79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" серпня 2025 р. Справа №909/1245/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" від 23.05.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1561/25 від 23.05.2025)
на додаткове рішення Господарського суду Івано- Франківської області від 13.05.2025
(повне судове рішення складено 13.05.2025, суддя О.В. Малєєва)
за заявою Фізичної особи-підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича б/н та б/д (вх.№ 7238/25 від 01.05.2025) про ухвалення додаткового рішення
у справі № 909/1245/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ"
(надалі ТОВ "КАРПАТСМОЛИ"), м.Калуш, Івано-Франківської
області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича (надалі ФОП Павлуш І.З.), с. Павлівка, Івано-Франківської області
про: встановлення земельного сервітуту,
за участю представників:
від позивача (в режимі відео конференції): Захарчук Г.В.;
від відповідача: Федьків В.Б.
ТОВ "КАРПАТСМОЛИ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Павлуш І.З. про встановлення на користь ТзОВ "КАРПАТСМОЛИ" безстрокового оплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортних засобах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Заводська, 1 і належить на праві приватної власності ФОП Павлушу І.З., визначивши наступні істотні умови земельного сервітуту: - земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1,0356 га, з цільовим призначенням 11.02: Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; - площа земельного сервітуту - 0,062 га; - строк дії земельного сервітуту - безстроково; - межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах та за координатами згідно з кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, виготовленим ПП "Захід-Земля" в 2024 році в процесі розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту; - плата за земельний сервітут - 1% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, площа якого складає 0,062 га, вноситься позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за період фактичного користування правом сервітуту.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 у справі №909/1245/24 (суддя О.В. Малєєва) позов задоволено частково. Встановлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" строковий оплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортних засобах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, яка розташована за адресою: вул. Заводська,1, м. Калуш Івано-Франківської області і належить на праві приватної власності Фізичній особі - підприємцю Павлушу Ігорю Зіновійовичу, визначивши такі істотні умови земельного сервітуту: - земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1.0356 га, з цільовим призначенням 11.02: Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; - площа земельного сервітуту - 0,062 га; - строк дії земельного сервітуту - на строк дії договору оренди землі від 15.07.2011 №261040004000064; - межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах та за координатами згідно з кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, виготовленим ПП "Захід-Земля" в 2024 році в процесі розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту; - плата за земельний сервітут - 1% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, площа якого складає 0,062 га, вноситься ТзОВ "КАРПАТСМОЛИ" на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за період фактичного користування правом сервітуту. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" 1 211,20 грн. судового збору.
22.04.2025 представник ТзОВ "КАРПАТСМОЛИ" через систему «Електронний суд» подав до суду першої інстанції клопотання (вх. № 6584/25 від 22.04.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1245/24 та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.04.2025 (суддя О.В. Малєєва) стягнуто з Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" - 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представником ФОП Павлуша І.З. подано до місцевого господарського суду заяву (вх.№ 7238/25 від 01.05.2025) про ухвалення додаткового рішення у даній справі та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
12.05.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано до суду заперечення на клопотання відповідача щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2025 (суддя О.В. Малєєва) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" на користь Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича - 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При ухваленні додаткового рішення суд, надавши оцінку поданим відповідачем документам на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, врахувавши приписи п. 1 ст. 129 ГПК України, часткове задоволення позову у даній справі, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 7 500,00грн. витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, ТОВ "КАРПАТСМОЛИ" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2025 у справі № 909/1245/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ФОП Павлуш І.З. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник оскаржуване додаткове рішення вважає ухваленим з порушенням принципу пропорційності і з неврахуванням недоліків поданих відповідачем документів. Зокрема, при визначенні пропорційності задоволення вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в оскаржуваному додатковому рішенні суд не врахував ступінь досягнення у цій справі мети заявленого позову - відновлення порушеного права позивача, яке мало місце.
Відповідач не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Відповідач просив залишити без змін оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
При ухваленні постанови колегія суддів керувалася таким.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання юридичних послуг №002/25 від 23.01.2025, укладений між Фізичною особою - підприємцем Павлушем Ігором Зіновійовичем (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Федьків Василем Богдановичем (Виконавець); акт надання послуг № 1 до договору про надання юридичних послуг № 002/25 від 23.01.2025; платіжну інструкцію № 12 від 23.01.2025, ордер на надання правничої допомоги серія АТ №1091479 від 27.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001873 від 15.04.2022.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору про надання юридичних послуг, предметом цього договору є зобов'язання Виконавця по домовленості та за рахунок Замовника надавати юридичні послуги, зокрема, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, складання заяв, скарг, інших документів правового характеру, представництво інтересів Замовника у судах всіх рівнів
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що договірна вартість послуг Виконавця узгоджується та підтверджується сторонами в актах наданих послуг, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками є невід'ємною частиною договору. Також передбачено, що Замовник здійснює оплату послуг Виконавця на підставі актів наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця протягом семи робочих днів з дати підписання акта наданих послуг.
Актом приймання-передачі № 1 підтверджено надання послуг за договором на суму 15 000,00 грн., які включають надання послуг консультаційного характеру та участь у судових засіданнях у цій справі. Дата складення акта не зазначена.
Відповідач сплатив виконавцю 15 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 23.01.2025 № 12. В призначенні платежу вказано “оплата за послуги».
Представник відповідача адвокат Федьків В.Б. брав участь у судових засіданнях 28.01.2025, 05.03.2025, 21.04.2025, 30.04.2025, що підтверджується протоколами судових засідань.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів зауважує, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Водночас вважається неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір таких витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів, проаналізувавши подані адвокатом відповідача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, врахувавши приписи п. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає підставним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про неврахуванням судом першої інстанції недоліків поданих відповідачем документів, оскільки при оцінці доказів суд врахував та зазначив, що договір про надання юридичних послуг № 002/25 укладено 23.01.2025, ордер видано 27.01.2025, акт приймання-передачі № 1 складений після надання послуг, відтак, відповідач подав докази, які підтверджують надання послуг на професійну правничу допомогу саме у цій справі
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2025 у справі №909/1245/24.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2025 у даній справі ухвалене у відповідності до норм процесуального права, яке необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 244, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -
ухвалив:
1 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"КАРПАТСМОЛИ" залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від
13.05.2025 у справі №909/1245/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук