майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1028/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К.,
розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
про відстрочення сплати судового збору у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
до Житомирської міської ради
про стягнення 283 480,00 грн
Фізична особа-підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Житомирської міської ради 283 480,00 грн компенсації за втрачений транспортний засіб.
Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", до ухвалення Господарським судом Житомирської області судового рішення у справі.
Обґрунтовуючи подане клопотання позивач вказав, що 04.06.2025 його призвано на військову службу за призовом під час мобілізації за особливий період та призначено у бойовий підрозділ, який тривалий час виконує бойові завдання у Луганській та Донецькій областях, на посаду оператора відділення радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, ВОС-545542А, у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір.
Також вказав, що розмір судового збору перевищує 5% річного сукупного доходу позивача - фізичної особи за попередній 2024 рік, який у відповідності до ст. 177 Податкового кодексу України склав 12 000,00 грн.
Розглядаючи подане клопотання суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання відстрочення сплати судового збору врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для відстрочення є вичерпним.
З наведеного також вбачається, що відстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).
Крім того, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
До того ж Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі N 921/2/21 (921/463/22), від 17.07.2023 у справі N 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі N 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі N 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі N 922/1775/19).
Стосовно застосування критеріїв, наведених в п. 1 ч. 1 вказаної статті Закону, у даній справі суд зауважує, що позивачем до позову надано лише податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, згідно з якою загальна сума річного доходу ФОП Петрова Євгенія Леонідовича склала 12000,00 грн.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших доходів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, а також документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.
Таким чином, враховуючи наведене, суд, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, що підлягає сплаті позивачем, як заявлено у клопотанні, оскільки надані до суду докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків лише відображає інформацію про доходи особи як ФОПа, однак не свідчить про скрутне фінансове становище заявника та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подачу позову у цій справі.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду як фізична особа-підприємець, а не як фізична особа, положення ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в частині надання можливості відстрочення сплати судового збору йому як військовослужбовцю у даному випадку не підлягають застосуванню.
За таких обставин, вищенаведене клопотання ФОП Петрова Євгенія Леонідовича про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Суддя Давидюк В.К.
1 - в справу
2 - заявнику (через електронний кабінет).