вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.08.2025 Справа № 904/2085/25
За позовом: Комунального закладу «Центр з надання соціальних послуг» Новослобідської сільської ради , с. Мазівка
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Івест», м. Дніпро
Про: стягнення 283 033,97грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
КЗ «Центр з надання соціальних послуг» НСР (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Інтекс Івест» (відповідач) про стягнення 283 033,97грн. (в т.ч. 226 800,00грн. - вартість не погашених скретч-карт на пальне та 56 233,97грн. - пеня). В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №478/47 від 22.12.22р.
Ухвалою суду від 06.05.25р. відкрите провадження у справі №904/2713/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Інтекс Івест» своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 08.05.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
22.12.22р. між ТОВ «Інтекс Івест» ( постачальник ) та КЗ «Центр з надання соціальних послуг» НСР (покупець) був укладений договір постави №478/47, відповідно до умов якого постачальник зобов?язався передати покупцю товар : бензин А-95 та дизельне паливо на АЗС постачальника з використанням скетч-карток ; а покупець зобов?язується прийняти у власність товар та оплатити його вартість. Загальна вартість договору - 258 000,00грн. У розділі 7 договору сторони узгодили , що за порушення умов договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Платіжним дорученням №6 від 26.12.22р. позивачем сплачено на рахунок відповідача 258 000,00грн. грн. вартості пально-мастильних матеріалів. За твердженням позивача ним частково використано скретч-картки на отримання бензину та дизпалива , втім залишок неотриманого товару становить 4200 л. дизпалива на суму 226 800,00грн. Позивач стверджує, мережа АЗС відповідача при пред'явленні довіреною особою позивача довірчого документу (скретч-картки), строк дії яких не закінчився, відпуск товару не здійснює.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов1язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Статтею 692 ЦК України законодавцем було унормовано загальні положення, якими врегульовано загальні питання оплати товару, порядку виконання такого обов'язку та наслідків його порушення, одночасно з цим закріпивши в приписах ст. 693 - 695 цього Кодексу спеціальні норми якими врегульовано правовідносини купівлі-продажу у випадках , коли розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати або ж продаж здійснюється з відстрочкою (у кредит) чи розстрочкою.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, із закінченням строку виконання зобов'язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов'язання припиняється і відповідно трансформується в зобов'язання з повернення сплаченої покупцем передоплати за його вимогою, і навпаки, із закінченням строку оплати покупцем товару, проданого в кредит, таке зобов'язання припиняється і трансформується в зобов'язання з повернення продавцю відповідного товару.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за непоставлений товар позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 56 233, 97грн. за період з січня по червень 2023р.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 237-241 ГПК України, господарський суд ,
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; код ЄДРПОУ 39821153) на користь позивача - Комунального закладу «Центр з надання соціальних послуг» Новослобідської сільської ради ( 41532,Сумська обл.,Конотопський р-н, с. Мазівка ,пров. Садовий, 2; код ЄДРПОУ 41832672): 226 800,00грн. - заборгованості , 56 233,97грн. - пені та 4 245,51грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 15.08.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.