вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3388/24
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Семенова Володимира Миколайовича, м. Кривий Ріг
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 510,10 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн., пені у розмірі 4 926,82 грн., 3% річних у розмірі 4045,91 грн., інфляційної складової у розмірі 12 499,30 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Семенова Володимира Миколайовича про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 510,10 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн., пені у розмірі 4 926,82 грн., 3% річних у розмірі 4 045,91 грн., інфляційної складової у розмірі 12 499,30 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3388/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Семенов Володимир Миколайович є власником нежитлового приміщення магазину № 4 загальною площею 212,8 кв.м., що знаходиться на першому поверсі 3-поверхового житлового будинку № 7 по вул. Уфимська в місті Кривому Розі.
Позивач вказав, що AT “Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні приписів Закону України “Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу.
За твердженням позивача, AT "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Позивач повідомив, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Уфимська, буд. 7, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги відповідно до ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги».
За таких обставин, за твердженням позивача, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (надалі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Семеновим Володимиром Миколайовичем (надалі - споживач) фактично був укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який у виконавця обліковується за реквізитами № 3243/жб від 01.11.2021 (надалі - Типовий договір).
Відповідно до п. 5 Типового договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішнобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 30 Типового договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з 01 листопада 2021 року по 31 березня 2024 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 90 510,10 грн., а також надав послуги з абонентського обслуговування у розмірі 451,45 грн.
Позивач вказав, що засобами поштового зв'язку направляв акти передачі - прийняття теплової енергії та відповідні рахунки на оплату разом із супровідними листами на адресу споживача.
Пунктом 34 Типового договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати послуг з абонентського обслуговування, а також з оплати поставленої теплової енергії є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив поставлену позивачем теплову енергію у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Фізичної особи-підприємця Семенова Володимира Миколайовича утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" за спожиту теплову енергію у розмірі 90 510,10 грн., а також з оплати послуг з абонентського обслуговування у розмірі 451,45 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 4 926,82 грн., 3% річних у розмірі 4 045,91 грн. та інфляційну складову у розмірі 12 499,30 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 3243/жб від 01.11.2021 у розмірі 90 510,10 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн., пені у розмірі 4 926,82 грн., 3% річних у розмірі 4 045,91 грн., інфляційної складової у розмірі 12 499,30 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (який обсяг теплової енергії був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була оплачена поставлена теплова енергія, у якому обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Семенов Володимир Миколайович є власником нежитлового приміщення магазину № 4 загальною площею 212,8 кв.м., що знаходиться на першому поверсі 3-поверхового житлового будинку № 7 по вул. Уфимська в місті Кривому Розі.
AT “Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні приписів Закону України “Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу.
Згідно із ст. 16 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.ст. 12, 14 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Передбачена можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.
Якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги відповідно до ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги».
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ “Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830.
AT "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Уфимська, буд. 7, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги відповідно до ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги».
За таких обставин, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (надалі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Семеновим Володимиром Миколайовичем (надалі - споживач) фактично був укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який у виконавця обліковується за реквізитами №3243/жб від 01.11.2021 (надалі - Типовий договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Пунктом 51 Типового договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 3 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно з п. 52 Типового договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Так, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-якою із сторін Типового договору про відмову від цього договору. А отже, Типовий договір від 01.11.2021 був чинним протягом спірного періоду.
Відповідно до п. 5 Типового договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішнобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно з п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (надалі - Методика розподілу).
Пунктом 30 Типового договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Пунктом 31 Типового договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/3020/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, у період з 01 листопада 2021 року по 31 березня 2024 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 90 510,10 грн., а також надав послуги з абонентського обслуговування у розмірі 451,45 грн.
Позивач засобами поштового зв'язку направляв акти передачі - прийняття теплової енергії та відповідні рахунки на оплату разом із супровідними листами на адресу споживача.
Пунктом 32 Типового договору встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 34 Типового договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати послуг з абонентського обслуговування, а також з оплати теплової енергії, поставленої:
- у листопаді 2021 року настав 31.12.2021;
- у грудні 2021 року настав 31.01.2022;
- у січні 2022 року настав 28.02.2022;
- у лютому 2022 року настав 31.03.2022;
- у березні 2022 року настав 02.05.2022;
- у листопаді 2022 року настав 02.01.2023;
- у грудні 2022 року настав 31.01.2023;
- у січні 2023 року настав 28.02.2023;
- у лютому 2023 року настав 31.03.2023;
- у березні 2023 року настав 01.05.2023;
- у листопаді 2023 року настав 01.01.2024;
- у грудні 2023 року настав 31.01.2024;
- у січні 2024 року настав 29.02.2024;
- у лютому 2024 року настав 01.04.2024;
- у березні 2024 року настав 30.04.2024.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив поставлену позивачем теплову енергію у встановлені строки.
За таких обставин, у Фізичної особи-підприємця Семенова Володимира Миколайовича утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" за спожиту теплову енергію у розмірі 90 510,10 грн., а також з оплати послуг з абонентського обслуговування у розмірі 451,45 грн.
А отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 510,10 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн. - є обґрунтованими.
Відповідно до п. 45 Типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 45 Типового договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за загальний період з 04.01.2022 до 03.07.2024 у розмірі 4 926,82 грн.
Разом з цим, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
Сімнадцятого березня дві тисячі двадцятого року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Як було встановлено судом вище, постачання теплової енергії є житлово-комунальною послугою та регулюється нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За таких, обставин нарахування позивачем пені у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни суперечить нормам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем не було дотримано вимог:
- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначене мало наслідком неправильне визначення періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
За розрахунком суду:
- пеня на суму боргу 7 107,86 грн. (грудень 2022 року) за період 31.07.2023 становить 0,71 грн.;
- пеня на суму боргу 8 176,72 грн. (січень 2023 року) за період з 31.07.2023 по 28.08.2023 становить 23,71 грн.;
- пеня на суму боргу 8 283,60 грн. (лютий 2023 року) за період з 31.07.2023 по 30.09.2023 становить 51,36 грн.;
- пеня на суму боргу 3 740,99 грн. (березень 2023 року) за період з 31.07.2023 по 01.11.2023 становить 35,17 грн.;
- пеня на суму боргу 3 985,33 грн. (листопад 2023 року) за період з 02.01.2024 по 01.07.2024 становить 72,53 грн.;
- пеня на суму боргу 6 736,34 грн. (грудень 2023 року) за період з 01.02.2024 по 03.07.2024 становить 103,74 грн.;
- пеня на суму боргу 5 919,78 грн. (січень 2024 року) за період з 01.03.2024 по 03.07.2024 становить 74 грн.;
- пеня на суму боргу 5 519,06 грн. (лютий 2024 року) за період з 02.04.2024 по 03.07.2024 становить 51,33 грн.;
- пеня на суму боргу 89,30 грн. (березень 2024 року) за період з 01.05.2024 по 03.07.2024 становить 0,57 грн.
Всього: 413,12 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 413,12 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 4 045,91 грн. за загальний період з 04.01.2022 до 03.07.2024 та інфляційну складову у розмірі 12 499,30 грн. за загальний період з 04.01.2022 до 03.07.2024.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних суд встановив, що він виконаний неправильно та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Зазначене мало наслідком неправильне визначення періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
За розрахунком суду:
- 3% річних на суму боргу 7 416,80 грн. (листопад 2021) за період з 04.01.2022 по 03.07.2024 становлять 555,65 грн.;
- 3% річних на суму боргу 6 859,24 грн. (грудень 2021) за період з 01.02.2022 по 03.07.2024 становлять 498,09 грн.;
- 3% річних на суму боргу 6 024,02 грн. (січень 2022) за період з 01.03.2022 по 03.07.2024 становлять 423,58 грн.;
- 3% річних на суму боргу 2 907,43 грн. (лютий 2022) за період з 01.04.2022 по 03.07.2024 становлять 197,03 грн.;
- 3% річних на суму боргу 12 239,04 грн. (березень 2022) за період з 03.05.2022 по 03.07.2024 становлять 797,21 грн.;
- 3% річних на суму боргу 5 504,59 грн. (листопад 2022) за період з 03.01.2023 по 03.07.2024 становлять 247,70 грн.;
- 3% річних на суму боргу 7 107,86 грн. (грудень 2022) за період з 01.02.2023 по 03.07.2024 становлять 302,91 грн.;
- 3% річних на суму боргу 8 176,72 грн. (січень 2023 року) за період з 01.03.2023 по 03.07.2024 становлять 329,64 грн.;
- 3% річних на суму боргу 8 283,60 грн. (лютий 2023 року) за період з 03.04.2023 по 03.07.2024 становлять 311,48 грн.;
- 3% річних на суму боргу 3 740,99 грн. (березень 2023 року) за період з 02.05.2023 по 03.07.2024 становлять 131,75 грн.;
- 3% річних на суму боргу 3 985,33 грн. (листопад 2023 року) за період з 02.01.2024 по 03.07.2024 становлять 60,11 грн.;
- 3% річних на суму боргу 6 736,34 грн. (грудень 2023 року) за період з 01.02.2024 по 03.07.2024 становлять 85,03 грн.;
- 3% річних на суму боргу 5 919,78 грн. (січень 2024 року) за період з 01.03.2024 по 03.07.2024 становлять 60,65 грн.;
- 3% річних на суму боргу 5 519,06 грн. (лютий 2024 року) за період з 02.04.2024 по 03.07.2024 становлять 42,07 грн.;
- 3% річних на суму боргу 89,30 грн. (березень 2024 року) за період з 01.05.2024 по 03.07.2024 становлять 0,47 грн.
Всього: 4 043,37 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 4 043,37 грн.
Розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем, також не відповідає чинному законодавству України.
Так, позивачем не було враховано висновків, викладених в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21. У вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Вказана практика нарахування інфляційної складової є сталою.
Однак, позивач здійснює нарахування інфляційної складової на кожну дату місяця.
Разом з цим, під час здійснення перерахунку інфляційної складової судом було встановлено, що фактично позивачем при розрахунку були застосовані індекси інфляції за загальний період з січня 2022 року по травень 2024 року.
Такі індекси інфляції щодо кожної суми боргу були застосовані позивачем правильно, що мало наслідком точне визначення підсумкових сум інфляційної складової за кожним розрахунковим місяцем, незважаючи на некоректне зазначення періоду нарахування інфляційної складової у розрахунку.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 12 499,30 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться актами про подачу та припинення подачі теплоносія (том 1, а.с. 14 - 19), рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.10.2011 № 343 (том 1, а.с. 24), інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 28), типовим індивідуальним договором (том 1, а.с. 29 - 31), рішеннями Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (том 1, а.с. 32 - 37), актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії (том 1, а.с. 38), актом технічного огляду приладів обліку (том 1, а.с. 39), свідоцтвом про повірку (том 1, а.с. 39), рахунками - фактурами та актами приймання - передачі з доказами направлення (том 1, а.с. 40 - 124).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 90 510,10 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн., пені у розмірі 413,12 грн., 3% річних у розмірі 4043,37 грн., інфляційної складової у розмірі 12 499,30 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2,54 грн. та пені у розмірі 4513,70 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Семенова Володимира Миколайовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; ідентифікаційний код: 00130850) суму основної заборгованості у розмірі 90 510,10 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 451,45 грн., пеню у розмірі 413,12 грн., 3% річних у розмірі 4 043,37 грн., інфляційну складову у розмірі 12 499,30 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 906,37 сили.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2,54 грн. та пені у розмірі 4 513,70 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.08.2025.
Суддя М.О. Ніколенко