Договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Відповідно до п. 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Згідно заяви-приєднання №232477 на об'єкті споживача встановлено газове обладнання - ГСП Котел "VIESSMANN "VTODENS 200-W" (2 шт.), номінальною потужністю - 10,42 м3/год.
Договір розподілу є діючим, газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача не припинялось (згідно абзацу третього пункту 7 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ), акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) не складався.
17.07.2020 був складений Акт №Х-17.07/2 перевірки вузла обліку газу, який підписаний оператором ГРМ та споживачем, про те, що проведено обстеження вузла обліку природного газу (надалі - ВОГ), лічильник №3400541565 G-16, клас точності - 1, дата повірки - 04.07.2018, дата чергової повірки - 04.07.2020; Коректор (обчислювач природного газу) ВЕГА 2.01 № 4578 остання повірка - 04.07.2018, дата чергової повірки - 04.07.2020.
У зв'язку з пропущенням строку періодичної повірки ЗВТ оператором ГРМ, за участю споживача, на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31/27, було складено акт про порушення №288 від 17.07.2020.
Вказаним актом позивачем було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем (порушення), а саме: позаштатний режим роботи ВОГ в зв'язку з вичерпаним терміном повірки ЗВТ.
Протоколом №15/13-08/288 засідання постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення від 13.08.2020 члени комісії вирішили акт про порушення №288 від 17.07.2020 задовольнити в повному обсязі.
15.09.2020 було складено Акт-розрахунок №15/13-08/288 компенсації необлікованого об'єму природного газу відповідно до п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газогорозподільних систем, відповідно до якого розмір компенсації вартості необлікового об'єму природного газу Кодексу ГРМ становить 22 410,25 грн з ПДВ.
З розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, який є додатком №1 до Акту-розрахунок №15/13-08/288, вбачається, що з 07:00 год. 05.07.2020 по 07:00 год. 17.07.2020 відповідачем спожито 6 001,92 м3 необлікованого газу.
На підставі затвердженого акту-розрахунку №15/13-08/288 відповідачу був виставлений рахунок на оплату №15/1308/288 від 15.09.2020 на загальну суму 22 410,25 грн з ПДВ.
Згідно з приписами пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Як зазначає позивач, рахунок на оплату №15/1308/288 від 15.09.2020 був направлений на адресу відповідача поштовим відправленням із супровідним листом вих. №2675/20 від 28.09.2020, відповідачем сплачений не був.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем в порушення Договору розподілу природного газу №232477 та Кодексу газорозподільних систем Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" пропущено строк чергової повірки лічильника газу G-16 та обчислювача (коректора) об'єму природного газу "ВЕГА 2.01" зав.№4278, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованого об'єму природного газу за розрахунковий період з 07:00 год. 05.07.2020 по 07:00 год. 17.07.2020 (включно), який склав 6 001,92 куб.м. на загальну суму 22 410,52 грн (з ПДВ).
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором розподілу природного газу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ) порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу" приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".
Власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу (п. 1, п. 5 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ).
У п. 1 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок
Пунктом 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ визначено, що для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;
3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
Пунктом 8 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов'язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.
Пунктом 41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 13.10.2016, визначено, що для лічильників газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) передбачено міжповірочний інтервал тривалістю 2 і 8 років. При цьому, згідно примітки 7 даного нормативного акту для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.
Керуючись наведеним, з урахуванням міжповірочного терміну та дотримання строків звернення відповідача щодо проведення чергової повірки, останній зобов'язаний був звернутися із відповідним письмовим повідомленням до позивача не пізніше десяти робочих днів до дати закінчення терміну повірки таких законодавчо регульованих ЗВТ.
Як зазначає позивач, що також не спростовано відповідачем, останній не звернувся до оператора ГРМ з письмовим повідомлення у встановленні строки із письмовим повідомленням щодо проведення чергової повірки.
17.07.2020 за результатами перевірки комерційного ВОГ на об'єкті споживача було встановлено пропущення строків чергової повірки газу G-16, а саме: лічильник №3400541565 G-16, клас точності - 1, дата повірки - 04.07.2018, дата чергової повірки - 04.07.2020; Коректор (обчислювач природного газу) ВЕГА 2.01 № 4578 остання повірка - 04.07.2018, дата чергової повірки - 04.07.2020, що підтверджується Актом №Х-17.07/2 перевірки вузла обліку газу та Акт про порушення №288 від 17.07.2020, які підписані оператором ГРМ та споживачем.
Згідно пп. 4 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу (п. 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ).
Так, у пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначений порядок визначення необлікованих об'ємів природного газу споживачу, що не є побутовим, у разі виявлення пропущення строку періодичної повірки лічильника природного газу.
Відповідно до пункту 4.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Тобто законодавець не ставить у залежність здійснення перерахунку об'єму переданого (прийнятого) газу від результатів повірки засобів обліку природного газу, оскільки, сам факт пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою, з вини споживача, вже є окремим порушенням норм Кодексу ГРМ.
Пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ містить вказівку на те, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Згідно з п. 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, Акт про порушення №288 від 17.07.2020 у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 13.08.2020 розглянуто та задоволено постійною діючою комісією з розгляду Актів про порушення, у зв'язку з чим складено Протокол №15/13-08/288.
Відповідно до пп. 1 п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Перевіривши наявний у матеріалах справи Акт-розрахунок №15/13-08/288 від 15.09.2020, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно та згідно положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу рахунку на оплату №15/13-08/288 від 15.09.2020 із супровідним листом №2675/20 від 28.09.2020, однак вказані документи були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" разом із позовною заявою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0110315533635, накладною відділення поштового зв'язку №0110315533635 від 25.04.2025 та фіскальним чеком №0110315533635 від 25.04.2025.
Враховуючи положення норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та відсутність доказів оскарження відповідачем обставин порушення та/або нарахування обсягу необлікованого об'єму природного газу, а також з урахуванням направлення позивачем відповідачу разом із позовом рахунку на оплату №15/13-08/288 від 15.09.2020 із супровідним листом №2675/20 від 28.09.2020, в якому Акціонерне товариство "Київгаз" просило відповідача оплатити вказаний рахунок, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду даного спору відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наявного боргу у розмірі 22 410,52 грн.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Доказів сплати боргу у розмірі 22 410,52 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Акціонерним товариством "Київгаз" у розмірі 22 410,52 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" за необлікований об'єм природного газу за розрахунковий період з 07:00 год. 05.07.2020 по 07:00 год. 17.07.2020 (включно), який склав 6 001,92 куб.м. на загальну суму 22 410,52 грн (з ПДВ) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовна вимога Акціонерного товариства "Київгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" про стягнення 22 410,52 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу між сторонами судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Акціонерним товариством "Укрпошта" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" коштів у розмірі 22 410,52 грн, за розгляд якої підлягає сплаті судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Акціонерне товариство "Київгаз" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).
В той же час, Акціонерне товариство "Київгаз" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" коштів у розмірі 22 410,52 грн сплатило судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2720 від 17.04.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 605,60 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/5268/25 та може бути повернутий з державного бюджету за клопотанням особи, яка його сплатила - Акціонерного товариства "Київгаз".
Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 2 422,40 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Гранд" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31/27; ідентифікаційний код 41148999) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4Б; ідентифікаційний код 03346331) борг у розмірі 22 410 (двадцять дві тисячі чотириста десять) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко