вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1696/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (м. Київ)
до Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Касіяненко І.В.;
від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 429233,96грн, з якої: 391974,82грн основного боргу, 26675,77грн пені, 2706,24грн трьох відсотків річних, 7877,13грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №314 від 30.10.2024 в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
18.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, докази часткової оплати відповідачем за спожиту електричну енергію у грудні 2024 року, та усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.05.2025.
25.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
12.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
13.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
15.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що фактично поставка електричної енергії з 21.12.2024 по 31.12.2024 здійснювалась не в межах дії договору №314 від 30.10.2024, оскільки вартість такого товару перевищує суму договору та на таку поставку не було виділено реального фінансування видатків бюджету. Вказує, що розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтованим.
За результатами судового засідання 15.05.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 05.06.2025.
20.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що строк дії договору до 31.12.2024 включно, а тому постачання здійснювалось в межах дії договору. Фактично відпущена (спожита) електрична енергія була саме у грудні 2024 року, тобто в межах дії договору. Додатково зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву фактично визнає суму заборгованості за спожиту електричну енергію у грудні 2024 року. Жодних заперечень, відмов щодо акту приймання передачі та акту коригування від відповідача не надходило. Вважає, що невідповідність між обсягом бюджетного асигнування, фактичним обсягом спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2024 року та його вартістю за договором, а також відсутність державних асигнувань на вказані цілі не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором та не є підставою для припинення такого грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 17.06.2025. Зобов'язано позивача надати докази отримання відповідачем рахунку на оплату №1916 від 31.12.2024 та акту приймання-передачі електричної енергії №1749 від 31.12.2024, копію акту приймання-передачі електричної енергії за листопад 2024 №1255 від 30.11.2024, докази, які підтверджують обсяг поставленої електричної енергії позивачем та обсяги спожитої відповідачем електричної енергії в грудні 2024 року.
09.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду. До наведеної заяви позивач надав докази отримання відповідачем рахунку на оплату №1916 від 31.12.2024 та акту приймання-передачі електричної енергії №1749 від 31.12.2024, копію акту приймання-передачі електричної енергії за листопад 2024 року №1255 від 30.11.2024, копію листа ДТЕК «Дніпровські електромережі» щодо підтвердження обсягів поставленої електричної енергії позивачем та обсяги спожитої відповідачем електричної енергії в грудні 2024 разом із довідкою про обсяги розподіленої електричної енергії.
16.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В своїх запереченнях відповідач зазначає, що оскільки поставка електричної енергії на суму 391974,82грн фактично здійснена на суму, що перевищує суму, виділену в межах бюджетних призначень та не відповідає обсягу зареєстрованих бюджетних зобов'язань за договором №314
від 30.10.2024, то здійснення оплати такої поставки Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної у місті ради не вбачалось за можливе та могло бути розцінено контролюючими органами як порушення бюджетного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 27.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.07.2025.
За результатами судового засідання 28.07.2025 оголошено перерву до 07.08.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 07.08.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
30.10.2024 між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (далі - споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (далі - постачальник, позивач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №314 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Найменування товару: електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (пункт 1.2 договору).
Приписами пункту 1.3 договору встановлено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.11.2024 до 31.12.2024 становить 273298кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно з пунктом 2.1 договору строк (термін) поставки товару: з 01.11.2024 по 31.12.2024. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору.
Місце постачання товару - згідно з додатком до цього договору: 50000, м. Кривий Ріг, заклади освіти Довгинцівського району. Перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача, за особовими рахунками операторів розподілу згідно з переліком об'єктів та точок комерційного обліку споживача, що є додатком №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 2.2 договору).
Пункт 4.1 договору визначає, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 7,26грн з ПДВ. Ціна за 1кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до додатка № 2 до цього договору. До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. Витрати послуг з розподілу електричної енергії сплачуються споживачем самостійно.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.
Відповідно до 4.3 договору вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 1653452,90грн (Один мільйон шістсот п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні 90 копійок), крім того ПДВ 330690,58грн (триста тридцять тисяч шістсот дев'яносто гривень 58 копійок), всього з ПДВ - 1984143,48грн (один мільйон дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі сто сорок три гривні, 48 копійок), у тому числі:
Загальний фонд 1984143,48грн, враховуючи ПДВ 330690,58грн.
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 4.4 договору).
Відповідно до пункту 4.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 4.7 договору передбачено, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача. Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції.
Приписами пункту 12.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №314 від 30.10.2024 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Сторонами відповідно до умов договору укладено додаток №1 (заява приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу) до договору (а.с. 13-зворотній аркуш 13 том 1), додаток №2 (порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії) до договору (а.с. 14-зворотній аркуш 14 том 1), додаток №3 (перелік об'єктів та точок обліку споживача) до договору (а.с. 15-зворотній аркуш 17 том 1).
Додатки №№ 1, 2, 3 підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору за грудень 2024 року постачальником поставлено споживачу, а споживачем отримано та використано електричну енергію в загальному розмірі 129104,00кВт*год на загальну на суму 1039255,70грн.
На підтвердження чого, позивач надав докази направлення відповідачу та отримання останнім актів та рахунків, а саме:
- акт приймання передачі електричної енергії №1597 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 647280,08грн;
- акт-коригування до акту приймання передачі електричної енергії №1597 від 31.12.2024;
- рахунок на оплату №1916 від 31.12.2024 за грудень 2024 на суму 391974,82грн;
- акт приймання передачі електричної енергії №1749 від 31.12.2024 на суму 391974,82грн.
- акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2024 по 12.03.2025 (а.с. 18-20, 22, 23, 26, 109 том 1).
Також, на підтвердження загального обсягу поставленої (використаної) електричної енергії відповідачем за період з 01.12.2024 до 31.12.2024 у розмірі 129104,00кВт*год, позивач надає дані комерційного обліку оператора системи розподілу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (а.с. 112-115 том 1).
Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за фактичний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії за грудень 2024 року на суму 647280,88грн, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 50-54 том 1), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 391974,82грн.
З метою досудового врегулювання погашення заборгованості позивачем була направлена на адресу відповідача претензія за Вих.№SK-06/01-25 від 29.01.2025 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с. 27, 28 том 1).
У відповідь на претензію за №333 від 04.03.2025 Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної у місті ради повідомив про те, що поставка електричної енергії на суму 391974,82грн фактично здійснена з перевищенням виділеної в межах бюджетних призначень суми та не відповідає обсягу зареєстрованих бюджетних зобов'язань за договором №314 від 30.10.2024, а тому здійснення оплати такої поставки відділом не вбачається за можливе та є порушенням бюджетного законодавства.
Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору постачання електричної енергії споживачу, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для стягнення основного боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів (пункт 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями частини третьої статті 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.6 договору порядок розрахунків за електричну енергію та приймаючи до уваги її споживання відповідачем, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав 06.02.2025 за актом прийому-передачі електричної енергії №1749 від 31.12.2025 на суму 391974,82грн з ПДВ, прострочення з 07.02.2025.
Будь-яких доказів своєчасної оплати відповідачем заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 391974,82грн згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Також, викладені обстави дозволяють стверджувати про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що поставка електричної енергії з 21.12.2024 по 31.12.2024 здійснювалась не в межах дії договору №314 від 30.10.2024 і що наведене є підставою для відмови в позові.
З приводу посилань відповідача на відсутність фінансування видатків бюджету на таку поставку суд зазначає наступне.
Чинним законодавством України не передбачено звільнення від обов'язку оплати у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
За змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16 та від 15.05.2012 у справі №11/446.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію позивач просить стягнути з відповідача 2706,24грн - три відсотки річних за загальний період з 15.01.2025 по 08.04.2025, 26675,77грн - пеню за загальний період з 15.01.2025 по 08.04.2025 та 7877,13грн - інфляційні втрати за період з січня 2025 року по лютий 2025 року (а.с. 44 том 1).
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.7 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції.
Заявлена позивачем пеня розрахована у сумі 26675,77грн за загальний період з 15.01.2025 по 08.04.2025.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 19706,13грн за загальний період з 07.02.2025 по 08.04.2025.
Щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем при розрахунку допущено ті ж самі порушення, що і при розрахунку пені.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунком, до стягнення з відповідача підлягають три відсотки річних у загальному розмірі 1965,24грн за загальний період з 07.02.2025 по 08.04.2025 та інфляційні втрати у розмірі 3135,80грн за лютий 2025 року.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості в загальному розмірі 416781,99грн, з якої: 391974,82грн - основного боргу, 19706,13грн - пені, 1965,24грн - трьох відсотків річних, 3135,80грн - інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань. В решті позовних вимог слід відмовити.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 6438,51грн згідно з платіжною інструкцією №489975 від 08.04.2025, замість 5150,81грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1287,70грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таке клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1287,70грн підлягає поверненню з Державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 5001,38грн.
Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача у позовній заяві про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" до Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 429233,96грн, з якої: 391974,82грн основного боргу, 26675,77грн пені, 2706,24грн трьох відсотків річних, 7877,13грн інфляційних втрат - задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16, ідентифікаційний код 04544501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024,
м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30-А, оф. 23, ідентифікаційний код 43801489) 391974,82грн - основного боргу, 19706,13грн - пені, 1965,24грн - трьох відсотків річних, 3135,80грн - інфляційних втрат та 5001,38грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" 741,00грн - трьох відсотків річних 6969,64грн - пені та 4741,33грн - інфляційних втрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 18.08.2025.
Суддя В.О. Татарчук